- •I.Загальна географія
- •1.Геграфія як наука,розвиток географічних досліджень
- •2.Земля на плані та карті . Способи зображення Землі
- •3. Географічна оболонка та її складові Літосфера.
- •4.Атмосфера.
- •5. Гідросфера
- •6. Біосфера. Географічна оболонка
- •7.Земля- планета людей
- •II.Географія материків і океанів
- •8.Предмет вивчення географії материків і океанів. Загальні закономірності. Океани
- •9.Африка
- •10.Південна Америка
- •11.Австралія. Антарктида
- •12.Північна Америка
- •13.Євразія
- •III.Фізична географія України
- •14.Україна та її географічні дослідження
- •1 5.Рельєф,тектонічна,геологічна будова,мінеральні ресурси. Клімат.
- •16.Внутрішні води.Грунти.Рослинний покрив. Тваринний світ.
- •17. Природні комплекси України. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти.
- •IV.Економічна і соціальна географія України.
- •18.Вступ. Населення
- •19.Загальна характеристика господарства. Промисловість.
- •21.Економіко-географічні райони України.
- •V. Економічна та соціальна географія світу
- •22.Сучасна політична карта світу.Населення
- •23.Світове господарство
- •Список літератури
IV.Економічна і соціальна географія України.
18.Вступ. Населення
Предмет економічної та соціальної географії України. Частину географії, що вивчає населення, природу і господарство та взаємозв'язки між ними, називають економічною і соціальною, або соціально-економічною географією.Соціально-економічна географія вивчає закономірності та особливості розміщення населення, природних ресурсів та господарства, або територіальну організацію суспільства, природо-ресурсної сфери, соціально-географічні комплекси, що утворюються в результаті їх взаємодії в межах території нашої держави.Економічна і соціальна географія входить до комплексу суспільно-гуманітарних наук.До основних її складових відносять економічну географію, географію населення, соціальну географію та політичну географію.Становлення української економічної географії пов'язане з іменами Василя Григоровича-Барського, Павла Чубинського, Степана Рудницького, Володимира Кубійовича, Костянтина Воблого, Валентина Садовського та ін. В.Г .Барський (1701-1747) — український мандрівник, який за 24 роки обійшов майже всю Європу й Північну Африку, ставши таким чином представником країнознавчого підходу в економічній географії.П. Чубинський з 1873 р. був одним з керівників Південно-Західного відділення Імператорського Російського географічного товариства.Зібрані ним матеріали були видані в семи томах «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край».С. Рудницького вважають засновником української наукової географії. У 1927 році в Харкові — тодішній столиці Радянської України — він організував та очолив Український науково-дослідний інститут географії і картографії. Продовжувачем антропогеографічного напряму був видатний географ В. Кубійович.Він— головний редактор 13-томної «Енциклопедії Українознавства», праць «Географія України і суміжних земель» (1938 р.), «Атлас України і суміжних країв» (1937 р.). К. Воблий — український економіст, географ, академік, засновник і перший завідувач кафедри економічної географії Київського університету, директор Інституту економіки АН УРСР. В. Садовський —відомий економіст та економгеограф.Розробляв теорію економічного районування. Професор Олексій Діброва, підготував підручник для середньої школи «Географія Української РСР», за яким навчалися у 60-70-х XX ст.Відомим українським економгеографом був Максим Паламарчук, академік НАН України. Йому належать наукові праці з економіки промисловості, економіки районів, розміщення і територіальної організації продуктивних сил, теорії народногосподарського, агропромислового комплексоутворення. М. Паламарчук — автор підручника з економічної географії УРСР, який видавався протягом більш ніж 20 років.
Місце України на політичній карті Європи і світу. На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 р. Був підтверджений Акт про незалежність України, прийнятий 24 серпня 1991 року. 28 червня 1996 року Конституцією України затверджені державні символи — прапор, герб та гімн.Сучасна Україна (площа — 603,7 тис. км2) за розмірами території переважає всі європейські країни (усією територією розміщені в межах Європи),її площа становить 5,7 % території Європи. За чисельністю населення (понад 45 млн осіб станом на січень 2012 р.) Україна поступається лише чотирьом європейським державам: ФРН, Великій Британії, Італії та Франції. Частка населення України в населенні Європи становить 6,4 %.Серед 194 суверенних держав світу. Україна за площею посідає 43 місце, тобто займає 0,44 % території світу. За чисельністю населення наша держава займала 27 позицію. Частка населення України в населенні світу становила 0,7 %.Економіко-географічне положення країни характеризують за таким планом:1) розміщення в макрорегіоні світу;2) оцінка оточення (наявність виходу до моря; рівень соціально-економічного розвитку країн, які межують з державою);3) наближеність до паливних та сировинних баз світу;4) розміщення відносно транспортних шляхів міжнародного значення;5) зміни в ЕГП, що відбулися останнім часом;6) загальний висновок про вигідність ЕГП.Україна розміщена в центральній частині макрорегіону Європа.Сусідами України, з якими вона має безпосередній сухопутний кордон, є сім держав. Практично всі вони досягли середнього ступеня соціально-економічного розвитку. Надзвичайно вигідним для ЕГП України є вихід до Чорного та Азовського морів.Розміщення нашої держави відносно найважливіших паливних та сировинних баз світу має дуже важливе значення для господарства, оскільки багатьма видами природних ресурсів Україна забезпечена недостатньо. Передусім це стосується нафти і газу, а також руд кольорових металів, деревини тощо. Одним зі світових лідерів щодо запасів і видобутку цих видів природних ресурсів є Росія. Через територію України проходять практично всі види міжнародних шляхів — автомагістралі, залізниці, трубопроводи, повітряні, водні (річкові й морські). Україна здійснює через свою територію транзитні перевезення вантажів і пасажирів, завдяки чому отримує кошти за транспортування.До останніх змін ЕГП України можна віднести входження таких сусідніх держав, як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, до Європейського Союзу (ЄС). Основними позитивними рисами ЕГП України є її центральне положення в Європі, наявність широкого виходу до моря, сусідство з країнами ЄС. Геополітичне положення. ГПП розглядає географічне положення держави, аналізуючи її територіальні відносини з іншими країнами та великими природними об'єктами, які мають на неї політичний, економічний, екологічний та соціальний вплив. Україна на суходолі межує з Російською Федерацією (2063 км — 37 %), Республікою Білорусь (975 км), Республікою Польща (542,5 км), Словацькою Республікою (98 км), Угорщиною (135 км), Румунією (608 км) і Республікою Молдова (1194 км).На сьогодні членами ЄС і НАТО є держави-сусіди України — Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія, а також чорноморський сусід — Болгарія. СНД (Співдружність Незалежних Держав) — об'єднання дванадцяти суверенних держав, яке утворилося в ході розпаду СРСР і до якого входять сусіди України Росія, Білорусь, Молдова. Однією із організацій, членами якої є практично всі країни Європи (на сьогодні — 47 держав), є Рада Європи. Щодо глобального положення :Україна перебуває в зоні інтересів трьох найбільш потужних центрів сили — США, Західної Європи та Росії. У майбутньому зростатиме значення Китаю як потужного економічного партнера України.Основними ознаками регіонального ГПП України є перебування на геополітичній осі Євразійського континенту, яка з'єднує європейську й азіатську цивілізаційні системи. Україна займає серединне положення між європейською зоною інтеграції та Росією. На рівні чорноморського регіону Україна налагоджує тісну співпрацю в рамках ОЧЕС (Організації Чорноморського Економічного Співробітництва) та ГУАМ (регіонального об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова). Сучасний адміністративно-територіальний поділ і його характерис
тика. Територія сучасної України включає 27 адміністративних одиниць: Автономну Республіку Крим, 24 області та 2 міста зі спеціальним статусом (міста державного підпорядкування) — Київ і Севастополь.
Найбільшу кількість «імен» серед обласних центрів мало місто Дніпропетровськ. Засноване у 1776 р. як Катеринослав, у 1897 р. воно було перейменоване в Новоросійськ, а з 1926 р. — Дніпропетровськом.
Особливості українських історичних земель або історико-географічних областей чи країв.На сьогодні виділяють чотири великі регіони — Центральну Україну (або Середню Наддніпрянщину), Західну Україну, Південну (або Степову) Україну і Східну Україну. У Правобережній частині виділяють такі землі, як Київщина, Поділля і Брацлавщина.Брацлавщина займає східну частину Подільської височини.Лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини називають Гетьманщиною Оскільки в північно-східній частині Лівобережжя проживали сіверяни, то її ще називають Сіверщиною. До історичних земель сучасної Західної України належать Волинь, Галичина, Закарпаття та Буковина.У межах Західної України виділяють дрібніші історико-етнографічні утворення. Серед них Бойківщина та Гуцульщина — у гірській частині Карпат.Значна частина історичних земель у межах Степової України отримала назву Запоріжжя.Територію Криму і прилеглої частини Причорноморської низовини називають Таврією .До складу території України входить частина Бессарабії. Невелика територія поблизу пригирлової частини течії Дунаю в Одеській області відома як історична земля Буджак. На території Румунії південніше гирла Дунаю розташована Задунайщина. Східна Україна включає три історичні землі — Слобожанщину, Донщину і Кубань.
Населення.
На
01.06.2011
року в Україні проживало 45,687
млн.
осіб.Чисельність
населення
може
збільшуватися
за рахунок народження дітей або в'їзду
на територію держави мешканців з інших
країн (імміграції).
Смертність
людей, виїзд за кордон (еміграція)
зумовлюють зменшення чисельності
жителів країни. Зміни
чисельності та складу населення в
результаті лише народжуваності та
смертності називають природним
рухом населення.Різниця
між народжуваністю та смертністю
становить природний
приріст населення.
Щоб
порівнювати темпи зростання населення,
користуються відносними величинами.
Для цього абсолютні показники
ділять на середню чисельність жителів
країни в цьому проміжку часу і визначають
кількість народжених, померлих та
природний приріст у розрахунку на 1000
осіб населення.
Їх називають коефіцієнтами народжуваності,
смертності та природного приросту.
Найгірші показники природного приросту
зафіксовані у
2000
році
- 7,6 на
1000 осіб.
Спостерігається
депопуляція.
Показники
природного приросту в Україні зараз
становлять
-5,3 на 1000 осіб.
За підсумками 2008
року, природний приріст знову став
додатним— у Закарпатській
(1,7 на 1000 осіб),
Рівненській
(0,7 на 1000 осіб) областях та місті Києві
(0,7 на 1000 осіб).
Найкращою є демографічна ситуація в
західних областях, найгірша
у
східних.Статево-віковий
склад населення.
В Україні, за підсумками
2010
року, діти і підлітки до 14 років становили
14,0 %, а особи віком 60 років і більше —
20,3 % усього населення.Більшість
в населенніУкраїни-жінки(54 %).
Середня тривалість життя
в нашій
країні на сьогодні становить близько
68 років(жінки
-74 роки, чоловіки-62).
Вона є однією з найнижчих у Європі.Механічний
рух (або міграція) населення
— це різні за тривалістю переміщення
населення між різними населеними
пунктами, регіонами, державами.Міграції
класифікують за різними Мал.4.Чисельність
населення України(2015-2025рр. – прогнозООН
ознаками.
Так, за напрямком
міграційних потоків їх поділяють на
зовнішні
(міждержавні) і внутрішні (у межах
території однієї країни).
Стосовно даної країни зовнішні міграції
поділяють на еміграцію
(виїзд
за межі держави) та імміграцію
(в'їзд
у країну).За тривалістю розрізняють
міграції постійні
й тимчасові.
Прикладом постійної міграції є переселення
сільських жителів до міст, а тимчасової—
поїздки з поверненням (на навчання,
роботу в інший населений пункт,тощо).При
цьому тимчасові міграції поділяють на
маятникові,
циклічні, епізодичні.
Маятниковою міграцією вважають щоденні
або щотижневі поїздки населення від
місць проживання до місць роботи або
навчання.Циклічна (сезонна) міграція —
це переміщення працездатного
населення на
певний тривалий час, здебільшого на
сезонні роботи. За причинами міграції
поділяють на економічні,
пов'язані
з пошуком місць з більш високим рівнем
життя, і
політичні,
зумовлені змінами державних кордонів,
дискримінацією окремих груп населення.Сальдо
міграції
— різниця між числом осіб, що прибули
на певну територію, і числом осіб, які
вибули звідти за той самий проміжок
часу. Цей
термін є синонімом механічного
приросту
населення. Сальдо міграції може бути
позитивним
і негативним.
Різниця коефіцієнтів прибулих і вибулих
у розрахунку на тисячу осіб населення
називають коефіцієнтом
сальдо міграцій.За
1989-1997 рр. на територію свого колишнього
проживання в Україні повернулося 243
тис. кримських татар, 12 тис. вірмен,
болгар, греків.
Таблиця3.
Національний
склад населення України
Національність |
1930 р. тис.осіб |
1930 р. % |
1959 р. тис.осіб |
1959 р. % |
1989 р. тис.осіб |
1989 р. % |
2001 р. тис.осіб |
2001 р. % |
Усе населення: |
41776 |
100 |
41869 |
100 |
51002 |
100 |
48241 |
100 |
українці |
31317 |
75,0 |
32158 |
76,8 |
37419 |
72,7 |
37542 |
77,5 |
росіяни |
3331 |
8,0 |
7091 |
16,9 |
11356 |
22,1 |
8334 |
17,2 |
білоруси |
143 |
0,3 |
291 |
0,7 |
440 |
0,9 |
276 |
0,6 |
молдавани |
327 |
0,8 |
242 |
0,6 |
325 |
0,6 |
259 |
0,5 |
кримськітатари |
198 |
0,5 |
219 |
0,5 |
47 |
0,1 |
248 |
0,5 |
болгари |
198 |
0,5 |
219 |
0,5 |
324 |
0,6 |
205 |
0,4 |
угорці |
112 |
0,3 |
149 |
0,4 |
163 |
0,3 |
157 |
0,3 |
румуни |
139 |
0,3 |
101 |
0,2 |
135 |
0,3 |
151 |
0,3 |
поляки |
2295 |
5,5 |
363 |
0,9 |
219 |
0,4 |
144 |
0,3 |
інші народи |
1044 |
2,5 |
312 |
0,7 |
576 |
1,1 |
969 |
2,0 |
Найбільша частка українців проживає в Тернопільській області.Представників інших народів, які проживають на території даної країни, називають національними (етнічними) меншинами. На теренах України їх є понад 100. Найчисленнішими з них є росіяни, білоруси, молдавани, кримські татари, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени, греки та ін. (табл. 3).Росіян в Україні проживає понад 17% усього населення,найбільше в АР Крим,Донецькій та Луганській області. Представники інших національностей проживають переважно в районах України, прилеглих до їхніх національних держав. Болгари проживають у селах південно-західних районів Одеської області та у Приазов'ї.У західних областях (особливо Закарпатській) поряд з українцями живуть чехи, угорці, румуни, словаки. У Донецькій області проживають греки, у Запорізькій — албанці.На Україні є три корінні національні меншини.Найчисленніші серед них кримські татари, які проживають у Криму й повертаються зараз на батьківщину після депортації в 1944 році. Корінними національними меншинами є також караїми у Криму та гагаузи в Одеській області.Етнографічні групи українців проживають у карпатській частині Західної України. Це гуцули, бойки, лемки, які утворюють своєрідні етнографічні райони. У межах зони мішаних лісів виділяють дві етнографічні групи: литвини, які проживають на півночі Чернігівської та Сумської областей, та поліщуки (Волинська та Рівненска області).
Українська діаспора. Діаспорою називають населення, що живе за межами території національної держави. Українську діаспору поділяють на західну та східну. Східною діаспорою називають українське населення в колишніх республіках СРСР, яке, за оціночними даними, становить близько 7 млн осіб. З них майже 4,3 млн проживає в Росії (найбільше на Кубані, Далекому Сході, в Сибіру, Москві). Близько 900 тис. становить українське населення в Казахстані, 600 тис. — у Молдові .Західну діаспору (понад 4 млн осіб) утворюють українці, що живуть поза межами колишнього СРСР. Найбільше їх проживає в США (2 млн осіб), Канаді (800 тис. осіб), а також у Бразилії, Аргентині, Польщі, Румунії, Франції, Австралії.
Система розселення. Населені пункти бувають двох типів: міські та сільські. До міських в Україні належать міста і селища міського типу.Містами в Україні вважають населені пункти, які мають не менше 10 тис. жителів, більшість з яких зайняті у промисловості та сфері послуг. Міські поселення, що налічують не менше 2 тис. осіб, понад половини зайнятих працює не в сільському чи лісовому господарстві, називають селищами міського типу. Залежно від кількості жителів міста поділяють на малі (до 50 тис), середні (50-100 тис), великі (понад 100 тис. жителів). Серед великих виділяють групу міст-мільйонерів, чисельність населення яких перевищує 1 млн осіб.Сільські поселення бувають малі (до 1 тис. жителів), середні (від 1 до 2 тис), великі (від 2 до 5 тис.) та дуже великі (понад 5 тис. жителів).З розвитком суспільства зростає кількість міст і частка міського населення, поширюється міський спосіб життя. Цей процес називають урбанізацією. Рівень урбанізації прийнято оцінювати за часткою міських жителів у загальній кількості населення.В даний час 68,4 % населення в Україні проживає в містах. Загальна чисельність міст в Україні на сьогодні становить 459.Рівень урбанізації найвищий у Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях, де становить відповідно 90 %, 86 % та 83 % усього населення областей.На Україні 19 агломерацій (скупчень міст і сільських поселень навколо одного, основного, рідше двох великих міст): Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська тощо. Великих міст -49, серед них — міста-мільйонери: Київ (2,6 млн осіб), Харків (1,5 млн осіб), Дніпропетровськ (1,1 млн осіб), Донецьк, Одеса (1,1 млн осіб) і найближчі до них за чисельністю жителів -Запоріжжя (понад 790 тис. жителів), Львів (понад 735 тис. жителів), Кривий Ріг (близько 710 тис. жителів), Миколаїв. Для деяких міст характерним стає явище субурбанізації (процес збільшення й розвитку приміської зони великих міст). Міста класифікують й за функціями, які вони виконують у суспільстві. За цією ознакою міста бувають адміністративними, промисловими, науковими, культурними, рекреаційними центрами.Міста,які виконують кілька функцій,є поліфункціональними. Монофункціональними здебільшого є малі міста, особливо міста-курорти, такі як Трускавець, Моршин, Хмільник, Гурзуф, Алупка, Коблеве тощо.
Густота населення характеризує середню кількість жителів країни, на 1 км2. Середня густота (щільність) населення в Україні становить 76,4 особи на 1 км2, що більше, ніж середня у світі, але менше, ніж у більшості європейських країн. Найбільша середня щільність у східних (Донецька — 170, Луганська — 87 осіб на км2) та західних областях (Львівська,Чернівецька — 112 осіб на км2). Найнижча щільність населення в областях:
Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська ,Херсонська, Кіровоградська. Економічно активне населення. Під трудовими ресурсами розуміють населення працездатного віку (чоловіки та жінки від 16 до 60 років), яке працює або не працює, а також пенсіонери й підлітки, які працюють. Основна частка трудових ресурсів припадає на населення працездатного віку, за винятком інвалідів І і II груп та пенсіонерів, що отримують пенсію на пільгових умовах. До економічно активних належать особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить дохід (зайняті), та безробітні.До зайнятого населення відносять осіб, які займаються економічною діяльністю з метою отримання доходу.
Завдання і запитання для тематичного оцінювання:
1)Вкажіть, у якій частині Європи розташована Україна:А Північна Європа; Б Центрально-Східна Європа ;В Західна Європа.
2)Вкажіть державу, з якою Україна має найкоротший суходільний кордон:А Угорщина; Б Молдова; В Білорусь; Г Румунія.
3).Вкажіть країну - сусідку України, кордон з якою проходить по річці Дунай:А Румунія ; Б Словаччина;В Угорщина ; Г Польща.
4)Зазначте область України, яка межує з найбільшою кількістю країн:А Закарпатська; Б Одеська;В Чернігівська; Г Волинська
5)Вкажіть, якою є загальна протяжність кордонів України: А 2835 км; Б 983 км; В 6500 км; Г 1316.
6)Виберіть правильні твердження щодо адміністративно-територіального устрою та ЕГП України:
1міста - Київ та Севастополь - належать до адміністративних одиниць найвищого порядку;2 Севастополь - адміністративний центр АР Крим;3 Україна має вдале транзитне положення;4 Україна за площею займає 10 місце у світі серед суверенних держав;5 адміністративно-територіальний устрій запроваджено для зручності вивчення карти;6 адміністративно-територіальний устрій призначено для полегшення управління нашою державою;7 частина Буковини нині знаходиться на території Польщі.
7)Визначте відповідність між областями України та особливостями їхнього географічного положення:
1)Волинська = В має спільний державний кордон з країною - членом ЄС та країною - членом СНД;
2)Тернопільська = Г майже вся східна межа області проходить по річці Збруч;
3)Миколаївська = Б південна частина області омивається водами Чорного моря;
4)Закарпатська = А має спільний державний кордон із чотирма країнами Європейського Союзу.
8)Вкажіть, якої одиниці адміністративно-територ. устрою не існує в Україні : А адміністративного району; Б автономної республіки; В автономного округу;Г адміністративної області.
9)Оберіть групу країн, які є членами міжнародної організації ГУАМ:А Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова ; Б Греція, Узбекистан, Афганістан, Мальта;В Гондурас, Уганда, Ангола, Мавританія ; Г Грузія, Узбекистан, Азербайджан, Молдова.
10)Визначте, до яких історико-географічних країв входять повністю або частково території сучасних адміністративно-територіальних одиниць України:1)Галичина = БЛьвівська, Івано-Франківська обл.; 2)Середня Наддніпрянщина= А Черкаська, Полтавська обл.
3)Таврія = Г Херсонська обл., АР Крим ; 4
1.найчисленніша українська діаспора- в країнах Західної Європи;2.вікова структура населення демонструє співвідношення чоловіків та жінок;3.проблема зайнятості населення характерна лише для великих та середній міст;4.депопуляція відбувається через від’ємний природний приріст;5.найрідше заселені північні та південні регіони країни;6.найвищий рівень урбанізації спостерігається в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях;7.с.м.т. - населений пункт, жителі якого переважно зайняті в с/г виробництві.
12)Виберіть правильні твердження, що стосуються населення України:1)нині спостерігається тенденція до збільшення густоти населення на території України;2)в Україні спостерігається явище депопуляції; 3)маятникова міграція - регулярне переміщення людей з одного населеного пункту в інший, пов’язане зі зміною місця проживання;4)корінним населенням України є українці та кримські татари; 5)найбільша українська діаспора проживає в США;6)другим за чисельністю населення містом України є Харків.
13)Визначте природний приріст населення, якщо смертність становить 10‰, а народжуваністьі - 6‰: А 4 ‰;Б -4 ‰; В16 ‰;Г 8 ‰.
14)Вкажіть варіант, де відображено регресивний тип вікової структури населення, що характерно для України:
А діти - 23 %, працездатні - 57 %, літні люди - 20 % ;Б діти - 57 %, працездатні - 20 %, літні люди - 23 %;
В діти - 23 %, працездатні - 20 %, літні люди - 57 % ; Г діти - 33 %, працездатні - 33 %, літні люди - 34 %.
15)Виберіть термін, який означає процес зростання частки людей похилого віку в загальній чисельності населення:А депопуляція ; Б старіння нації ; В вікова структура; Г середня тривалість життя.
16)Яка частка міського і сільського населення на Україні:А 45 % і 55 % ; Б 68 % і 32 % ; В 61 % і 39 %; Г З0 % і 70 %.
17)Визначте відповідність між типами населених пунктів за кількістю жителів і наведеними прикладами міст (за переписом населення України 2001 р.):1.малі (до 50 тис. жителів) = Г Балта (Одеська обл.);2. середні (50-100 тис. жителів) = А Артемівськ (Донецька обл.); 3.великі (100-250 тис. жителів) = В Ужгород;4.дуже великі (250-500 тис. жителів) = Б Кривий Ріг.
18)Оберіть перелік, у якому вказано міста України, що за кількістю населення належать до найбільших:А Київ, Одеса, Дніпропетровськ ; Б Львів, Запоріжжя, Харків; В Кривий Ріг, Луганськ, Маріуполь ; Г Миколаїв, Запоріжжя, Донецьк.
19)Вкажіть відповідність між видами міграцій та їхніми визначеннями:1.рееміграція = Г повернення громадян у свою країну після тривалого проживання за її межами;2. еміграція =
20)Визначте частку українців серед загальної кількості населення України :А 92 % ;Б 84 % ;В 78 % ;Г 64 %.
21) Три найчисленніші наці. меншини, що проживають в Україні:1)росіяни ;2)італійці; 3)поляки ;4) німці;5)литовці;6 ) якути;7) євреї.
22)Вкажіть пару країн, де найбільша українська діаспора:А США і Канада; Б Білорусь і Польща ;В США і Росія;Г Росія і Польща.
