
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
Неселективна струмова відсічка – це захист, який реагує на пошкодження на всій лінії. Неселективна відсічка без витримки часу застосовується на лініях в наступних випадках:
– коли
необхідно забезпечити динамічну
стійкість синхронних гене-
раторів
та двигунів, що живляться від тих самих
шин, що і лінія, яка захищається. Динамічна
стійкість синхронних машин забезпечується,
коли залишкова напруга на шинах, від
яких живиться дана лінія під час к.з. в
кінці лінії, є в межах: – для генераторів
,
для синхронних двигунів
.
У випадку, коли залишкова напруга на
шинах менша від цих значень, к.з. на лінії
повинні вимикатись без витримки часу;
– коли необхідно забезпечити термічну стійкість лінії. Це в основному стосується випадків, коли лінія виконана провідником малого перерізу і за довготривалого протікання струму к.з. по такій лінії можливе її механічне пошкодження. Тому к.з. у будь-якій точці лінії повинно вимикатись без витримки часу.
Струм спрацювання неселективної струмової відсічки без витримки часу вибирається з умови надійного спрацювання під час к.з. у будь-якій точці лінії, де трифазне к.з. спричиняє пониження напруги на шинах підстанції нижче допустимого
|
(7.12) |
де
–
напруга системи в мінімальному режимі;
– опір системи в мінімальному режимі;
– коефіцієнт, який визначає залежність
залишкової напруги в місці встановлення
відсічки від віддаленості до місця к.з.
Ця залежність показана на рис. 7.10;
– коефіцієнт відлагодження, дорівнює
1,1–1,2.
Рис. 7.10.
Залежність
Неселективність роботи захисту, яка виникає після дії неселективної струмової відсічки (можливе вимкнення непошкодженої лінії під час к.з. на суміжній) виправляється роботою пристроїв АПВ.
7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
Основним недоліком СВ є те, що вона захищає лише початок лінії. Зону дії СВ можна розширити, якщо зменшити уставку за струмом спрацювання, але в цьому випадку може не забезпечуватись селективність роботи струмової відсічки, тобто вона хибно може працювати під час міжфазних к.з. на початку суміжного елемента. В цьому випадку забезпечення селективності СВ здійснюється за рахунок уведення в її роботу витримки часу. Така струмова відсічка називається струмовою відсічкою з витримкою часу. Розглянемо принцип роботи СВ із витримкою часу на прикладі захисту лінії, рис. 7.11.
Струм
спрацювання СВ лінії Л2 згідно з (7.6)
вибирається з умови відлагодження від
струму трифазного к.з. в кінці лінії в
точці К2 у максимальному режимі і
становить
.
Струм спрацювання СВ лінії Л1 вибирається
з умови відлагодження від струму
трифазного к.з. в кінці Л1 в точці К1 у
максимальному режимі і становить
.
Струмова відсічка лінії Л1 охоплює
початок лінії Л1. Для захисту кінця лінії
можна застосувати струмову відсічку з
витримкою часу, струм спрацювання якої
вибирається з умови відлагодження від
струмів спрацювання СВ усіх елементів,
які відходять від шин Б, в даному випадку
від СВ лінії Л2
|
(7.13) |
де – коефіцієнт відлагодження, значення якого знаходиться в межах 1,05–1,1.
Рис. 7.11. Струмова відсічка з витримкою часу
Час спрацювання струмової відсічки з витримкою часу вибирається на ступінь селективності більшим від часу спрацювання СВ без витримки часу і становить
|
(7.14) |
де
– час спрацювання швидкодійного захисту
попереднього елемента (на рис. 7.11 це
І ступінь захисту А2).
Чутливість струмової відсічки з витримкою часу перевіряється під час двофазного к.з. в кінці лінії, яка захищається – лінії Л1 в точці К1 у мінімальному режимі. Коефіцієнт чутливості повинен бути більшим 1,3–1,5.
Отже, як видно з рис. 7.11, струмова відсічка з витримкою часу охоплює повністю лінію Л1, резервує роботу СВ лінії Л1 під час к.з. на початку лінії та частково СВ лінії Л2 під час к.з. за шинами підстанції Б.
Як
правило, СВ та струмова відсічка з
витримкою часу доповнюється МСЗ, який
виконує функції резервного захисту.
Організований таким чином захист лінії
називається струмовим захистом із
ступінчастою характеристикою витримок
часу. На рис. 7.11 уставка спрацювання
МСЗ лінії Л1
становить
,
а її час спрацювання –
.