
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
Для захисту ліній 110–750 кВ від замикань на землю застосовуються, як правило, ступеневі спрямовані струмові захисти нульової послідовності. Вимірними органами цих захистів є максимальні струмові реле та реле спрямування потужності. Вимірні органи під’єднуються до трансформаторів струму та напруги, обмотки яких з'єднані в схеми для виділення струмів та напруг нульової послідовності.
За кордоном від однофазних к.з. на землю також застосовують дистанційні захисти. Останнім часом і в енергосистемах України, у зв’язку з вводом в експлуатацію цифрових захистів зарубіжних фірм, для захисту від однофазних к.з. також почали застосовувати дистанційний принцип. Хоча одночасно з дистанційними захистами від однофазних к.з. працюють і струмові захисти, вимірні органи яких увімкнені на струми нульової послідовності. Проте виникла проблема узгодження зон відповідних ступенів захистів, виконаних на струмовому та дистанційному принципах – однойменні ступені мають різні зони спрацювання.
Увімкнення вимірних органів захистів на складові нульової послідовності має деякі переваги порівняно з увімкненням їх на фазні струми та напруги:
– немає необхідності відлагоджувати захисти від робочих струмів, оскільки в цих струмах відсутні складові нульової послідовності;
– оскільки для ліній питомий опір нульової послідовності більший від питомого опору прямої послідовності Z0Л > Z1Л, це дозволяє суттєво підвищити чутливість захисту. Струм спрацювання захисту вибирається з умови відлагодження від струму під час к.з. в кінці ділянки, яка захищається, а чутливість перевіряється під час пошкодження на початку ділянки. Для захистів, які реагують на фазні значення струмів к.з. різниця між струмами на початку ділянки та в кінці є меншою, ніж між складовими струму нульової послідовності під час к.з. на початку ділянки та в кінці. Тому чутливість захистів, які реагують на струм нульової послідовності є вищою, ніж у захистів, які реагують на фазні значення струмів;
– відсутність
“мертвої зони” в органі спрямування
потужності, тому що навіть у випадку
близьких к.з.,
коли значення фазних напруг близькі до
нуля, напруга нульової послідовності
є достатньо
великою;
– час спрацювання всіх ступенів захисту крім першого (він як правило виконується без витримки часу) можна вибирати значно меншим порівняно з струмовими захистами, вимірні органи яких ввімкнені на фазні струми, тому що немає необхідності узгоджувати їх з захистами за трансформаторами, обмотка нижчого класу яких є 35 кВ та нижче (рис. 7.26).
Р
Захист А2, ввімкнений на складову 3I0 , не узгоджується із захистами за трансформатором Т, оскільки під час однофазного к.з. за трансформатором Т струм нульової послідовності в місці встановлення захисту протікати не буде. І навпаки, захист А2, ввімкнений на фазні струми, повинен узгоджуватись за часом із захистами приєднань за трансформатором Т – захистом А3;
– не потрібно відлагоджуватись від струмів, які виникають під час хитань у системі, оскільки струми нульової послідовності в такому режимі відсутні.
Але крім цих переваг, захисти, вимірні органи яких вмикаються на складові нульової послідовності, мають деякі недоліки, основними з яких є:
– суттєво погіршуються характеристики та ускладнюються розрахунки за рахунок наявності можливих неповнофазних режимів. Як відомо, під час виникнення поздовжньої несиметрії, як і під час к.з. на землю з’являються струми нульової послідовності;
– необхідно враховувати вплив взаємоіндукції, особливо за наявності близько розташованих паралельних ліній;
– необхідно
враховувати всі заземлені нейтралі
трансформаторів та автотрансформаторів,
оскільки вони є джерелами
,
що суттєво ускладнює розрахунок
уставок спрацювання захистів. Останній
недолік зараз є не таким суттєвим, тому
що в енергосистемах зараз наявні потужні
розрахункові комплекси струмів к.з.
Розрахунок ступінчастих спрямованих струмових захистів нульової послідовності зводиться до наступного:
– визначення параметрів спрацювання захистів – струмів спрацювання та часів спрацювання;
– визначення необхідності встановлення в захисті органа спрямування потужності нульової послідовності з метою забезпечення селективності роботи захисту;
– перевірка чутливості захисту.
Залежно від класу напруги та конфігурації мережі на лініях 110–750 кВ встановлюють такі захисти:
– чотириступеневі – для ліній 110–750 кВ, які мають живлення з двох і більше сторін;
– триступеневі – для нетупикових ліній 110–220 кВ з одностороннім живленням;
– двоступеневі – для тупикових ліній 110–220 кВ.
Відповідно до цього на заводах виготовляють типові панелі, на яких розміщені ці захисти.
У всіх схемах цих захистів усі ступені, за винятком останнього, є спрямованими струмовими відсічками нульової послідовності. Вони призначені для захисту всієї лінії від однофазних коротких замикань. Остання ступінь, як правило, виконує функції резервного захисту від однофазних к.з. на суміжній лінії.
На
рис. 7.27 показані зони спрацювання та
час спрацювання чотириступеневого
захисту від замикань на землю А1
лінії Л1,
який встановлений на підстанції А.
Перша ступінь захищає початок лінії і
діє з мінімальною витримкою часу
до
0,1 с.
Друга ступінь призначена для захисту
кінця лінії Л1
і резервує перший ступінь під час к.з.
поблизу підстанції А
і діє з витримкою часу
.
Третя ступінь резервує дію другого
ступеня і діє з витримкою часу
.
Четверта ступінь резервує дії захистів
від замикань на землю суміжної лінії
Л2
і діє на неселективне вимкнення вимикача
Q1
із витримкою часу
у разі відмови захистів на суміжному
елементі – лінії Л2.
Рис. 7.27. Зони спрацювання захистів від замикань на землю ліній з двостороннім живленням без відгалужень
На рис. 7.28 показана схема під’єднання вимірних органів захисту від к.з. на землю. Струмові вимірні органи, реле КА1, КА2, КА3 та КА4, вмикаються в нульовий провідник трансформаторів струму, з’єднаних у зірку. Сюди ж вмикається і струмова обмотка реле спрямування потужності KW. На фазні струми можливе ввімкнення вимірних органів інших захистів, наприклад, захистів від міжфазних к.з. Напругова обмотка реле спрямування потужності KW вмикається на напругу нульової послідовності, тобто до обмотки трансформатора напруги TV, з’єднаної у розімкнений трикутник. Орган спрямування потужності є, як правило, спільний для всіх ступеней.
Рис. 7.28. Схема ввімкнення вимірних органів чотириступеневого струмового спрямованого захисту від однофазних к.з. на землю