
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
Струмова відсічка може захищати цілу лінію, наприклад, радіальну лінію, яка живить один трансформатор (рис. 7.8). У цьому випадку струм спрацювання СВ вибирається з умови відлагодження від струму трифазного к.з. за трансформатором (на рис. 7.8 точка К1) в максимальному режимі за виразом (7.3), а чутливість перевіряється під час двофазного к.з. на високій стороні трансформатора в мінімальному режимі (на рис. 7.8 точка К2) за виразом (7.8). Таким чином, СВ захищає не тільки цілу лінію, а й частину обмотки трансформатора.
Рис. 7.8. Струмова відсічка радіальної лінії, яка живить один трансформатор
У випадку, коли чутливість СВ не забезпечується, застосовують комбіновану відсічку за струмом та напругою.
Параметрами спрацювання комбінованої відсічки за струмом та напругою є струм спрацювання та напруга спрацювання.
Струм спрацювання вибирається з умови забезпечення потрібної чутливості під час двофазного к.з. на високій стороні трансформатора в мінімальному режимі
|
(7.9) |
де
– мінімальне значення коефіцієнта
чутливості під час к.з. в точці К2,
приймається 1,3 (рис. 7.9а);
– струм в місці встановлення захисту
під час двофазного к.з. в точці К2
в мінімальному режимі.
Рис. 7.9. Комбінована відсічка за струмом та напругою
За такого вибору струму спрацювання СВ може неселективно працювати під час к.з. на приєднаннях, які живляться від трансформатора (точка К3), або хибно працювати від струму навантаження. Для блокування роботи СВ в таких випадках захист доповнюється органом мінімальної напруги, нормально замкнені контакти якого KV вмикаються послідовно з контактами струмового органа – максимального реле струму (рис. 7.9, б).
Під час к.з. за трансформатором (точка К3, рис. 7.9, а) буде спрацьовувати чутливий струмовий орган – реле КА – та замикатиме свої контакти. Реле мінімальної напруги під час цього к.з. буде знаходитись у збудженому стані, оскільки напруга на шинах підстанції буде більша, ніж уставка реле, і контакти реле напруги KV будуть знаходитись в розімкненому стані (нагадаємо, що на схемі стан контактів зображений для обезструмленого стану його обмотки). Тому захист загалом працювати не буде.
Під час к.з. на шинах протилежної підстанції в точці К2, спрацьовує струмове реле КА, а реле напруги KV повернеться у вихідний стан, тобто замкне свої контакти, тому що напруга на шинах підстанції понизиться до величини меншої уставки спрацювання реле напруги KV. Подасться живлення на реле часу KT, яке з витримкою часу подіє через проміжне реле KL на вимкнення вимикача Q.
Отже, комбінована відсічка буде працювати, коли буде спрацьовувати максимальне струмове реле, а реле мінімальної напруги буде повертатись у вихідний стан.
Напруга спрацювання органу мінімальної напруги вибирається з умов
|
(7.10) |
де
– струм спрацювання струмового органа
СВ, визначений з (7.9);
– коефіцієнт відлагодження, приймається
таким, що дорівнює 1,2;
,
–
напруга лінії в мінімальному режимі та
номінальна напруга лінії;
,
– опір лінії та трансформатора.
З двох значень приймається менше значення.
Чутливість захисту органа напруги визначається під час трифазного к.з. в кінці лінії в максимальному режимі
|
(7.11) |
де
– напруга на шинах підстанції А
під час трифазного к.з. в кінці лінії в
максимальному режимі.
Значення коефіцієнту чутливості повинно мати наступні значення:
– під
час к.з. в кінці основної ділянки
– під
час к.з. в кінці суміжної ділянки
.