
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
Спрощена
структурна схема дистанційного захисту
зображена на рис. 7.45. В більшості
випадків дистанційний захист виконується
триступеневим. Для кільцевих мереж
можливе виконання чотириступеневого
дистанційного захисту. Винятком також
є виконання резервних дистанційних
захистів, а також дистанційних захистів,
які виконуються для ліній низького
класу напруг – до 35 кВ.
Ці захисти виконуються за спрощеними
схемами – з двома або одніє ступенями.
Кожна ступінь захисту складається з
трьох вимірних органів, до яких від
трансформаторів напруги підводяться
лінійні напруги
,
а від трансформаторів струмів, які
увімкнені на фазні струми, відповідні
різниці струмів
.
У такому випадку триступеневий
дистанційний захист має дев’ять вимірних
органів (на рис. 7.45 структурна схема
показана в однолінійному виконанні –
вимірні органи KZI,
KZII, KZIII
еквівалентують відповідно вимірні
органи кожної ступені). За такого
ввімкнення вимірних органів дистанційний
захист реагує на міжфазні к.з. За кордоном
дистанційні захисти мають додатково
ще вимірні органи, які увімкнені на
фазні напруги та фазні струми. Тому
такий захист реагує як на міжфазні к.з.,
так і на однофазні к.з. на землю.
Рис. 7.45. Структурна схема дистанційного триступеневого захисту
Виникнення к.з. в зоні дії дистанційного захисту призводить до спрацювання вимірних органів всіх ступеней захисту – KZI, KZII, KZIII. Спрацювання всіх трьох вимірних органів свідчить про виникнення к.з. в зоні дії I ступені захисту. Після спрацювання логічних органів & DX1, DX2, DX3. Логічний орган & (і) спрацьовує , тобто на його виході з’являється сигнал, у разі наявності сигналів на всіх його чотирьох входах. Якщо хоча б на одному з входів сигналу немає, логічний елемент & не спрацює – на його виході сигнал відсутній. За наявності сигналів на виходах елементів DX1, DX2, DX3 спрацьовують реле витримок часу DТ1DТ3, але реле КТ1 має мінімальну витримку часу і воно спрацює раніше від всіх решти реле, подасть сигнал на логічний елемент 1 (або), який своєю чергою подіє на вимкнення лінії.
У випадку виникнення к.з. в зоні дії II ступені спрацьовують вимірні органи другого та третього ступенів – реле KZ2, KZ3. Після спрацювання логічного елемента DX2 спрацьовує реле часу DТ2, DТ3, але DТ2 спрацює швидше, оскільки його витримка часу менша від витримки часу реле DТ3 та подасть сигнал на вимкнення лінії.
Аналогічно чином працює і третя ступінь захисту.
У сучасних дистанційних захистах застосовується загальний пусковий орган захисту ZП. Так, для дистанційних захистів фірми SIEMENS цей орган має форму, показану на рис. 7.46.к. У деяких дистанційних захистах роль пускового органа виконує вимірний орган III ступені. Пусковий орган є, як правило ненаправлений і має зону дії більшу, ніж зона дії третьої ступені захисту. Під час к.з. в зоні його дії, він запускає дистанційний захист і спрацювання кожної ступені буде тільки у випадку підтвердження к.з. від пускового органу. Таким чином, практично виключається можливість хибної роботи дистанційного захисту – імовірність одночасного хибного спрацювання і пускового органа і вимірного органа будь-якої ступені захисту дуже мала.
У схемі дистанційного захисту передбачений пристрій блокування дистанційного захисту від хитань КВ1. У режимі хитань опір на затискачах вимірних органів КZ1–KZ3 може змінюватись аналогічно як і під час к.з. Захист в цьому випадку може хибно спрацювати – тобто він може сприйняти хитання, як к.з. Пристрій блокування КВ1 розрізняє режим хитань від режиму к.з. і коли виявляє режим хитань, блокує роботу захисту. Тобто у випадку виявлення цього режиму на виході елемента КВ1 (рис. 7.45) сигнал відсутній і навіть під час спрацювання вимірних органів КZ1–KZ3 на виходах логічних елементів DX1, DX2, DX3 сигнал буде відсутній.
Під час зникнення напруги від трансформаторів напруги, або під час її спотворення, що може відбуватись у випадку обривів у вторинних колах трансформаторів напруги, дистанційні органи KZ1–KZ3 можуть це сприйняти як к.з. в енергосистемі і хибно спрацювати. Тому передбачено пристрій блокування КВ2, який виявляє пошкодження в колах напруги і у випадку їх виявлення блокує роботу захисту.
Принципи виконання пристроїв блокувань від хитань та пошкоджень в колах напруги розглянуті в подальших розділах.