
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
Струм спрацювання МССЗ вибирається з таких умов:
– відлагодження від перехідного струму в лінії після вимкнення зовнішнього к.з. "своїм" захистом
|
(7.16) |
де
–
коефіцієнт відлагодження, враховує
похибку реле та неточність розрахунку,
знаходиться в межах 1,1–1,2;
–
коефіцієнт, який враховує самозапуск
двигунів, знаходиться в межах 1–3;
–
робочий максимальний струм у лінії за
спрямування потужності від шин у лінію
(враховувати тільки цей струм для
розрахунку дозволяє наявність органа
спрямування потужності);
–
коефіцієнт повернення реле,
=
0,6–0,97 (цей коефіцієнт враховує повернення
вимірного органа в початкове положення
після спрацювання під час зовнішнього
к.з. на суміжному елементі з подальшим
вимкненням його своїм захистом);
– узгодження з струмами спрацювання МСЗ суміжних елементів
|
(7.17) |
де – коефіцієнт відлагодження, =1,1–1,3; – струм спрацювання МСЗ суміжної, більш віддаленої від джерела живлення лінії; – коефіцієнт струморозподілу – відношення струму в місці к.з. встановлення захисту на суміжній лінії до струму в місці встановлення захисту під час к.з. на суміжній лінії. Розрахунок коефіцієнту струморозподілу наведений у розділі 7.2.1;
– відлагодження від струму непошкоджених фаз
|
(7.18) |
де
– струм непошкоджених фаз під час
однофазного або під час двофазного к.з.
на землю в мережах з ефективнозаземленими
нейтралями. Під час таких пошкоджень
орган спрямування потужності може хибно
спрацювати. Ця умова не враховується
під час використання захисту в мережах
з ізольованими нейтралями або, коли
робота захисту під час коротких замикань
на землю блокується.
З трьох умов вибирається більше значення.
7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
Розглянемо роботу струмової спрямованої відсічки (ССВ) на прикладі захисту лінії (рис. 7.23). Струмові відсічки А1 та А2 встановлені з обох кінців лінії.
Рис. 7.23. Спрямована струмова відсічка
Струм спрацювання ССВ А1 вибирається з умови відлагодження від струму в місці встановлення захисту під час трифазного к.з. на шинах протилежної підстанції, у цьому випадку на шинах підстанції Б в максимальному режимі
|
(7.19) |
Струм спрацювання ССВ А2 вибирається з умови відлагодження від струму в місці встановлення захисту під час трифазного к.з. на шинах протилежної підстанції А в максимальному режимі:
|
(7.20) |
За наявності двох джерел живлення в лінії може протікати значний струм, зумовлений хитаннями генераторів або виходом генераторів з синхронізму. Такі процеси можуть виникати в енергосистемі після вимкнення зовнішніх к.з або під час порушення динамічної стійкості в енергосистемі. Урівнювальний струм може перевищувати струм трифазного к.з. і від нього обов'язково потрібно відлагоджувати ССВ:
|
(7.21) |
|
де
– урівнювальний струм;
– еквівалентні ЕРС систем, взяті для
взаємного кута 180;
– сумарний еквівалентний опір систем
та лінії.
відповідно з (7.19) і (7.21), а також з (7.20) і (7.21) вибираються більші значення.
Орган спрямування потужності в ССВ встановлюється залежно від того, яке значення струму спрацювання буде визначальним.
Уставки спрацювання для ССВ А1 та А2 та встановлення органу спрямування потужності вибирається наступним чином:
– струм
спрацювання, визначений за (7.21)
є більшим від значень, визначених за
(7.19) та (7.20). Тоді уставки спрацювання
захистів А1
та А2
вибираються однаковими і дорівнюватимуть
.
У цьому випадку органи спрямування
потужності не встановлюються для ССВ
ні на підстанції А,
ні на підстанції Б,
тому що під час к.з. в точках КА
чи КБ
струми к.з., які будуть протікати через
місця встановлення захистів у напрямку
шин, будуть меншими від уставок їх
спрацювання;
– струм
спрацювання, визначений за (7.21), є меншим
від струмів, визначених за (7.19) та (7.20)
(на рис. 7.23 це струм
).
Уставки спрацювання захистів А1
та А2
будуть визначатись за виразами (7.19) та
(7.20) і дорівнюватимуть відповідно
та
.
У цьому випадку орган спрямування
потужності для захисту А1
можна не встановлювати, оскільки під
час к.з. в точці КА
через місце встановлення захисту буде
протікати струм
,
який є меншим від
.
А для захисту А2
орган спрямування потужності є
обов’язковим.
Невстановлення органа спрямування
потужності для захисту А2
може призвести до хибного спрацювання
захисту під час к.з. в точці КБ,
тому що в цьому випадку
буде більшим
;
– струм
спрацювання, визначений за (7.21), буде
більшим, ніж струм, визначений за (7.20),
але меншим від струму, визначеного за
(7.19). У цьому випадку орган спрацювання
потужності необхідно встановлювати
для захисту А2.
У випадку, коли крива зміни струму к.з.
від системи А
буде лежати нижче прямої
під час к.з. на шинах Б,
тоді уставки струмових відсічок
комплектів А
та Б
будуть визначатись як
,
а
.
В принципі органи спрямування потужності можна не встановлювати ні для захисту А1, ні для захисту А2. В цьому випадку струм спрацювання для обох комплектів потрібно вибрати більшим з трьох умов – (7.19), (7.20), (7.21). Але тоді один з комплектів буде менш чутливим.
Вибір уставок спрацювання спрямованої струмової відсічки з витримкою часу за струмом та за часом здійснюється за аналогією, як для неспрямованих захистів. Що до вибору струму спрацювання для спрямованої струмової відсічки без витримки часу варто користуватись рекомендаціями, які наведені вище.