2. Цілі, що переслідуються програмою розвитку велоінфраструктури

2.1. Дати можливість безпечно і вільно користуватися велосипедом якомога ширшому колу населення, реалізувати конституційне право громадян на вільне і безпечне пересування, забезпечити рівноправність учасників вуличного руху. Забезпечити вільне і безпечне пересування найнезахищеніших категорій населення – дітей, інвалідів, осіб похилого віку.

2.2. Знизити транспортне навантаження на дороги міста шляхом відтоку частини автомобілістів і пасажирів мікроавтобусів на велосипед, знизити інтенсивність автомобільного руху. Розвантажити основні магістралі від тягнучок і заторів, особливо в центрі.

2.3. Домогтися пріоритету пішохідного і велосипедного руху в центрі, зробити центральну частину міста серцем громадського життя, основою якого є пішоходи і велосипедисти. Поліпшити ділову активність та туристичну привабливість міста.

2.4. Підвищити безпеку руху на вулицях, шляхом деінтенсифікації та зниження швидкості автомобільного руху, зокрема на житлових вулицях – з наданням пріоритету пішоходам і велосипедистам.

2.5. Зменшити навантаження на екологію шляхом зниження забруднення повітря та шуму при зменшенні інтенсивності автомобільного руху і переорієнтації частини водіїв на велосипед.

2.6. Інтегрувати велосипед в загальну систему міської транспортної інфраструктури, як повноцінний вид транспорту, здатний забезпечити достатньо високу мобільність населення.

2.7. Запровадити культуру велосипедного руху і змінити ставлення людей до велосипеду як до виду транспорту, а не виключно засобу рекреації типу «покататися в парку».

2.8. Поширювати в місті засади сталого розвитку, стимулювати міську владу розробляти і реалізувати програми розвитку міської інфраструктури згідно з міжнародними критеріями сталого розвитку і формування «міста для людей», «міста, комфортного для життя».

2.9. Досягти кількості велосипедних поїздок на рівні 5…10% від загальної кількості поїздок містом за реалізації базової мережі велодоріжок і велопарковок, на рівні 15…20% від загальної кількості – за повної реалізації велосипедної інфраструктури по місту.

3. Задачі програми розвитку велосипедної інфраструктури

3.1. Забезпечити безпечні та зручні умови для трудових (на роботу, навчання), ділових (в магазин, банк, у справах) та рекреаційних (в парк, по вулиці, за місто) поїздок велосипедом для:

- тих, хто вже ним активно користується (за підрахунками Велоасоціації – до 10 000 людей в теплий сезон), в тому числі для велоспортсменів, велотуристів і велогуртків для діставання до місця проведення тренувань, змагань чи туристичних поїздок;

- тих, хто не проти або бажає їздити на велосипеді, але через відсутність належних умов і небезпеки на дорогах загального користування не може цього реалізувати;

- студентів денної форми навчання, які бажають пересуватися на навчання велосипедом, але не мають жодних безпечних умов для цього;

- школярів, оскільки нинішні норми ПДР повністю виключають можливість поїздок на велосипеді дітей віком від 7 до 14 років: вони не мають права їздити велосипедом ні по тротуару, ні по дорозі;

- всіх інших, хто змінить своє ставлення до велосипеду як засобу пересування за наявності безпечної і якісної велоінфраструктури.

3.2. Забезпечити можливість безпечно і без ризику крадіжок припаркувати велосипед на вулиці чи у дворі житлового будинку, громадського закладу тощо. Проблема «де залишити велосипед» - номер два у питаннях поїздок велосипедом після безпечних умов пересування.

3.3. Забезпечити можливість безпечного пересування велосипедом по всьому місту і виїзду за його межі, можливість користуватися велосипедом якомога довший період протягом року.

3.4. Створити позитивний імідж велосипеда, як доступного і зручного транспортного засобу для широкого користування в місті, а не лише для «покататися в парку», змінити ставлення населення до велосипеду в бік більш сприятливого. Забезпечити пропаганду велоруху і брендінг велосипеду як засобу пересування.

3.5. Переорієнтувати частину автомобілістів і пасажирів маршрутних таксі (через неспроможність останніх задовольняти належні умови перевезення по критеріях провізної здатності, комфорту і безпеки) на велосипедний рух, зокрема в ніші поїздок у межах районів та на відстань до 5 км, де велорух має стати пріоритетним.

3.6. Зменшити інтенсивність і швидкість автомобільного руху в місті, особливо на житлових вулицях і районах високої концентрації пішоходів: частково за рахунок фізичних та адміністративних обмежень швидкості руху та регулювання парковки, частково – за рахунок покращення умов пересування пішки, велосипедом і ГТ – при інтеграції велоінфраструктури в мережу міського транспорту. Розвантажити проблемні ділянки загальноміських магістралей за рахунок часткового відтоку людей з автомобілів на велосипеди.

3.7. Підвищити безпеку руху на велосипеді: як за допомогою обмеження швидкості на міських вулицях, зокрема житлових, так і за рахунок розбудови якісної велоінфраструктури, зокрема фізичного відділення велодоріжок від автомобілів (бордюри, стовпчики), реконструкції пішохідних переходів зі включенням пандусів, понижень бордюрів і велосипедних переїздів, яскравої розмітки на перетинах з пішохідними, автомобільними шляхами та маршрутами ГТ (рейками), ознакування, якісного покриття тротуарів і велодоріжок.

3.8. Створити умови для розвитку велопрокату і спільного користування велосипедом – «велошерінгу», на громадській, комерційній та корпоративній основі, як альтернативі щодо «страху лишити власний велосипед на вулиці». Створити умови для комерційного використання велосипеду – для кур’єрської доставки та перевезень малогабаритного вантажу.

3.9. Створити імідж м. Дніпропетровська, як міста, комфортного для життя, привабливого для туристів і громадського життя, за рахунок поліпшення умов безпечної й екологічної мобільності, громадської і ділової активності, безпеки руху, велопрокату тощо.

3.10. Запровадити культуру користування велосипедом шляхом впровадження вивчення норм ПДР, технічних особливостей користування, майстерності керування велосипедом у школах та на спеціальних курсах на комерційній основі.