
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
Вибір струму спрацювання
Уставка МСЗ за струмом вибирається з умови забезпечення таких вимог:
– неспрацювання захисту під час виникнення післяаварійних перевантажень;
– узгодження дії МСЗ з електромагнітами вимкнення та додатковими реле (останнє для схем захистів на змінному оперативному струмі з дешунтуванням електромагнітів вимкнення).
Струм спрацювання МСЗ вибирається з умови відлагодження від робочого максимального струму лінії. Як правило розрахунковими є післяаварійні режими, які супроводжуються значними перевантаженнями. Так, під час к.з. на лінії Л2 (рис. 7.2) спрацьовують пускові органи захистів А1 та А2. Після селективного вимкнення цього пошкодження захистом А2 пусковий орган А1 повинен повернутись у вихідне положення. Тому струм повернення пускового органа МСЗ А1 повинен бути більшим від струму, який протікає через лінію Л1 після вимкнення пошкодження захистом А2.
Під
час к.з. понижується напруга на шинах
підстанції і двигуни, які живляться від
цієї підстанції, загальмовуються. Після
вимкнення к.з. та відновлення напруги
на шинах підстанції двигуни починають
самозапускатись. В цьому випадку в лінії
Л1
(рис. 7.2), яка живить підстанцію, зростає
струм, що досягає значення, більшого
від робочого максимального струму –
струм самозапуску
(рис. 7.5).
З врахуванням вищенаведеного струм повернення вимірного органа МСЗ лінії Л1 (рис. 7.2) визначається з виразу
|
де
– коефіцієнт відлагодження, враховує
неточність розрахунку, похибку реле,
необхідний запас,
=1,1–1,2
для реле
РТ-40, 1,2–1,4 для реле РТВ;
– коефіцієнт, який враховує самозапуск
двигунів, визначає відношення струму
самозапуску двигунів до робочого
максимального струму лінії, знаходиться
в межах 1–5;
– робочий максимальний струм лінії;
– коефіцієнт трансформації трансформатора
струму.
Рис. 7.5. Зміна струму в лінії під час та після вимкнення к.з.
Враховуючи,
що коефіцієнт повернення реле визначається
як
,
отримуємо формулу для розрахунку струму
спрацювання МСЗ (вторинного та первинного
відповідно):
|
(7.3) |
де
– коефіцієнт повернення реле, (
=0,65
для реле прямої дії РТМ;
0,8
для реле
РТ-40, РТ-80; 0,95 – 0,97 для цифрових реле);
– струм спрацювання вимірного органа
МСЗ;
– первинний струм спрацювання МСЗ.
У випадку, якщо МСЗ захищає послідовні лінії, його необхідно узгоджувати за чутливістю з метою, щоб захист лінії, яка знаходиться ближче до джерела живлення не був більш чутливий, ніж захист лінії, більш віддаленої від джерела живлення. Тому другою умовою визначення устаки спрацювання є:
|
(7.4) |
де
– коефіцієнт відлагодження,
=1,1–1,3;
– струм спрацювання МСЗ суміжної, більш
віддаленої від джерела живлення лінії;
– коефіцієнт струморозподілу
– відношення струму в місці к.з.
встановлення захисту на суміжній лінії
до струму в місці встановлення захисту
під час к.з. на суміжній лінії. В залежності
від конфігурації мережі його значення
може бути більше 1, менше 1 або рівне 1.
Рис. 7.6.
До визначення коефіцієнту струморозподілу
Для мережі (рис. 7.6а) значення коефіцієнту струморозподілу визначається як
|
Для мережі (рис. 7.6б) значення коефіцієнту струморозподілу визначається як
|
Для мережі (рис. 7.6в) значення коефіцієнту струморозподілу визначається як
|
тому
що
.
З двох умов (7.3) та (7.4) вибирають більше значення.
Чутливість МСЗ оцінюється коефіцієнтом чутливості під час двофазного к.з. в кінці лінії у мінімальному режимі
|
(7.5) |
де
–
струм в реле під час двофазного к.з. в
кінці лінії у мінімальному режимі;
– струм спрацювання реле, визначається
як
|
|
де
– коефіцієнт схеми;
– коефіцієнт трансформації трансформатора
струму, до якого під’єднаний вимірний
орган МСЗ.
Якщо МСЗ виконує функції основного захисту, коефіцієнт чутливості повинен бути більшим 1,5.
У випадку, коли МСЗ виконує функції резервного захисту попереднього елемента (більш віддаленого від джерела живлення), чутливість МСЗ оцінюється під час двофазного к.з. в кінці попереднього елемента в мінімальному режимі. Коефіцієнт чутливості в цьому випадку повинен бути не меншим 1,2.
Таким чином, розглянутий максимальний струмів захист має наступні особливості:
– розглянутий захист призначений для захисту ліній з одностороннім живленням від міжфазних к.з.;
– МСЗ забезпечує селективне вимкнення пошкодженого елемента тільки в радіальній мережі;
– у зв’язку з вибором часу спрацювання МСЗ за принципом збільшення в міру наближення до джерела живлення, може виникати недопустимо великий час спрацювання МСЗ ділянок ліній біля джерела живлення, де струми к.з. особливо великі;
– достатня чутливість МСЗ забезпечується не завжди, особливо у випадку використання його як резервного;
– в системах електропостачання промислових підприємств, міст та сільського господарства напругою 10 кВ та нижче МСЗ є основним захистом.