
- •I.Загальна географія
- •1.Геграфія як наука,розвиток географічних досліджень
- •2.Земля на плані та карті . Способи зображення Землі
- •3. Географічна оболонка та її складові Літосфера.
- •4.Атмосфера.
- •5. Гідросфера
- •6. Біосфера. Географічна оболонка
- •7.Земля- планета людей
- •II.Географія материків і океанів
- •8.Предмет вивчення географії материків і океанів. Загальні закономірності. Океани
- •9.Африка
- •10.Південна Америка
- •11.Австралія. Антарктида
- •12.Північна Америка
- •13.Євразія
- •III.Фізична географія України
- •14.Україна та її географічні дослідження
- •1 5.Рельєф,тектонічна,геологічна будова,мінеральні ресурси. Клімат.
- •16.Внутрішні води.Грунти.Рослинний покрив. Тваринний світ.
- •17. Природні комплекси України. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти.
- •IV.Економічна і соціальна географія України.
- •18.Вступ. Населення
- •19.Загальна характеристика господарства. Промисловість.
- •21.Економіко-географічні райони України.
- •V. Економічна та соціальна географія світу
- •22.Сучасна політична карта світу.Населення
- •23.Світове господарство
- •Список літератури
19.Загальна характеристика господарства. Промисловість.
Національний господарський комплекс — це поєднання підприємств і установ у межах території країни, які покликані задовольняти матеріальні й духовні потреби населення держави, виробляючи товари і надаючи послуги.Головними його складовими є дві сфери: виробнича сфера, у якій виробляються матеріальні блага, і сфера послуг (невиробнича сфера), яка надає послуги населенню.Ці сфери поділяють на галузі національного господарського комплексу.Провідними галузями, що входять до виробничої сфери, є промисловість, будівництво, сільське й лісове господарство.Невиробничу сферу -сферу послуг можна поділити на дві важливі групи галузей. Перша покликана забезпечувати матеріальні умови життя населення: транспорт, торгівля, готельний і ресторанний бізнес, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управління. Друга група сфери послуг покликана задовольняти здебільшого духовні й фізичні потреби населення: освіту, охорону здоров'я, соціальну допомогу, а також науку, культуру і мистецтво. У промисловому виробництві виділяють 10 основних галузей: паливну, електроенергетику, чорну металургію, кольорову металургію, машинобудування, хімічну, лісову, промисловість будівельних матеріалів, легку та харчову. У сільському господарстві є дві галузі: рослинництво й тваринництво.Міжгалузеві комплекси (МГК)-це поєднання галузей, між якими сформувалися стійкі й тісні зв'язки. Основними міжгалузевими комплексами виробничої сфери є паливно-енергетичний (ПЕК), металургійний (МК), машинобудівний (МБК), хіміко-індустріальний (ХІК), лісовиробничий (ЛВК), комплекс легкої промисловості (КЛП), агропромисловий (АПК), транспортний (ТК) та будівельно-індустріальний (БІК) комплекси.Інфраструктура — це сукупність підприємств і установ господарського комплексу, що обслуговують основні галузі виробничої сфери та сфери послуг, а також безпосередньо людей.Є виробнича інфраструктура і соціальна.В галузевій структурі НГК України зростає частка сфери послуг, а частка сільського і лісового господарств суттєво знижується. Тобто поступово вона наближається до структури, яка є типовою для високорозвинутих країн, де частка сфери послуг становить близько 70 %..Територіальна структура господарства— це сукупність певним чином розміщених і поєднаних територіально елементів господарства або окремих галузей, які перебувають у певній взаємодії. Елементами територіальної структури є промислові пункти, центри, вузли, райони, сільськогосподарські зони, транспортні магістралі, соціально-економічні райони.Формуються райони в результаті територіального поділу праці. Природнорсурсний потенціал країни:Україна входить до групи найбільших мінерально-сировинних країн світу. На її території виявлено понад 20тис. родовищ,114 видів корисних копалин. За своїм мінерально-ресурсним потенціалом рідкісних металів Україна посідає перше місце в Європі. Показники соцвально-економічного розвитку. Валовий внутрішній продукт-це вартість кінцевих товарів і послуг,які вироблені за рік у даній країні й використані для поточного споживання, капіталовкладень, у розвиток нового виробництва, експорту. До ВВП входить і продукція, що вироблена підприємствами, які
належать іноземним власникам.Валовий національний продукт (ВНП) відрізняється від ВВП тим, що враховує доходи підприємств і громадян даної країни, які отримані за кордоном, проте не враховує доходів зарубіжних фірм та іноземців. ВВП в розрахунку на одну особу: за даними Світового банку (2007 рік), цей показник для світу становив 9,8 тис. дол. США на одну особу, а в Україні — 7,8 тис. (84 місце серед країн).Характеризує розвиток НГК також національний дохід. Це новостворена вартість усіх товарів і послуг у межах держави за рік. Для оцінки якості життя використовують індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Для його розрахунку беруть такі характеристики, як середня тривалість життя, рівень грамотності дорослого населення, реальний ВВП в розрахунку на одну особу. Україна з показником 0,786 — на 82 місці.
Промисловість поділяють на дві провідні галузі:1)важка індустрія, тобто сукупність галузей промисловості, які виробляють знаряддя праці (машини, обладнання тощо) і предмети праці (сировину, паливо тощо).До неї належать паливна промисловість, електроенергетика, чорна металургія, кольорова металургія, машинобудування, хімічна промисловість, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів; 2) легка індустрія, тобто сукупність легкої та харчової галузей промисловості, які виробляють предмети народного споживання.Промисловий комплекс — це поєднання взаємопов'язаних підприємств на певній території. Промисловий комплекс, який охоплює одне велике місто або кілька близько розташованих промислових центрів і пунктів, вважають промисловим вузлом. Якщо він сформувався в межах міської агломерації, то його називають промисловою агломерацією.Скупчення промислових алгомерацій, вузлів, центрів та пунктів на певній території утворюють промислові райони. Характерні форми організації виробництва :спеціалізація, кооперування, комбінування, концентрація.
Паливна промисловість разом з електроенергетикою входить до складу паливно-енергетичного комплексу. Паливна промисловістьскладається з галузей: вугільної, нафтової, газової, торфової, сланцевої.
Україна за рахунок власних ресурсів забезпечує себе паливом лише на третину, тому імпорт енергоносіїв відіграє велику роль. На частку вугільної промисловості припадає 62 % видобутку палива в Україні, на газову — 32 %, нафтову — 5,1 %, на торф’яну та горюче-сланцеву -(0,9 %).Вугільна промисловість. Донецький басейн — головна вугільна база країни,де видобувають 90 % вугілля. Найбільшими центрами видобутку є Донецьк, Макіївка, Горлівка, Павлоград, Димитров, Торез, Ровеньки, Свердловськ.Середня глибина видобутку вугілля становить 700 м, а максимальна — понад 1400 м ,але він залишається одним з найбільших у світі з видобутку антрацитів і коксівного вугілля.Вугілля Львівсько-Волинського басейну використовують у західних областях України.Основними центрами вуглевидобутку є Нововолинськ і Червоноград.Буре вугілля Дніпровського буровугільного басейну видобувають давно. Найбільшими центрами є Олександрія ,Ватутіне (Черкаська область), Коростишів (Житомирська область). Нафтова промисловість. Найстаріші нафтодобувні свердловини зосереджені в Передкарпатті. Найбільшим є Долинське родовище. Основний район видобутку нафти в країні — Дніпровсько-Донецький. Найбільшим центром видобутку нафти тут, як і в країні загалом, є Анастасіївське родовище (Сумська область).Нафтопереробні заводи Борислава, Дрогобича, Надвірної розміщені в місцях видобутку сировини. Підприємства Одеси, Бердянська, Херсона орієнтовані на привезену морським шляхом нафту. До Херсона нафта надходить трубопроводом з Росії. На ній працюють Кременчуцький та Лисичанський нафтопереробні гіганти. Газова промисловість.НГК забезпечує свої потреби газу українського видобутку приблизно на 28 %, а решту імпортує з Росії.Основний район газовидобутку— Дніпровсько-Донецький, якому належить близько 80 % усього газу. Найбільші родовища: Шебелинське, Хрестищенське. Родовища Причорномор'я, які зосереджені в північній частині Криму (Глібівське, Джанкойське та ін.), забезпечують тільки потреби Кримської АР. Близько 70% видобутку торфу припадає на Полісся. Горючі сланці в Україні поки що не використовують. Найбільше родовище— Бовтиське, яке розташоване на межі Черкаської та Кіровоградської областей. Воно є третім за запасами в Європі.Основним видом палива, яким Україна може забезпечити свої потреби, є вугілля.
Електроенергетика — галузь господарства, що виробляє електроенергію (на різних видах електростанцій) і передає її на відстань по лініях електропередач (ЛЕП). Основні типи електростанцій: теплові електростанції (ТЕС) працюють на паливі (вугілля, газ, мазут, торф) і можуть бути двох видів: конденсаційні (коли відпрацьована пара, пройшовши через турбіну, охолоджується, конденсується і знову надходить до котла) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ), у яких відпрацьована пара потім використовується для опалення. ТЕЦ будують звичайно у великих містах, оскільки передача пари або гарячої води поки що можлива на відстань не більше 20 км. Конденсаційні електростанції, що обслуговують великі території, називають державними районними електростанціями (ДРЕС). Найбільш потужні теплові електростанції України: в Донбасі — Вуглегірська, Старобешівська, Курахівська, Слов’янська; в Придніпров’ї — Придніпровська, Криворізька; в Харківській області — Зміївська; в Київській — Трипільська; у Вінницькій — Ладижинська; в Івано-Франківській — Бурштинська; в Львівській — Добротвірська. Найбільші гідроелектростанції побудовано на Дніпрі: Дніпрогес, Кременчуцька, Каховська, Дніпродзержинська, Канівська, Київська; є великий Дністровський гідровузол, на Південному Бузі — Костянтинівська ГЕС. Атомні електростанції (АЕС) В Україні понад 40 % усієї електроенергії виробляється на атомних електростанціях. За кількістю реакторів та їхньою потужністю країна посідає восьме місце у світі й п’яте у Європі.Будують АЕС там, де немає достатньої енергетичної бази або паливо дороге: Рівненська (м. Кузнєцовськ.), Південноукраїнська (м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл.), Запорізька (м. Енергодар.), Хмельницька (м. Нетішин.). Є кілька вітрових електростанцій (ВЕС). Вони працюють поблизу Євпаторії, у західній частині Кримського півострова,в Новоазовську (поблизу Маріуполя). Геліоустановки працюють в Сімферополі та Охотниково.
Чорна металургія охоплює весь процес виробництва металів: видобуток і підготовку руд, палива, випуск металу, виробництво допоміжних матеріалів (вогнетривів, кисню тощо). Чорна металургія в Україні належить до основних галузей промисловості, що має експортну орієнтацію. В металургії широко розвинуте комбінування, тобто об’єднання на одному підприємстві (комбінаті) декількох технологічно та пов’язаних між собою виробництв різних галузей. Металургійні підприємства найвигідніше створювати біля сировинних та енергетичних баз або між ними. Сировиною для чорної металургії є залізна й марганцева руди, хроміти. Основним видом палива є кокс, природний газ. Використовують також флюсові вапняки і доломіти, вогнетривкі глини для печей, формувальні піски.Основні види продукції чорної металургії — чавун, сталь, прокат. У складі чорної металургії виділяються такі типи підприємств: • металургійні заводи повного циклу, тобто такі, що виробляють чавун, сталь і прокат; • сталеплавильні і сталепрокатні заводи («передільна металургія»); • виробництво феросплавів — сплавів заліза із хромом, марганцем, кремнієм та іншими елементами. В Україні сформувалися три райони чорної металургії: Донецький (13 заводів), Приазовський (5 заводів), Придніпровський (14 заводів). Перші два орієнтуються переважно на паливо і споживача, а Придніпров'я — на родовища залізних і марганцевих руд, воду Дніпра.Найбільшим виробником чорних металів і прокату є Придніпровський металургійний район.Тут сформувалися три великі промислові вузли: Дніпропетровський (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ), Запорізький (запорізькі заводи «Запоріжсталь», електросталеплавний «Дніпроспецсталь», завод феросплавів) та Криворізький (кар'єри, шахти і збагачувальні комбінати залізних руд Кривого Рогу, марганцевих Нікополя, а також металургійні, трубні й феросплавні заводи цих міст). Кременчуцький вузол перебуває в стадії формування (Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат, працює на рудах Кременчуцького залізорудного родовища). Донецький металургійний район сформувався на базі місцевих родовищ коксівного вугілля, вапняків, залізної руди Кривого Рогу та нікопольського марганцю. Найбільшими центрами на Донбасі є Донецьк, Макіївка, Алчевськ, Харцизьк. До найбільших належать Алчевський комбінат, Донецький, Єнакіївський, Краматорський, Костянтинівський металургійні заводи, Харцизький та Макіївський трубопрокатні заводи. До складу Приазовського району входять заводи Маріуполя(«Азовсталь»-найбільший), ГЗК у Керчі.
До кольорової металургії належить видобуток і збагачення руд кольорових металів, виплавка металів і сплавів, виробництво прокату. Серед галузей кольорової металургії в Україні провідне місце посідає виробництво легких металів, зокрема алюмінію. До кольорових належать:важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легкі (алюміній, магній, титан) та малі (ртуть, кобальт) метали. Крім основних, галузь переробляє легуючі (вольфрам, молібден, ванадій), дорогоцінні (золото, срібло, платина), рідкісні й розсіяні (цирконій, германій, селен) метали, а також алмази, топази та інші .Визначальними факторами розміщення підприємств кольорової металургії є сировинний та паливно-енергетичний. ГЗК тяжіють до районів видобутку руди, а також орієнтуються на водні ресурси. Металургійні заводи, що виплавляють важкі кольорові метали, розміщують переважно поблизу паливних баз, а підприємства з виплавки легких металів — поблизу джерел дешевої електроенергії. Працює алюмінієва промисловість на довізних бокситах, які переробляють на Миколаївському глиноземному заводі. Для подальшої переробки сировина надходить на Дніпровський алюмінієвий завод у Запоріжжі. Завод алюмінієвих сплавів діє також у Свердловську (Луганська область).Титано-магнієвий комбінат орієнтується також на дешеву електроенергію й розміщений у Запоріжжі. Магнієву сировину довозять зі Стебника і Сиваша, а титанову — з Іршанського гірничо-збагачувального комбінату. На базі титанових пісків працює у Вільногірську (Дніпропетровська область) Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який виробляє ільменітовий, рутиловий та цирконієвий концентрати.Найбільші підприємства:Побузький нікелевий завод, Костянтинівський цинковий завод, Микитівський ртутний комбінат,у Світловодську є завод чистих металів.
До машинобудування відносять виробництва, які входять до кількох десятків галузей і підгалузей:його поділяють на важке, транспортне, сільськогосподарське, виробництво устаткування для легкої та харчової промисловості тощо.Для машинобудування характерні спеціалізація і кооперування підприємств.Основні фактори розміщеня: сировина (металургійна база), кваліфіковані трудові ресурси, транспортні шляхи і споживач. Виробництво сільськогосподарської техніки, обладнання для вугільної, нафтової, харчової промисловості орієнтується наспоживача. Підприємства важкого машинобудування розміщені переважно на Донбасі та Придніпров'ї. До найбільших належать Новокраматорський та Горлівський машинобудівні, Харківський турбінний заводи. Великими центрами важкого машинобудування є Донецьк, Луганськ, Кривий Ріг, Дніпропетровськ.Транспортне машинобудування:тепловозобудування зосереджено в Луганську й Харкові. У Луганську налагоджено виробництво трамваїв. Вантажні вагони виробляють у Стаханові, Дніпродзержинську, Кременчуку, цистерни — у Маріуполі.Розвинуте також суднобудування, найбільшим центром якого є Миколаїв. Центрами морського суднобудування є також Херсон, Керч, а річкового — Київ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл.Автомобілебудування розвинуте у Львові (автобусний завод та завод автонавантажувачів), Кременчуку (завод великовантажних автомобілів), Запоріжжі та Іллічівську (заводи легкових автомобілів), Мелітополі (моторний завод). Розпочато випуск тролейбусів у Львові, Дніпропетровську та Києві, автобусів малої місткості у Черкасах та Луцьку.Центрами літакобудування в Україні є Київ, Харків і Запоріжжя (авіадвигуни), виробництва космічної техніки — Дніпропетровськ.Електротехнічне машинобудування(випуск електричних двигунів, апаратів, приладів, кабелю та ін.)- в Харкові, Києві, Запоріжжі, Полтаві, Львові, Донецьку тощо.Підприємства електронної та радіотехнічної промисловості розташовані у великих містах: Львів, Київ, Дніпропетровськ і Сімферополь, електронних мікроскопів у Сумах. Основні підприємства тракторного і сільськогосподарського машинобудування розмішені в Харкові (тракторний завод), Дніпропетровську, Тернополі та Ромнах (бурякозбиральних комбайнів), Херсоні (кукурудзозбиральних комбайнів), Кіровограді (тракторних сівалок), Одесі (плугів), Хмельницькому(кормозбиральних комбайнів).У галузевій структурі хімічної промисловості виділяють дві групи галузей: основна (неорганічна) хімія і промисловість органічногосинтезу.Групу основної хімії утворює гірничо-хімічна промисловість, що займається видобутком хімічної сировини, та основна хімія, що виробляє мінеральні добрива (азотні, калійні, фосфатні), сульфатну кислоту, соду тощо. До групи галузей промисловості органічного синтезу входять: хімія органічного синтезу (виробництво напівфабрикатів — етилену, ацетилену, бензолу, етилового спирту, оцтової кислоти тощо); виробництво полімерів (синтетичних смол, каучуку, пластмас, хімічних волокон); переробка полімерів(виробництво шин,
гумотехнічних
виробів, виробів із пластмас)
.
Хімічна індустрія вирізняється
надзвичайно
широкою сировинною базою.
Вона використовує нерудну мінеральну
(хімічну) сировину із земних надр (калійна
та кам'яна солі, фосфорити, апатити,
сірку),
паливні мінеральні ресурси (нафту,
природний газ, вугілля, сланці, озокерит),
відходи
чорної та кольорової
металургії, лісової, харчової та
легкої промисловості. Основними
факторами розміщення підприємств
хімічної промисловості є: сировинний,
паливно-енергетичний, споживчий, водний,
екологічний принцип розміщення
виробництва.Основними
районами
гірничо-хімічної
промисловості є Передкарпаття (видобуток
калійних солей Калуша
і Стебника)
та Донбас (видобуток кам'яної солі в
Артемівську
і Слов'янську).
Основна
хімія спеціалізується на виробництві кальцинованої та каустичної соди у Слов'янську та Лисичанську, мінеральних добрив, сульфатної кислоти.Калійні добрива випускають у Калуші і на Стебницькому калійному заводі.Фосфорні добрива з привізних апатитів виробляють у районах бурякосіяння (Вінниця, Суми), а також Одесі й Костянтинівці.Азотно-тукова промисловість використовує природний газ (Дніпродзержинськ) для отримання азотних добрив. Найбільші підприємства розміщені в Дніпродзержинську Горлівці, Черкасах,
Сєверодонецьку, Рівному.Найбільшими виробниками смол і пластмас є Донецьк, Сєверодонецьк, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Первомайськ. Штучні (з целюлози) і синтетичні (із синтетичних смол) хімічні волокна виготовляють в Чернігові, Києві, Черкасах, Соколі.Виробництво шин налагоджено на Дніпропет
ровському заводі іБілоцерківському комбінаті шин. Лакофарбова (Дніпропетровськ, Львів, Одеса), Рубіжне-
промисловість синтетичних барвників, хіміко-фармацевтична (Київ, Харків, Одеса, Львів), фотохімічна (Шосткинське ВО«Свема»).Районами розміщення є Донбас, Придніпров'я,Передкарпаття, Причорномор 'я.
Початковою стадією у лісовиробничому комплексі є лісове господарство і лісозаготівля.В Україні виділяють два великі лісозаготівельні райони: Поліський і Карпатський. Лісопильна промисловість розви
нута переважно в районах лісозаготівель, тобто Карпатах, Поліссі. Сюди ж тяжіють і підприємства з виробництва деревно-стружкових і деревно-волокнистих плит, фанери.Меблева промисловість орієнтується значною мірою на споживача, тому розміщується у великих містах: Києві, Харкові, Львові, Одесі, Луганську, та ін. Целюлозно-паперова промисловість розміщується під впливом таких чинників, як наявність сировини, води, електроенергії. Найбільшими підприємствами є Жидачівський картоннопаперовий комбінат (Львівська область), Понінківський целюлозно-паперовий комбінат, Корюківська (Чернігівська область) та Малинська (Житомирська область) паперові фабрики, Херсонський (у Цюрупинську) та Ізмаїльський целюлозні заводи. Підприємства лісохімічної промисловості розміщені у Закарпатті (Свалявський, Перечинський і Великобичківський лісо хімкомбінати), у Вигоді (Івано-Франківська область), Києві, Славуті (Хмельницька обл.), Коростені (Житомирська обл.), Клевані (Рівненська область). Основними районами розміщення хім. промисловості є Донбас, Придніпров'я, Передкарпаття,Причорномор'я.
Промисловість будівельних матеріалів разом з будівництвом та проектними й дослідними організаціями утворюють будівельно-індустріальний комплекс.Промисловість будівельних матеріалів охоплює такі виробництва:а) видобуток і первинна обробка будівельної сировини (піску, гравію, щебеню, бутового каменю тощо);б) виробництво в'яжучих матеріалів (цементу, вапна, гіпсу);в) виробництво стінових матеріалів (цегли, панелей, блоків);г) інші виробництва (черепиці, облицювальної плитки, віконного скла тощо).Як сировину промисловість будівельних матеріалів використовує нерудні мінеральні ресурси (глина, вапняки, щебінь, цементні мергелі, кварцові піски, крейда) а також відходи галузей важкої індустрії (золу і шлаки теплових електростанцій, металургії). Сировинний фактор є одним з найважливіших чинників у розміщенні підприємств.Найбільше піску і бутового каміння добувають у Житомирській, Вінницькій, Запорізькій, Кіровоградській, Закарпатській областях. Перший цементний завод споруджено у 1886 році в Амвросіївцї (Донбас). До основних центрів цементної промисловості належать також Краматорськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Балаклія, Здолбунів, Миколаїв, Ямниця, Кам'янець-Подільський, Вільшани.Найбільші центри виробництва збірного залізобетону — Київ, Харків, Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Маріуполь. До споживача тяжіє і виробництво глиняної та силікатної (із кварцового піску і вапна) цегли.З інших галузей будівельної індустрії значного розвитку набуло виробництво будівельної кераміки (Харків, Слов'янськ та ін.), порцеляни та фаянсу (Славута у Хмельницькій області), листового й технічного скла (Лисичанськ, Костянтинівка, Запоріжжя, Мерефа).Скляна промисловість зосереджується передусім на Донбасі (тут виробляють 95 % скла). Найбільші заводи: Костянтинівський склоробний, «Автоскло», Лисичанський.Найбільшого розвитку промисловість будівельних матеріалів набула в Донбасі, Придніпров'ї, а також у Харківській, Одеській, Львівській, Хмельницькій областях та Криму.
Основними галузями, які належать до легкої промисловості,є текстильна ,швейна, шкіряно-взуттєва та хутрова . Основною галуззю комплексу є текстильна, сировиною для якої є волокна: рослинні (бавовна, льон, коноплі), тваринні (вовна, шовк), а також штучні й синтетичні (віскозний шовк, лавсан, капрон, нейлон тощо).Виділяють лляну, шовкову, вовняну, бавовняну, а також трикотажну. Фактори розміщення:
первинна обробка, а також лляна, шовкова галузі тяжіють до сировини. Виготовлення готової продукції, бавовняних і вовняних тканин орієнтується на споживача та трудові ресурси. Найбільші льонокомбінати працюють у Рівному та Житомирі. Бавовняні комбінати на привізній сировині діють у Херсоні, Донецьку, Тернополі. Шовкова промисловість розвинута в Києві (Київський та Дарницький шовкові комбінати), Черкасах.Найбільшими центрами виробництва вовняних тканин є Чернігів, Луганськ, а трикотажних виробів— Київ, Харків, Житомир, Львів, Одеса, Донецьк, Чернівці.Швейна промисловість розміщена в усіх районах і містах країни. Найпотужніші шкіряно-взуттєві підприємства діють у Харкові, Києві, Львові, Луганську, Дніпропетровську, а хутрові — у Харкові та Тисмениціі.Художні промисли: вишиті вироби - Чернігів і Ніжин (фабрики), Полтавщина;ручне килимарство -Косів, Яблуневі; на Хотинській фабриці художніх виробів.Виготовлення глиняного посуду - на Полтавщині й Київщині - рослинний орнамент, художнє оформлення дерев'яних виробів -Косів, Ужгород, Львів, Ямпіль .
Харчова промисловість об'єднує близько 40 галузей, які виробляють продукти харчування, а також мило, тютюнові вироби. Основними галузями, які використовують продукцію рослинництва в Україні, є борошномельна, олійно-жирова, цукрова, плодоовочева. Тваринницьку сировину переробляють м'ясна, молочна та рибна галузі промисловості.Фактори рзміщення, які тяжіють до сировини (цукрова, олійна, рибна, спиртова, маслопереробна); орієнтуються на споживача і розміщуються в місцях великого скупчення населення (хлібопекарська, кондитерська, пивоварна та інші); м'ясна, борошномельна, тютюнова галузі мають подвійну орієнтацію: на сировину і на споживача Потужні м'ясокомбінати- Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Луганськ, Київ, Вінниця та ін. Найбільші масло-сироробні :в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові. Сироварні підприємства в Бердянську, Жашкові та Тальному (Черкаська область), Кременчуку (Полтавська область), Долині і Бобринці (Кіровоградська область) та ін. Молочноконсервна - 10 молочноконсервних заводів, які розміщені в районах зосередження сировини. Найбільші з них - у Бахмачі (Чернігівська область), Первомайську (Миколаївська область)та ін.Цукрова - розвивається в 19 областях, Зараз діє близько 130заводів. Найбільша кількість -у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській і Полтавській областях: на Правобережжі у лісостеповій зоні. Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області = З0 % цукру; Лохвицький та Орільський (Полтавська область) = 6 % цукру в Україні.Олійно-жирова у степовій зоні, зокрема в Донецькому і Придніпровському районах.Рибна промисловість у портових містах; частина сировини переробляється безпосередньо в морі на плавучих рибоконсервних заводах.Пиво і безалкогольних напоїв у розміщенні орієнтуються на споживача відомі:«Нафтуся», «Миргородська», «Куяльник» та ін.
Завдання і запитання для тематичного оцінювання:
1)Виберіть галузь господарства, що належить до невиробничої сфери: А транспорт; Б зв’язок; В управління.
2)Оберіть поняття, яке відповідає визначенню «це сукупність підприємств та організацій, які виготовляють певну продукцію і створюють умови для життя людей»:А господарство;Б міжгалузевий комплекс;В інфраструктура .
3)Виберіть правильне визначення терміна «спеціалізація»:А зосередження основної діяльності підприємства на виробництві вузького кола продукції, товарів і послуг ;Б об’єднання технологічно пов’язаних між собою підприємств, продукція одного з яких є сировиною для іншого ;В встановлення виробничих зв’язків між підприємствами, кожне з яких спеціалізується на виробництві окремих частин одного виробу.
4)Зазначте, що є елементом територіальної структури господарства:А виробниче об’єднання; Б промисловий центр ;В галузь госп.
5)Виберіть правильні твердження, що стосуються паливно-енергетичного комплексу:1 провідними галузями паливної промисловості України є торф’яна і горюче- сланцева;2 Червоноград, Шахтарськ - центри видобутку кам’яного вугілля Львівсько-Волинського басейну;3 АЕС забезпечують 45-47 % усієї електроенергії, виробленої в країні;4атомна електроенергетика належить до альтернативних способів одержання енергії;5 ТЕЦ виробляють одночасно електричну і теплову енергію;6 Шебелинське, Єфремівське газові родовища знаходяться у Карпатському нафтогазоносному регіоні.
6)Виберіть три АЕС в Україні:1Чигиринська ;2 Київська; 3Хмельницька ;4Запорізька;5Південноукраїнська;6Калуська;7Полтавська.
7)Серед міст України виберіть три, у яких розвинута чорна металургія:1Київ;2Запоріжжя ; 3Кривий Ріг ;4Одеса ; 5 Вінниця; 6 Макіївка.
8)Вкажіть підприємство кольорової металургії, яке не орієнтується на місцеву сировинну базу:А Микитівський ртутний завод ; Б Костянтинівський цинковий завод;В Побузький нікелевий завод ;Г Іршанський титановий комбінат.
9)Вкажіть відповідність між галузями машинобудування та їхніми центрами: 1)автомобілебудування = А Запоріжжя ; 2)літакобудування = Г Харків ;3)вагонобудування = Д Маріуполь ;4)суднобудування = Б Миколаїв.
10)Визначте відповідність між продукцією хімічної промисловості та центрами, де її виробляють:1калійні добрива = В Калуш ;2фосфорні добрива = Г Вінниця ;3азотні добрива = Б Черкаси ;4сірчана кислота = А Новий Розділ.
11)Вкажіть спеціалізацію підприємств, які розміщені у Великому Бичкові, Перечині, Славуті, Коростені:
А целюлозно-паперова ; Б деревообробка ;В лісохімія ;Г меблева.
сервний.Гірські райони Карпат і Криму:тваринництво- вівчарство, скотарство м'ясо-молочного напрямку;рослинництво -жито, овес, ячмінь, льон – довгунець, картопля, трави.Крим - виноград, лікарські рослини та ефіроолійні ( троянда, шавлія, лаванда), тютюн, субтропічні культури; баштанні культури.
До транспортного комплексу відносять сухопутний, водний та повітряний. У сухопутному виділяють автомобільний, залізничний і трубопровідний; у водному — морський і річковий. Галуззю є і міський пасажирський транспорт. Транспортна галузь України налічує нині шість залізниць, 30 діючих аеропортів, 22 морські порти, 11 річкових портів, понад 36 авіа - та 150 судноплавних компаній різних форм власності.Специфічні показники: обсяг перевезень, вантажо- та пасажирообіг. Обсягом перевезень — це маса перевезених вантажів (кількість пасажирів) за певний проміжок часу. Добуток обсягу перевезень на відстань транспортування називають вантажо- або пасажирообіго.У вантажообігу найбільшу частку (52,3 %) має залізничний транспорт, а в пасажирообігу —провідні позиції посів автомобільний транспорт .Перша українська залізниця Львів — Перемишль була побудована в 1861 р. У 1865 році прокладено залізницю Одеса — Балта, яку пізніше продовжили до Кременчука.Найгустіша мережа залізниць — у Донбасі, Придніпров'ї та західній частині України. Недоліки:низька маневреність, необхідність додаткових довезень вантажів іншими видами транспорту.Основну частку в перевезеннях становлять вантажі: залізна руда, кам'яне вугілля, будівельні матеріали, лісоматеріали ,зерно, цукрові буряки.Найбільшими залізничними вузлами є Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Фастів, , Козятин ,Чоп, Знам'янка, Ясинувата, Лозова, Волноваха, Бахмач, Жмеринка. Шість регіональних залізниць - Донецька, Придніпровська, Південна, Львівська, Одеська і Південно-Західна. Автомобільний транспорт. За пасажирообігом в Україні посідає перше місце, випереджуючи залізничний.Переваги:1)Маневреність — доставка вантажів «від дверей до дверей»; 2)відносно висока швидкість перевезень; 3)універсальність (здатність перевозити різні види вантажів).Недоліки :1)Обмежена вантажопідйомність; 2) в 15 разів дорожчій від морського і в 10 разів - від залізничного; 3)залежність від погодних умов;4)основний забруднювач атмосфер. Найгустішою є мережа автошляхів у Донецькій, Закарпатській, Дніпропетровській, Київській, Львівській областях, АР Крим. Транзитні перевезення в основному здійснюються за напрямками: Центральна Європа — Україна — Росія, Білорусь; морські порти України — Росія, Білорусь, Молдова та інші країни - через Ужгород у Словаччину і Чехію, Чоп (Закарпатська область) — в Угорщину та Австрію, Порубне — у Румунію, Мостиську (Львівська область), Любомль (Волинська область) — у Польщу. Повітряний транспорт Бориспіль» є найбільшим аеропортом Східної Європи. Переваги: 1) є найшвидкіснішим, 2)незалежність від характеру місцевості, 3) висока мобільність. Недоліки: 1)найдорожчий;2)залежить від погодних умов. Найбільші аеропорти розміщені в Києві (Бориспіль, Жуляни), Харкові, Львові, Сімферополі, Донецьку.Авіаційні перевезення в Україні здійснюють три великі авіакомпанії: «Авіалінії України», «Аеросвіт», «Міжнародні авіалінії України».Український літак Ан-225 «Мрія» був неодноразово випробуваний як платформа для транспортування орбітального корабля «Буран».Морський транспорт. Переваги:1)Дуже висока вантажопідйомність і пропускна здатність; 2)низька собівартість перевезень;3)універсальність.Недоліки:1
)низька швидкість; 2)залежність від погодних умов; 3)забруднення навколишнього середовища; 4)обмежена маневреність. В Україні три морських пароплавства - Чорноморське, Азовське та Українське Дунайське. Найважливішими серед морських торговельних портів є Одеський, Іллічівський і Южний, Миколаївський, Херсонський, Дніпро-Бузький,Євпаторійський, Керченський; Ялтинський і Севастопольський Бердянський і Маріупольський порти .Від портів України створено три міжнародні залізничні поромні переправи: Іллічівськ - Варна (Болгарія), Іллічівськ - Поті (Грузія), Керч - Тамань (Росія). Малий каботаж - це перевезення між портами одного моря. Великий каботаж - це перевезення в межах однієї держави, але між портами різних морів (Чорного й Азовського). Річковий транспорт. Дніпро головна внутрішня водна артерія України. Найбільші судноплавні притоки Дніпра - Прип'ять і Десна. Серед основних водних артерій України також Дністер і Південний Буг . В міжнародних перевезеннях - р. Дунай. Системою каналів Дунай сполучає Чорне і Північне моря. Дніпро системою каналів зв'язаний з річками держав - Білорусі і Польщі (басейн Дніпра з'єднується з басейном Вісли-Дніпро-Бузьким каналом), що дає вихід у Балтійське море. У структурі перевезень переважають будівельні матеріали (96 %).Трубопровідний транспорт. Спеціалізація — перекачування газоподібних і рідких речовин (природного газу, нафти й продуктів її переробки, води й деяких інших речовин) трубами на значні відстані. Перший газопровід України (Дашава — Стрий — Дрогобич — Львів) був завершений у 1924 р.Першим нафтопроводом, побудованим у 1963 р., є «Дружба».Переваги:1)найбільш економічний й ефективний; 2) не залежить від погодних умов; 3)незалежність від характеру місцевості; 4)можливість доставки вантажів у важкодоступні райони. Недоліки:1)Низька швидкість;2)небезпека аварій із серйозними екологічними наслідками.Основу газопровідного транспорту України становлять магістральні газопроводи, які простягаються від власних газових родовищ до пунктів споживання: Шебелинка - Харків або Дашава – Київ, тощо. Довжина газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород на території України сягає 1160 км. Найбільший у світі нафтопровод «Дружба».До «Дружби» приєднаний нафтопровід Одеса-Броди. Найважливіші газопроводи:«Союз» (Оренбург — Лисичанськ — Ужгород — Угорщина — Словаччина — країни Західної Європи),«Прогрес» (Уренгой— Київ — Угорщина — Словаччина — країни Західної Європи), Уренгой — Помари — Ужгород — Угорщина — Словаччина — країни Західної Європи, Івацевичі (Білорусь) — Долина (що поєднав газопроводи «Сяйво Півночі» і «Братство»). Електронний представлений лініями електропередач (ЛЕП), за допомогою яких електроенергію транспортують від виробника до споживача. Прикладом ЛЕП єДонбас - Вінниця-Угорщина, Хмельницька АЕС – Польща.
Міжнародні транспортні коридори. З перших 10 пріоритетних європейських МТК уже чотири працюють на території України: 1) Берлін - Дрезден - Вроцлав - Львів - Київ; 2) Трієст - Любляна - Будапешт - Львів; 3) Гельсінкі - Санкт-Петербург - Вітебськ - Мінськ - Москва - Київ - Одеса - Кишинів – Димитровград - Александруполіс; 4) водний Дунаєм: Відень - Братислава - Будапешт - Белград - Рені - Ізмаїл – Усть - Дунайськ.Євро-Азійський транспортний коридор (ЄАТК), який передбачає розвиток транспортного сполучення за віссю Захід-Схід, з Європи через Чорне море, Кавказ і Каспійське море до Середньої Азії. Соціальна сфера складається з двох груп галузей: І)соціально-культурних, що формують людський потенціал (капітал):1)освіта, 2)культура, 3)охорона здоров'я, 4)фізична культура і спорт, 5)соціальне забезпечення, 6)наука і наукове обслуговування.ІІ)матеріально-побутових, що обслуговують населення: 1)роздрібна торгівля,2)громадське харчування, 3)житлово-комунальне господарство (ЖКГ), 4)побутове обслуговування населення.Побутове обслуговування: понад 20 окремих галузей : 900 видів різноманітних послуги: послуги з ремонту одягу, взуття, побутової техніки, з прання білизни, хімічної чистки, технічного обслуговування транспортних засобів тощо.Комунальні послуги охоплюють водопроводи, каналізацію, кабельні, теплові, електричні та газові мережі, міський електричний транспорт, готельне господарство, міські вулиці, шляхи, зливостоки, мости і набережні та інші об'єкти.
Форми міжнародного співробітництва:політичні, економічні, культурні, гуманітарні, наукові тощо.За даними 2008 року, провідне місце в експортних операціях України посідають країни СНД (35,5 %) та країни Європейського Союзу (27,1 %). В імпортних операціях на СНД припадало 39,2 %, на країни ЄС — 33,7 %.Україна експортує переважно продукцію чорної металургії ,хіміко-індустріального комплексу (мінеральні добрива, полімери), агропромислового комплексу (цукор, олію, масло, м’ясо, овочі, фрукти), а також деякі машини та обладнання (автобуси, тепловози, вагони, судна, літаки, трактори, прокатні стани, турбіни, штучні алмази та алмазні інструменти, металообробні верстати).Серед імпортованої продукції основними є нафта, природний газ, концентрати кольорових металів, промислове устаткування, медичне обладнання, товари хімічної та легкої промисловості, бавовна, лісоматеріали, папір цитрусові, чай, кава тощо.
Завдання і запитання для тематичного оцінювання:
1)Виберіть тип земель, які мають найбільшу частку в структурі земельного фонду України:А землі лісового і водного фондів; Б землі житлової та промислової забудови;В землі сільськогосподарського призначення .
2)Вкажіть агропромислову зону чи район, де галузями спеціалізації сільського господарства є м’ясо-молочне скотарство, виноградарство, баштанництво: А Лісостепова ;Б Поліська; В Степова ;Г Карпатський.
3)Визначте відповідність між сільськогосподарськими культурами та областями, де їх вирощують:1)Баштанні = Г Херсонська;2)кукурудза = Д Луганська ;3)хміль = Б Житомирська; 4)цукрові буряки = В Черкаська.
4)Зазначте, яка технічна культура є головною на Поліссі: А кукурудза;Б соняшник ;В льон-довгунець; Г цукровий буряк.
5)Оберіть неправильне твердження:А за вантажообігом в Україні лідирує залізничний транспорт ;Б ефективність перевезення вантажів автомобільним транспортом зростає з відстанню;В найдешевші перевезення вантажів здійснює водний транспорт ; Г за пасажирообігом в Україні лідирує автомобільний транспорт.
6)Виберіть назви трьох портів на Дунаї:1Ізмаїл;2Одеса;3Бердянськ; 4Кілія;5 Рені ;6 Іллічівськ; 7 Севастополь.
7)Оберіть правильний варіант визначення поняття «малий каботаж»:А) перевезення між портами одного моря в межах однієї країни; Б) перевезення між портами різних морів у межах однієї держави;В) перевезення між портами різних країн, але в межах одного моря; Г) перевезення між портами різних морів і різних країн.
8)Виберіть назви трьох українських портів на Чорному морі:1Маріуполь; 2Іллічівськ; 3Севастополь ;4Рені;5 Одеса; 6 Бердянськ.
9)Визначте, які транспортні шляхи було прокладено між Львовом і Перемишлем у 1861 р. та між Одесою і Балтою в 1865 р.:А судноплавні канали ; Б залізничні колії ;В трубопроводи; Г шосейні дороги.
10)Визначте відповідність між видами транспорту та їхніми основними характеристиками:1залізничний = Д виконує важливу роль як у внутрішньодержавному, так і в міждержавному сполученні на далекі відстані;2автомобільний = В здійснює перевезення різноманітних вантажів і пасажирів переважно на короткі й середні відстані;3морський = Б відіграє важливу роль в експортно-імпортних і каботажних перевезеннях ;4авіаційний = А наймолодший вид транспорту, що виконує важливі функції у зв’язках нашої країни з іншими країнами світу, насамперед у перевезеннях пасажирів.
11)Оберіть неправильне твердження щодо зовнішньоекономічних зв’язків України:А у структурі імпорту найбільша частка припадає на нафту і природний газ ;Б основним видом міжнародних послуг України є транспортні послуги для країн СНД;В найбільше товарів експортується до Росії, Німеччини, Туреччини, Китаю;Г природно-історичний чинник відіграє роль у наданні туристичних послуг.
12)Виберіть із запропонованої продукції головну складову імпорту України (за 2012 р.): А зерно ;Б чорні метали та вироби з них ;В енергоресурси; Г продукція хімічної промисловості.