
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
Ферорезонансні процеси, внаслідок яких пошкоджуються трансформатори напруги, можуть виникати і в мережах з ефективно заземленими нейтралями. Як показав досвід експлуатації, ці явища виникають за умови, коли трансформатор напруги типу НКФ приєднаний до шин, а всі решта приєднань вимкнені, тобто шини знаходяться в неробочому ході. Про те зв‘язок шин з мережею здійснюється через ємнісні дільники вимкнених вимикачів приєднань. В таких умовах створюється послідовно- паралельний ферорезонансний контур (рис. 5.17). Цей контур створює ємність дільників вимикача, ємність шин та іншого обладнання, приєднаного до цих шин, а також нелінійна індуктивність трансформатора напруги.
Рис. 5.17. Розрахункова схема послідовно-паралельного ферорезонансного контура
На рисунку: REM, LEM –еквівалентний активний опір та індуктивність електричної мережі; RB – активний опір вимикачів у розімкненому стані; CB, – сумарна ємність дільників напруги вимикачів; CШ – еквівалентна ємність шин та під‘єднаного до них обладнання; LТН – нелінійна індуктивність трансформатора напруги; RТН – активний опір обмоток трансформатора напруги.
Як показали проведені дослідження [1], в околі 3-ї та 5-ї гармонік вхідний опір ферорзонансного контура дорівнює активному опору обмоток трансформатора напруги. Тобто поява цих гармонік після вимкнення останнього приєднання до шин призводить до збільшення струму, який протікає через первинну обмотку трансформатора напруги, що в свою чергу викличе збільшення напруги ТН. Це може привести до пошкодження трансформатора напруги та виходу його з ладу.
Існуючі засоби захисту трансформаторів напруги від пошкоджень під час ферорезонансних процесів, такі як введення зустрічної е.р.с., або увімкнення активного опору у вторинну обмотку ТН не завжди є ефективними. Це пояснюється тим, що ці засоби починають діяти лише після виникнення ферорезонансних процесів. Запропонований співробітниками кафедри „Електричні системи та мережі” Національного Університету „Львівська політехніка” спосіб [2] є більш ефективний. Він запобігає виникненню ферорезонансних процесів. Суть цього способу в наступному. Відслідковується вимкнення останнього приєднання до шин. Як тільки поступає сигнал на вимкнення вимикача останнього приєднання, одночасно з ним поступає сигнал на пристрій, який вмикає активний опір у вторинну обмотку трансформатора напруги. Тобто ще тоді, коли трансформатор напруги знаходиться під дією робочої напруги, його вторинна обмотка зашунтовується активним опором. В результаті цього початкова індукція в момент вимкнення останнього приєднання суттєво нижча від номінальної. Після вимкнення останнього приєднання робоча точка на кривій намагнічення ТН починає підніматись до насичення, але у випадку правильного вибору активного опору, вона не досягає точки, в якій виникає стійкий ферорезонансний процес. Активний опір вмикається у вторинну обмотку ТН короткочасно лише на час існування перехідного процесу (до 0,5 сек). Після цього він автоматично вимикається і трансформатор напруги переходить у нормальний режим. Таким чином, гасильний опір приєднується до вторинної обмотки ТН швидше, ніж розімкнуться контакти вимикача останнього приєднання, тим самим запобігається поява перенапруг та надструмів, які можуть викликати пошкодження ТН.
На основі запропонованого принципу був розроблений дослідний взірець, який встановлений на підстанції „Калуш” Західної енергосистеми для захисту від ферорезонансних явищ трансформатора напруги НКФ-220, встановленого на секції шин 220 кВ. Проведені натурні експерименти показали його високу ефективність.
Питання для самоперевірки
Призначення первинного вимірювального перетворювача напруги?
Принцип роботи електромагнітного первинного вимірювального перетворювача струму – трансформатора напруги.
Умовне та позиціне позначення трансформатора напруги.
Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора напруги.
Чому режим роботи трансформатора напруги – режим, наближений до режиму неробочого ходу.?
Які є схеми з’єднання вторинних обмоток трансформаторів напруги?
Принцип роботи конденсаторного трансформатора напруги.
Причини виникнення ферорезонансу в мережах з ізольованою нейтраллю та вплив його на трансформатори напруги?
Які заходи застосовуються для зменшення впливу ферорезонансних явищ на трансформатори напруги?