
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
2.2. Вибір запобіжників
Умови вибору запобіжників залежать від типу апарата, який вони повинні захищати – лінія, трансформатор, двигун, а також від виду пошкодження – тільки від к.з. чи одночасно від к.з. та перевантаження. Запобіжники вибираються з наступних умов. Вибирається сам запобіжник та його плавка вставка.
Дві умови вибору є спільними для всіх запобіжників. Це вибір номінальної напруги запобіжника та максимального струму к.з., який він може вимкнути без самопошкодження.
Номінальна напруга запобіжника повинна відповідати напрузі мережі:
|
(2.1) |
де
– номінальна напруга запобіжника;
– напруга мережі, де встановлений
запобіжник.
Більшість запобіжників може працювати в мережі, де напруга менша від номінальної напруги запобіжника, але в цьому випадку змінюються основні характеристики запобіжників.
Максимальний струм, який може вимикати запобіжник, повинен бути більшим максимального струму під час к.з. в мережі:
|
(2.2) |
де
– максимальний струм, який може вимкнути
запобіжник;
– максимальний струм к.з., який може
бути в мережі.
Розглянемо більш детально умови вибору плавкої вставки запобіжника для захисту лінії.
У випадку, коли лінія захищається лише від к.з., то вибір уставки плавкої вставки здійснюється за умови забезпечення потрібної чутливості під час к.з. в кінці лінії, яка захищається:
|
(2.3) |
де
–
мінімальний струм під час к.з. в кінці
лінії;
–
коефіцієнт чутливості. Значення
коефіцієнта чутливості визначається
режимом її нейтралі та умовами експлуатації
лінії. В мережах з заземленою нейтраллю
чутливість перевіряється під час
однофазного к.з. в кінці лінії і
=3.
В мережах з ізольованою нейтраллю
чутливість перевіряється під час
двофазного к.з. в кінці лінії і
=3.
У випадку, якщо лінія експлуатується в
вибухонебезпечному середовищі,
=4.
Крім захисту ліній тільки від к.з., ряд ліній повинні захищатись і від перевантажень. Згідно ПУЕ до таких мереж належать:
всі мережі, виконані відкрито прокладеними незахищеними ізольованими провідниками з горючою ізоляцією в середині будь-яких приміщень;
всі освітлювальні мережі в житлових приміщеннях, в громадських будинках, в торговельних приміщеннях, в службово-побутових приміщеннях промислових підприємств, в пожеженебезпечних промислових приміщеннях, всі мережі для живлення побутових та переносних електроприладів;
всі силові мережі в промислових підприємствах, в житлових та громадських приміщеннях, якщо з умов технологічного процесу можуть виникати довготривалі перевантаження првідників та кабелів;
мережі всіх видів, які експлуатуються в вибухонебезпечних приміщеннях та у вибухонебезпечних зовнішніх установках.
Для захисту ліній від перевантажень номінальний струм плавкої вставки вибирається з наступних умов:
1) неспрацювання в робочому максимальному режимі:
|
(2.4) |
де:
– коефіцієнт відлагодження, приймається
рівним 1,1 – 1,25;
– максималний робочий струм, який
протікає по лінії;
2) неспрацювання під час короткочасного перевантаження, котре може виникати під час пуску або самозапуску асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором, технологічними перевантаженнями механізмів тощо:
|
(2.5) |
де:
– струм короткочасного перевантаження;
– коефіцієнт перевантаження.
Струм короткочасного перевантаження визначається пуском або самозапуском асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором, технологічними перевантаженнями механізмів тощо. Але цей струм протікає короткочасно на протязі 5 – 10 сек. Тому номінальний струм плавкої вставки можна вибирати меншим від струму короткочасного перевантаження . Зменшення стуму плавкої вставки визначається умовами пуску чи самозапуску, які в свою чергу визначаються значенням коефіцієнта перевантаження . З досвіду експлуатації для коефіцієнта перевантаження встановлюються наступні значення: =1,6 – 2 – для умов легкого пуску, коли пуски двигунів зустрічаються рідко і кожен пуск триває на протязі часу, меншого ніж 10 сек; =2,5 – для умов важкого пуску, для якого характерні часті пуски двигунів з значним часом розгону двигунів, більшим, ніж 10 сек. У випадку застосування плавкої вставки запобіжника з легкоплавкого матеріалу у випадку важких пусків рекомендується приймати значення =3,75.
Струм
перевантаження
вибирається більшим з двох умов:
умови пуску найбільш потужного двигуна і нормального режиму всіх решти споживачів:
|
(2.6) |
де:
– пусковий струм найбільш потужного
двигуна;
–
сума максимальних робочих струмів всіх
споживачів за винятком двигуна з
найбільшим струмом пуску;
–
коефіцієнт попиту,
1;
умови самозапуску двигунів:
|
(2.7) |
де:
– сума струмів m
двигунів, які приймають участь в режимі
самозапуску.
Питання для самоперевірки
Призначення запобіжника.
Умовне та позиційне позначення запобіжника.
З яких основних елементів складається запобіжник?
Що таке струмообмежуючий ефект дії запобіжника?
Які основні характеристики запобіжника?
Які умови вибору запобіжника?