Соціально-психологічний тренінг

1. Під час соціально-психологічного тренінгу відбувається

1. формування базових комунікативних здібностей; аналіз власного досвіду у групі; робота над собою

2. критична оцінка та виправлення поведінки кожного учасника та групи в цілому; удосконалення групової динаміки

3. відновлення якостей, здібностей ; підвищення соціального статусу учасників

4. покращення загального емоційного стану учасників; організація рекреативно-дозіллєвої діяльності

2. У розгортанні процесу особистісної динаміки виділяють наступні стадії:

1. виявлення і виведення на зовнішній план неефективної поведінки; створення нового еталону ефективної поведінки на зовнішньому плані; інтеріоризація зміненої форми поведінки унутрь

2. виявлення і виведення на внутрішній план неефективної поведінки; створення нового еталону ефективної поведінки на внутрішньому плані; інтеріоризація зміненої форми поведінки на зовні

3. стадія обговорення неефективної поведінки; збір порад щодо його удосконалення; рольова гра з відтворення правильної поведінки

4. стадія знайомства; стадія розкриття себе ; стадія інтеракції групи; стадія оцінки результатів.

3. Етапи соціально- психологічного тренінгу:

1. етап діагностичний; етап виявлення інтересів та намірів; коррекційний етап; етап завершальний

2. етап створення психологічного простору; етап виконання завдань; етап проведення дискусії, інтерв’ювання; етап релаксаційно-відновлювальних вправ

3. етап знайомства; етап розкриття себе ; етап інтеракції групи; етап оцінки результатів

4. етап вираження емоцій, етап саморозкриття, етап формування нової поведінки, етап підведення підсумків

4. Динаміка змін поведінки відбувається як правило у два наступні етапи

1. етап опанування та етап привласнення

2. етапи формування професійної компетенції та формування навичок спілкування,

3. етапи підвищення самооцінки та формування умінь переводити конфлікт у конструктивний діалог

4. етап аналізу ситуації і етап прийняття рішення

5. Фази етапів СПТ:

1. фаза діагностична; фаза виявлення інтересів та намірів; коррекційна фаза; фаза завершальна

2. фаза вираження емоцій, фаза саморозкриття, фаза формування нової поведінки, фаза підведення підсумків

3. фаза знайомства; фаза розкриття себе ; фаза інтеракції групи; фаза оцінки результатів

4. визначення цілей, теми, характеру проблем; дискусія з проблем, збір інформації та її упорядкування; обговорення альтернатив та спільне резюмування, зняття психологічного навантаження та підведення підсумків

6. При формуванні професійної компетенції соціальних працівників СПТ передбачає наступну послідовність логічно повязаних дій

1. формування якостей і здібностей з якісного обслуговування клієнтів, формування мотивації досягнення і відповідальності, формування психологічної культури спілкування, пізнання своїх можливостей.

2. формування мотивації досягнення і відповідальності, пізнання своїх можливостей, формування психологічної культури спілкування, формування якостей і здібностей з якісного обслуговування клієнтів

3. формування якостей і здібностей з якісного обслуговування клієнтів, формування психологічної культури спілкування, формування мотивації досягнення і відповідальності, пізнання своїх можливостей.

4. формування психологічної культури спілкування, формування якостей і здібностей з якісного обслуговування клієнтів, пізнання своїх можливостей, формування мотивації досягнення і відповідальності.

7. Соціально- психологічного тренінг

1. найперспективніший метод психолого-педагогічної приктики, що використовується переважно для підготовки фахівців соціальної роботи

2. найперспективніший метод психолого-педагогічної приктики, що використовується виключно для підготовки фахівців соціальної роботи

3. одна з найпопулярніших форм групової взаємодії, що використовується переважно для підготовки фахівців, які повязані з різноманітними людськими контактами

4. найперспективніший метод психолого-педагогічної приктики, що використовується для підготовки керівників соціальних закладів

8. Основними принципами СПТ є

1. добровільність, рівноправність, активність, дослідницька позиція, конфіденційність

2. поліпшення психічного здоров’я, розв’язання проблем, забезпечення особистісного їх росту та розвитку

3. повага гідності, дотримання розумних інтересів клієнтів, повага його права на будь-якій стадії сумісної роботи відмовитися від співпраці

4. конфіденційність, незалежність, суверенність, повага гідності та максимізація результатів діяльності.

9. Термін групова психотерапія ввів

1. американський психіатр Якоб Морено

2. австрійській психіатр Франц Адольф Месмер

3. австрійській психолог, психіатр Зігмунд Фрейд

4. французський соціологб філософ Еміль Дюркгейм

10. А.Адлер

1. використовував методи групової терапії для охоплення людей виключно елітарних класів

2. використовував методи індивідуальної терапії для охоплення групи людей, не лише для елітарних але і з робочого класу

3. використовував методи індивідуальної терапії для охоплення людей виключно з робочого класу

4. використовував методи індивідуальної терапії виключно для дітей

11. Принципами комплектування групи є

1. принципи партнерства, творчості та поваги один до одного

2. принципи добровільності і інформованості щодо мети і можливих результатів СПТ

3. принцип виконання обов’язків та принцип згоди виконувати всі вправи активно

4. принцип автономності і суверенності

12. Основні фази розвитку групи:

1. фази формування цілей, правил та норм; фаза структурування групи; фаза розвитку групи

2. фаза структурування групи; фаза розвитку групи

3. фази утворення, функціонування, розвитку, стагнації, регресу і розпаду

4. фаза первинного, вторинного та третинного розвитку групи

13. Вимоги до групи СПТ включають вимоги щодо

1. професійного, вікового і статевого складу групи; взаємовідношення учасників

2. активності, добровільної участі, конфіденційності, конгруєнтності

3. доброзичливості, активного слухання та толерантності

4. щирості, прояву емпатії та толерантності

14. Орієнтовний перелік основних принципів СПТ:

1. принцип привабливості поведінки, принцип оріентації на позитив, принцип вирішення конфліктів

2. принцип активності, принцип творчої позиції, принцип об’єктивізації поведінки, принцип партнерського спілкування

3. принцип конфіденційності, доброзичливості , емпатії та толерантності

4. принцип орієнтації на позитив, принцип вирішення конфліктів, принцип нормалізації та інтеграції

15. Хто з переразованих нижче вчених використовував СПТ переважно з метою розвитку особистості

1. Якоб Морено

2. Пауль Наторп

3. Герман Ноль

4. Карл Роджерс

16. Під час соціально-психологічного тренінгу відбувається

1. формування базових комунікативних здібностей; аналіз власного досвіду у групі; робота над собою

2. критична оцінка та виправлення поведінки кожного учасника та групи в цілому; удосконалення групової динаміки

3. відновлення якостей, здібностей ; підвищення соціального статусу учасників

4. покращення загального емоційного стану учасників; організація рекреативно-дозіллєвої діяльності

17. У розгортанні процесу особистісної динаміки виділяють наступні стадії:

1. виявлення і виведення на зовнішній план неефективної поведінки; створення нового еталону ефективної поведінки на зовнішньому плані; інтеріоризація зміненої форми поведінки унутрь

2. виявлення і виведення на внутрішній план неефективної поведінки; створення нового еталону ефективної поведінки на внутрішньому плані; інтеріоризація зміненої форми поведінки на зовні

3. стадія обговорення неефективної поведінки; збір порад щодо його удосконалення; рольова гра з відтворення правильної поведінки

4. стадія знайомства; стадія розкриття себе ; стадія інтеракції групи; стадія оцінки результатів.

18. Етапи соціально- психологічного тренінгу:

1. етап діагностичний; етап виявлення інтересів та намірів; коррекційний етап; етап завершальний

2. етап створення психологічного простору; етап виконання завдань; етап проведення дискусії, інтерв’ювання; етап релаксаційно-відновлювальних вправ

3. етап знайомства; етап розкриття себе ; етап інтеракції групи; етап оцінки результатів

4. етап вираження емоцій, етап саморозкриття, етап формування нової поведінки, етап підведення підсумків

19. Динаміка змін поведінки відбувається як правило у два наступні етапи

1. етап опанування та етап привласнення

2. етапи формування професійної компетенції та формування навичок спілкування,

3. етапи підвищення самооцінки та формування умінь переводити конфлікт у конструктивний діалог

4. етап аналізу ситуації і етап прийняття рішення

20. Фази етапів СПТ:

1. фаза діагностична; фаза виявлення інтересів та намірів; коррекційна фаза; фаза завершальна

2. фаза вираження емоцій, фаза саморозкриття, фаза формування нової поведінки, фаза підведення підсумків

3. фаза знайомства; фаза розкриття себе ; фаза інтеракції групи; фаза оцінки результатів

4. визначення цілей, теми, характеру проблем; дискусія з проблем, збір інформації та її упорядкування; обговорення альтернатив та спільне резюмування, зняття психологічного навантаження та підведення підсумків

21. При формуванні професійної компетенції соціальних працівників СПТ передбачає наступну послідовність логічно повязаних дій

1. формування якостей і здібностей з якісного обслуговування клієнтів, формування мотивації досягнення і відповідальності, формування психологічної культури спілкування, пізнання своїх можливостей.

2. формування мотивації досягнення і відповідальності, пізнання своїх можливостей, формування психологічної культури спілкування, формування якостей і здібностей з якісного обслуговування клієнтів

3. формування якостей і здібностей з якісного обслуговування клієнтів, формування психологічної культури спілкування, формування мотивації досягнення і відповідальності, пізнання своїх можливостей.

4. формування психологічної культури спілкування, формування якостей і здібностей з якісного обслуговування клієнтів, пізнання своїх можливостей, формування мотивації досягнення і відповідальності.

22. Соціально- психологічного тренінг

1. найперспективніший метод психолого-педагогічної приктики, що використовується переважно для підготовки фахівців соціальної роботи

2. найперспективніший метод психолого-педагогічної приктики, що використовується виключно для підготовки фахівців соціальної роботи

3. одна з найпопулярніших форм групової взаємодії, що використовується переважно для підготовки фахівців, які повязані з різноманітними людськими контактами

4. найперспективніший метод психолого-педагогічної приктики, що використовується для підготовки керівників соціальних закладів

23. Основними принципами СПТ є

1. добровільність, рівноправність, активність, дослідницька позиція, конфіденційність

2. поліпшення психічного здоров’я, розв’язання проблем, забезпечення особистісного їх росту та розвитку

3. повага гідності, дотримання розумних інтересів клієнтів, повага його права на будь-якій стадії сумісної роботи відмовитися від співпраці

4. конфіденційність, незалежність, суверенність, повага гідності та максимізація результатів діяльності.

24. Термін групова психотерапія ввів

1. американський психіатр Якоб Морено

2. австрійській психіатр Франц Адольф Месмер

3. австрійській психолог, психіатр Зігмунд Фрейд

4. французський соціологб філософ Еміль Дюркгейм

25. А.Адлер

1. використовував методи групової терапії для охоплення людей виключно елітарних класів

2. використовував методи індивідуальної терапії для охоплення групи людей, не лише для елітарних але і з робочого класу

3. використовував методи індивідуальної терапії для охоплення людей виключно з робочого класу

4. використовував методи індивідуальної терапії виключно для дітей

26. Принципами комплектування групи є

1. принципи партнерства, творчості та поваги один до одного

2. принципи добровільності і інформованості щодо мети і можливих результатів СПТ

3. принцип виконання обов’язків та принцип згоди виконувати всі вправи активно

4. принцип автономності і суверенності

27. Основні фази розвитку групи:

1. фази формування цілей, правил та норм; фаза структурування групи; фаза розвитку групи

2. фаза структурування групи; фаза розвитку групи

3. фази утворення, функціонування, розвитку, стагнації, регресу і розпаду

4. фаза первинного, вторинного та третинного розвитку групи

28. Вимоги до групи СПТ включають вимоги щодо

1. професійного, вікового і статевого складу групи; взаємовідношення учасників

2. активності, добровільної участі, конфіденційності, конгруєнтності

3. доброзичливості, активного слухання та толерантності

4. щирості, прояву емпатії та толерантності

29. Орієнтовний перелік основних принципів СПТ:

1. принцип привабливості поведінки, принцип оріентації на позитив, принцип вирішення конфліктів

2. принцип активності, принцип творчої позиції, принцип об’єктивізації поведінки, принцип партнерського спілкування

3. принцип конфіденційності, доброзичливості , емпатії та толерантності

4. принцип орієнтації на позитив, принцип вирішення конфліктів, принцип нормалізації та інтеграції

30. Хто з перерахованих нижче вчених використовував СПТ переважно з метою розвитку особистості

1. Якоб Морено

2. Пауль Наторп

3. Герман Ноль

4. Карл Роджерс

31. При формуванні професійної поведінки найбільше значення мають:

1. характер, темперамент та умови розвитку особистості

2. відповідальність, самооцінка, здатність до навчання і самовдосконалення

3. рівень освіти, соціальний статус та досягнення у сфері взаємостосунків

4. моральні переконання, теоретичні знання і практичний досвід

32. Класифікацію груп СПТ проводять за певними ознаками:

1. за змістом і метою, за характером терапевтичного чинника,

2. за величиною, за статусом, за безпосередньою дією, за рівнем розвитку

3. за формою активності учасників

4. за гендерними ознаками та рівнем освіти учасників

33. Основні принципи СПТ

1.добровільність, рівноправність, активність, дослідницька позиція, конфіденційність

2. поліпшення психологічного здоровя та розвязання проблем,

3. забезпечення особистісного росту та розвитку всіх учасників

4. нормалізація відносин у групі та активізація учасників для виконання вправ

34. Правила СПТ

1. пропонує тренер, приймає група разом з тренером

2. формують учасники групи

3. формує і приймає група разом з тренером

4. формує тренер, приймає група разом з тренером

35. Основні стратегії подолання конфліктів

1. первинна, вторинна і третинна стратегія

2. суперництво, співпраця, компроміс, уникнення, пристосування

3. емпатія, толерантність, доброзичливість і конфіденційність

4. демонстративна, ригідна, некерована, суперточна

36. В процесі свого розвитку конфлікт проходить декілька стадій:

1. передконфліктна ситуація; інцидент; ескалація; кульмінація; завершення конфлікту; постконфліктна ситуація

2. стадія накопичення фактів і процесів, прихована, латентна, заключна стадія

3. стадія початку конфліктних дій, кульмінація і вирішення конфлікту

4. первинна, вторинна і третинна стадія

37. Перефразування це прийом, який допомагає розумінню учасників, це означає

1. повторення висловлювань учасника дослівно

2. виведення логічного висновку із висловлювань учасника

3. відтворення висловлювання учасника в скороченому вигляді, виділення найсуттєвішого

4. супроводження висловлювання учасника реакціями типу «Так-так», «Угу»…

38. Формами дискусії є

1. пошук проблеми, аналіз проблеми, знаходження рішення, формулювання висновків

2. навчальна, дидактична, педагогічна і професійна дискусія

3. обмін інформацією, заохочення різних підходів, співіснування різних думок і припущень, пошук групової згоди

4. круглий стіл, засідання експертної групи, симпозіум, дебати, акваріум

39. Стресостійкість розглядається як

1. формування саногенного мислення

2. збереження здатності до соціальної адаптації, працездатності здоровя, значущих соціальних зв’язків, досягнення цілей та забезпечення самореалізації

3. поєднання особистісної і професійної самооцінки

4. прагнення до високих стандартів і гіпервідповідальності

40. Тренінгова група це

1. середовище для традиційних форм навчання

2. середовище для реалізації системи рольових очікувань

3. модель соціальних стосунків, мініатюрне суспільство

4. середовище для реструктуризації стосунків

41. На сучасному етапі аутогенний тренінг прийнято розуміти як

1. сукупність методів регуляції емоційних та активаційних складових станів людини

2. сукупність методів і прийомів для фіксації поведінкових проявів учасників групи

3. технологія з виведення на зовнішній план неефективної поведінки групи

4. нова форма роботи з корекції поведінки групи

42. Високий рівень мотивації досягнення у дітей формується коли

1. вимоги зависокі, при виконання завдання обов’язковим є слідування зразку, має місце директивна опіка чи нівелювання потребами дитини

2. вимоги збільшуються поступово, допомога і підтримка є ненав’язливою, є теплота і довірливість у стосунках

3. дається висока оцінка діяльності, використовується матеріальна нагорода, призи та інше

4. підкріплюється як погані, так і середні і найкращі результати чи зусилля

43. Негативна мотивація – це

1. ефективний педагогічний прийом, який рекомендується використовувати при формуванні мотивації досягнень

2. шлях для досягнення більш високих результатів

3. єдиний шлях збереження високих здібностей людини до всіх видів діяльності, до яких можуть бути застосовані критерії успішності.

4. стимули, викликані усвідомленням можливих неприємностей, незручностей, покарань, які можуть бути застосовані у разі невиконання певної діяльності

44. Кількісний склад тренінгової групи є

1. дискусійним, так само як і склад і структура групи залежить від мети тренінгу

2. визначеним, оптимальним є група з 10-12 учасників

2. визначеним, оптимальним є група з 25-30 учасників

4. загальноприйнятим, мінімум учасників тренінгової групи складає 4 учасники, а верхня межа не називається.

45. Професійний блок СПТ

1. орієнтований на усвідомлення учасниками себе в системі професійної, управлінської діяльності.

2. спрямований на усвідомлення учасниками себе в системі професійного й особистісного спілкування

3. спрямований на отримання нових знань, інформації про себе та інших, про конструктивні способи формування стосунків

4. орієнтований на формування згуртованості групи, відпрацювання групових правил поведінки на тренінгу, мотивування учасників тренінгу, діагностування особистісних якостей учасників.