- •I.Загальна географія
- •1.Геграфія як наука,розвиток географічних досліджень
- •2.Земля на плані та карті . Способи зображення Землі
- •3. Географічна оболонка та її складові Літосфера.
- •4.Атмосфера.
- •5. Гідросфера
- •6. Біосфера. Географічна оболонка
- •7.Земля- планета людей
- •II.Географія материків і океанів
- •8.Предмет вивчення географії материків і океанів. Загальні закономірності. Океани
- •9.Африка
- •10.Південна Америка
- •11.Австралія. Антарктида
- •12.Північна Америка
- •13.Євразія
- •III.Фізична географія України
- •14.Україна та її географічні дослідження
- •1 5.Рельєф,тектонічна,геологічна будова,мінеральні ресурси. Клімат.
- •16.Внутрішні води.Грунти.Рослинний покрив. Тваринний світ.
- •17. Природні комплекси України. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти.
- •IV.Економічна і соціальна географія України.
- •18.Вступ. Населення
- •19.Загальна характеристика господарства. Промисловість.
- •21.Економіко-географічні райони України.
- •V. Економічна та соціальна географія світу
- •22.Сучасна політична карта світу.Населення
- •23.Світове господарство
- •Список літератури
1 5.Рельєф,тектонічна,геологічна будова,мінеральні ресурси. Клімат.
Основні
тектонічні структури.
Найбільшими
тектонічними структурами є платформи
і рухомі пояси.
Платформа
—
це відносно стійка ділянка земної кори
з досить плоскою поверхнею,
має
двошарову
будову:
знизу залягає кристалічний
фундамент,
складений давніми твердими породами,
над ним — осадовий
чохол,
утворений молодшими відкладами. На
платформі виділяють щити
і плити.
Щит
— піднята аж до земної поверхні ділянка
кристалічного фундаменту платформи.
Осадовий чохол на ньому є малопотужним.Плита
-
це ділянка платформи, де фундамент
занурений на глибину і всюди перекритий
осадовим чохлом.Рухомий
пояс
—ділянка земної кори, у межах якої
тривалий час відбувалися давні й
продовжуються сучасні рухи земної кори.
У рухомому поясі розрізняють складчасті
споруди, крайові (передгірні) прогини.Крім
того, на території України поширені
такі тектонічні структури, як
западини.Найбільшою
тектонічною структурою, що лежить в
основі території України, є давня
Східноєвропейська
платформа,
її фундамент утворюють докембрійські
кристалічні породи (граніти, базальти,
гнейси, кристалічні сланці, лабрадорити,
кварцити). На платформі підноситься
Український
щит.
На західному схилі щита лежить
Волино-Подільська
плита.У
західній частині платформи плита
переходить у Галицько-Волинську
(Львівську) западину.
На півдні платформи простягається
Причорноморська
западина,
заповнена осадовими відкладами .Уздовж
північно-східного кордону України в її
межі заходить Воронезький
кристалічний масив.
Між ними
простягається
довга й глибока Дніпровсько-Донецька
западина,яка
заповнена осадовими породами, максимальна
потужність яких —
20 км.На
крайньому сході западина переходить в
Донецьку
складчасту споруду.Там
численні шари порід (пісковики, гіпси,
кам'яне вугілля та
ін.) в епоху герцинської складчастості
були зім'яті в складки.Західноєвропейська
платформа
вклинюється на заході України і
занурюється під товщу порід Передкарпатського
прогину.
Скіфська
платформа
охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу
до неї частину шельфу Чорного моря та
більшу частину дна Азовського моря.Середземноморський
рухомий пояс.
Основними тектонічними структурами
поясу є Карпатська
складчаста система, складчасто-брилова
споруда Гірського Криму та Чорноморська
западина.Карпатська
складчаста система
входить
до Альпійської
складчастої області.
Передкарпатський прогин є зоною
стикування Карпатської
системи із Східноєвропейською платформою.
На південному заході до складчастої
споруди прилягає
Закарпатська западина —
частина Середньодунайської западини.
Складчасто-брилова
споруда Гірського Криму
простягається на півдні Кримського
півострова. Західна і південна її частини
занурені під дно Чорного моря. Чорноморська
западина
є
залишком давнього прогину — моря Тетіс.
Сучасна сейсмічна активність:у
Карпатах і Кримсько-Чорноморському
регіоні можливі землетруси силою 6
— 8
балів. Останні руйнівні землетруси на
території України були в 1927 р.,
їх епіцентри розміщувались в акваторії
Чорного моря.У
Карпатах епіцентри землетрусів 1977 і
1986 років знаходилися на території
Румунії
в горах Вранча..
Геологічний час. Як
ви вже знаєте з попередніх курсів
географії, формування земної кори
розпочалося понад 4
млрд років тому.
Як
вам відомо, геологічний
час
поділяють на ери:
архейську, п
ротерозойську,палеозойську,мезозойськ
мезозойську,
кайнозойську.
В ерах, окрім найдавніших, розрізняють
періоди.
Архейську і протерозойську ери називають
докебрієм.У
геохронологічній
таблиці
відображено геологічну історію України.
Формування земної кори відбувалося в
горотворчі епохи (складчастості) -
каледонську, герцинську, мезозойську
(кімерійську), альпійську.
Вік гірських порід.
Архейську і протерозойську ери називають
докебрієм.
В ерах, окрім найдавніших, розрізняють
періоди.
У геохронологічній
таблиці
відображено геологічну історію України.
Формування земної кори відбувалося в
горотворчі епохи (складчастості) -
каледонську, герцинську, мезозойську
(кімерійську), альпійську.
Вік гірських порід.
Для визначення абсолютного
віку порід
геологи застосовують радіологічний
метод
дослідження. Він полягає у визначенні
віку відкладів за часом розпаду
радіоактивних елементів, що в незначній
кількості містяться в них.
Геологічна будова.
Сучасна
поверхня території України покрита
молодими відкладами, що утворилися в
четвертинний (антропогеновий) період,
їх вік — від кількох десятків до кількох
сотень тисяч років. Серед
антропогенових континентальних відкладів
найбільш поширеними за походженням є
льодовикові,
водно-льодовикові, еолові та алювіальні
відклади.Льодовикові
відклади сформовані давніми гірські
покривними
льодовиками, які двічі
наступали на північні території України
зі Скандинавії.
Льодовики
несли перед собою і на собі різні уламкові
породи - валуни, піски, супіски, суглинки,
глини. Згодом вони відкладалися під час
танення у вигляді морен
- скупчення
гірських порід. Льодовикові і
водно-льодовикові відклади поширені
на Поліссі і вздовж долини Дніпра
(приблизно до м.
Дніпропетровська),
куди сягав один з велетенських виступів
дніпровського
зледеніння.Припускають,
що з поверхні льодовика, завтовшки
кількасот метрів, на сусідні території
дули сильні вітри. Згодом там
нагромаджувалася потужна товща пилуватої
породи жовтуватого кольору — леси.
Вони покривають майже 70 % території
України і є основою сучасного
грунту,насамперед
чорноземів.
Рельєф.Геоморфологічна будова.Україна
має загалом рівнинний характер поверхні:
70 %
її займають низовини і 25 %
- височини.
Лише 5 %
площі країни зайняті горами.
Абсолютні висоти території коливаються
від - 5 м (рівень води в Куяльницькому
лимані) до 2
061 м (г. Говерла).
Поверхня великих форм рельєфу ускладнюється
меншими формами, що створені переважно
зовнішніми процесами - роботою
давніх льодовиків
і талих льодовикових вод, тимчасових і
постійних водотоків, підземних вод,
вітру,
діяльністю
людини. Такими формами рельєфу, зокрема,
є горби,
пасма, кряжі, гори-останці, відроги
хребтів, річкові долини, яри, балки,
карстові печери, зсуви, кар'єри і терикони
в місцях
гірничих розробок.Середня
висота рівнинної
частини України
становить 175 м над рівнем моря. Найвища
її точки міститься на заході -
г. Берда (515 м).У
межах Східноєвропейської рівнини
лежать: височини -
Придніпровська,
Подільська, Хотинська, Волинська,
Приазовська, Донецька; низовини
-
Поліська, Придніпровська, Причорноморська.На
заході здіймається горбисте розчленоване
пасмо — Розточчя,
Мізоцький
кряж.Найвищою
частиною Подільської височини є
горбогірне пасмо, що його утворюють
Кременецький
кряж, Вороняки і Гологори.
Перетинають височину Товтри
(Медобори)
,складені вапняками, які сформувалися
вздовж берегової лінії давніх морів.Між
річками Дністер і Прут Передкарпатська
височина переходить у невелику за площею
Хотинську
височину,
де здіймається г. Берда.
Українські Карпати є частиною гірської системи Східних Карпат. Вони простягаються на 280 км .Карпати — це молоді гори, здебільшого середньо і низьковисотні складчасто-брилові споруди. Відсутність високих гір, згладженість вершин пояснюється тим, що вони складені переважно осадовими породами, які легко розмиваються.Українські Карпати утворені кількома паралельними хребтами.Зовнішні (або Скибові) Карпати -середньовисотні гори, до складу яких входять масиви: Східні Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати. Вододільно-Верховинські Карпати — низькі складчасто-брилові хребти.Там пролягають головні карпатські перевали (Ужоцький, Воловецький, Яблуницький), через які прокладено транспортні шляхи. Полонинсько-Чорногорські Карпати — найвища смуга гір, до яких належать Полонинський хребет, гірські масиви Свидовець і Чорногора, Гринявські гори. Їх максимальні висоти— понад 2 000 м: г. Говерла (2 061 м), Бребенескул, Піп-Іван Чорногорський, Петрос, Гутин-Томнатик, Ребра (на Чорногорі). Характерною особливістю цієї частини Карпат є наявність полонин - округлих безлісих вершин, вкритих субальпійськими луками. Мармароський масив охоплює Рахівські і Чивчинські гори. Вулканічні Карпати —це пасмо згаслих вулканів.
Кримські гори. Ці складчасто-брилові гори тягнуться на півдні Кримського півострова. У рельєфі чітко виражені три майже паралельні пасма: зовнішнє пасмо ,внутрішнє пасмо ,головне пасмо- найвище.Пасма мають асиметричний вигляд: їх північні схили пологі й довгі, а південні - круті й короткі. Такі асиметричні гірські пасма дістали назву куести.Столоподібні плоскі вершини — яйли, вкриті лучною рослинністю. Найвищі масиви: Бабуган-Яйла (з г. Роман-Кош, висота якої — 1 545 м), Нікітська яйла, Чатир-Даг, Ай-Петринська яйла, Ялтинська яйла та Карабі-Яйла. На яйлах поширені карстові форми рельєфу -печери, лійки, колодязі, шахти.Через знижені місця хребта — перевали Ангорський та Байдарські Ворота — прокладено автошляхи.Карадаг-це вулканічний масив. Гора Аюдаг —це лакколіт.
Закономірності поширення форм рельєфуПоходження та закономірності поширення різних форм і типів рельєфу вивчає геоморфологія.Здебільшого великі форми рельєфу України мають прямий зв'язок з тектонічними структурами: у межах щита і складчастих споруд здіймаються височини і гори, а тектонічним западинам відповідають низовини. Основні типи рельєфу: з внутрішніми процесами пов'язані тектонічний і вулканічний типи, а із зовнішніми — гравітаційний, водно-ерозійний і водно-акумулятивний, карстовий, льодовиковий і водно-льодовиковий, еоловий, береговий, антропогенний. 1.Ерозійно- аккумулятивний : а) Площина ерозія і акумуляція (змиті верхні частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів);б) Лінійна ерозія та акумуляція тимчасових водотоків (ерозійні борозни, лощини, яри, балки);в) Ерозія й акумуляція постійних водотоків(корінні схили, заплави, тераси річкових долин). 2.Денудаційний: неотектонічні підняття, міцні гірські породи (горби -“останці”):Донецький, Словечансько-Овруцький, Гологоро-Кременецький кряжі, Приазовська височина.3. Льодовиковий:денудація (гляціодислокації, гляціовідторженці, льодовикові кари) й акумуляція (горби напірної морени) Дніпровського та Окського льодовиків у Карпатських горах – льодовикові кари .4.Водно- льодовиковий: ерозія і акумуляція талих льодовикових вод: піщані (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини.Низовини, куди стікали потоки талих льодовиковихвод (Поліська низовина).5. Гравітаційний: круті схили (зсуви, ”шишаки”; обвально-осипні шлейфи на схилах гір) 6.Карстовий: розчинні у воді тріщинуваті гірські породи:поверхневий карст (каррові поля, лійки, провали); покритий карст (печери, шахти, каверни): Кримські гори, Причорноморська низовина (у вапняках); Середньоросійська височина, захід Поліської низовини у крейді); Закарпатська низовина, західна частина Донбасу (у кам’яній солі); південь Подільської височини у гіпсах). 7.Еоловий:вітрова ерозія , сипучі гірські породи (дюни-кучугури, котловини видування). У межах Поліської низовини, надзаплавних терасах і дельтах
річок. 8.Суфозійний : Просадки лесових порід на плоских вододілах (“степові блюдця”, поди): Придніпровська і Причорноморська низовини, Київське лесове плато. 9.Абразійна або акумулятивна дія хвиль і течій (коси, берегові бари, пляжі, тераси): Узбережжя Чорного й Азовського морів.10.Вулканогенний: давній вулканізм, різні види денудації: зруйновані вулкани Вулканічного пасма, Південного берега Криму;
Грязьовий вулканізм: вулкани на сході Кримського півострова, дні Азовського моря.11.Техногенний: спрямована діяльність людини (кар’єри, відвали, дамби, насипи, кургани, будівлі).
Різноманітність
і багатство мінерально-сировинних
ресурсів. Багато
мінералів і гірських порід є корисними
копалинами, тобто завдяки своїм
властивостям можуть ефективно
використовуватися в різних галузях
господарства.За використанням їх
поділяють на паливні,
рудні і нерудні (або горючі, металічні
та неметалічні), а також гідромінеральні.З
Українським щитом пов'язана більшість
родовищ рудних
і нерудних
корисних копалин магматичного
та метаморфічного походження
(залізні,
нікелеві
та уранові руди, граніти, базальти,
лабрадорити, гнейси, графіт). У платформному
чохлі
зосереджені осадові породи,
що утворилися в результаті відкладання
зруйнованих кристалічних порід щита
(марганцеві й титанові руди, каоліни),
а також нагромадження уламкових та
органічних відкладів на дні колишніх
морів (вапняки, крейда, пісковики, глини).
До тектонічних западин
і прогинів
приурочені здебільшого родовища
паливних і нерудних
корисних копалин (вугілля, нафта,
природний газ,солі,сірка,буд. матеріали).
Серед
країн Європи та
й у загальносвітовому масштабі Україна
виділяється насамперед запасами
кам'яного
вугілля, залізних, марганцевих, титанових
і уранових руд, сірки, кам'яної солі,
графіту, каоліну, озокериту, облицювального
каменю, мінеральних вод
Паливні корисні копалини.За
розвіданими запасами кам'яного вугілля
Україна посідає друге
місце в Європі та сьоме у світі.В
Україні розвідано понад 300 родовищ нафти
і природного газу, проте їх сумарні
запаси невеликі.Основні ресурси нафти
й газу зосереджені в Дніпровсько-Донецькому
нафтогазоносному
регіоні.Найбільші нафтові і нафтогазові
родовища: Леляківське, Гнідинцівське
(Чернігівська область), Глинсько-Розбишівське
(Полтавська область), газові —
Західнохрестищенське (Полтавська
область), Шебелинське, Єфремівське
(Харківська область). Горючі
сланці
розвідано в Придніпров'ї — Бовтиське
родовище
(Кіровоградська область), Карпатах і на
Поділлі.Поклади торфу
здебільшого зосереджені в північних
областях, налічують понад 2 500 родовищ.
За запасами залізної,
марганцевої, титанової та За
запасами уранових руд Україна входить
у першу
десятку країн світу.Марганцеві
руди,
за видобутком яких Україна є світовим
лідером,
зосереджені в Нікопольському басейні..За
запасами деяких нерудних
корисних копалин
(сірки, облицювального каменю, каоліну)
Україна посідає провідне
місце в Європі,
а за запасами графіту
— друге
в світі (поступається лише Китаю).
Передкарпатський сірконосний
басейн
належить до найбільших
в Європі і світі.
. За запасами базальту Україна посідає
провідне місце в Європі. Україна має
значні запаси каоліну,
а за його видобутком (18% світового)
поступається лише США та
Колумбії.
Гідромінеральні корисні
копалини.
До них належать прісні, мінеральні
і термальні підземні води,
а також грязі,
які можуть використовуватися з лікувальною
метою. За
їх загальними запасами Україна посідає
провідне
місце серед країн Європи.
Найбільшою їх різноманітністю
характеризуються Закарпаття і
південно-західні схили Карпат (відомі
джерела Свалява, Поляна, Синяк, Кваси,
Шаян) Передкарпаття (Трускавець, Східниця,
Моршин, Шкло), Західне Поділля (Гусятин,
Сатанів), Причорномор'я і Крим (Куяльник,
Євпаторія, Саки, Феодосія). Найбільш
відомі джерела мінеральних вод в інших
регіонах: Хмільницьке на Вінниччині,
Миргородське на Полтавщині, Березівське
на Харківщині, Слов'янське на Донеччині.
Клімат.Територія України перебуває в помірному кліматичному поясі в області помірно континентального клімату. І лише на вузькій смузі Південного берега Криму сформувався клімат, подібний до субтропічного середземноморського типу. Клімат залежить по-перше, від впливу широтного чинника; по-друге, від впливу довготного положення і відношення до океанів (змінюється континентальність клімату із заходу на схід); по-третє – залежить від відношення до великих форм рельєфу (широтна зональність клімату характерна для рівнин, які переважають за площею, а висотна поясність – для гір). Над рівнинною частиною країни з північного заходу на південний схід зростає континентальність клімату: у цьому напрямку середні показники температури повітря літніх місяців підвищуються, а зимових — знижуються, річна кількість опадів зменшується. В Українських Карпатах і Кримських горах з підняттям угору середньомісячні показники температури повітря знижуються, а кількість опадів загалом збільшується.Клімат будь-якої території формують такі чинники: 1) кількість сонячної радіації, що надходить на земну поверхню; 2) циркуляція атмосфери; 3) характер підстильної поверхні. 1).Кількість сонячної радіації, що досягає земної поверхні, виражається в кілокалоріях на 1 см2 (ккал/см2) або в мегаджоулях на 1 м2 (МДж/м2) за одиницю часу. У середньому із просуванням з півночі на південь на 1° широти середня температура повітря за рік зростає приблизно на 1°С.На земну поверхню надходить пряма сонячна радіація у вигляді променів безпосередньо з поверхні Сонця і частина розсіяної сонячної радіації — тієї, що розсіюється наявними в атмосфері водяною парою, пилом, газами, а також хмарами. Пряма і розсіяна радіація, що надходить на земну поверхню, називається сумарною сонячною радіацією . Річна кількість сумарної сонячної радіації в межах України змінюється від 3500 МДж/м2 (у північно-західних районах)до 5200 МДж/м2 на півдні Криму.Частина сонячної радіації відбивається від поверхні Землі, а частина поглинається нею. 2.)Циркуляція атмосфери.Упродовж року над територією України панують помірні, насамперед морські повітряні маси з Атлантичного океану,які надходять із заходу і північного заходу завдяки постійним західним вітрам. З просуванням на схід і південний схід повітря поступово трансформується на континентальне. Зміна повітряних мас з різними властивостями спричиняє проходження через територію України атмосферних фронтів. Атмосферний фронт — це перехідна зона між теплими і холодними повітряними масами, яка під невеликим кутом нахилена до земної поверхні в бік холодного повітря. Теплий атмосферний фронт формується під час наступу теплого повітря. При цьому тепле повітря, як легше, напливає на холодне, поступово витісняючи його. Холодний атмосферний фронт переміщується в бік теплого повітря. Атмосферна циркуляція в Україні зумовлюється також частою зміною циклонів та антициклонів. Більшість циклонів виникають над північною Атлантикою, Середземномор'ям ,Баренцовим морем. На територію України антициклони надходять зі сходу, півночі або тропічної частини Атлантичного океану. Усього за рік над територією країни буває до 45 циклонів і до 40 антициклонів. Проте за кількістю днів різко переважає антициклональна погода.У теплий період року виникає місцева циркуляція: бризи на берегах Чорного та Азовського морів, водосховищ, лиманів, великих річок.3).Підстильна поверхня. Ґрунти, рослинність, сніг, вода неоднаково поглинають і відбивають сонячну радіацію.Відношення відбитої радіації до сумарної називають альбедо. Найменший показник альбедо мають водойми і вологий чорнозем (10 %), найбільший — сніг (понад 90 %).Рівнинність території України сприяє вільному проникненню і поширенню над нею помірних морських і континентальних мас, а також арктичних. Водночас значна протяжність України в меридіональному напрямку зумовлює трансформацію морських повітряних мас у континентальні з просуванням на схід.Бар'єрами на шляху переміщення повітряних мас є Українські Карпати і Кримські гори. Вони перешкоджають проникненню холодного арктичного в Закарпаття і на Південний берег Криму. Вологе повітря затримується на навітряних схилах гір.
Основні показники клімату. Середні показники температури січня на території України змінюються від -8 °С (у північних, східних районах і Карпатах) до -1 °С (на півдні) і +4°С (на Південному березі Криму).Середні показники температури липня змінюються від +17 °С (на заході) і +15 °С (у гірських районах) до +23 °С (на півдні).Середньорічна кількість опадів на території України змінюється від 1 500-1 000 мм (у гірських районах) і 750-700 мм (на заході) до 450-350 мм (на півдні).На всій території максимум опадів припадає на літо, і лише на Південному березі Криму — на зиму.Сонячна радіація, волога, що надходить з опадами, вітер — це кліматичні ресурси. Серед них розрізняють енергетичні, агрокліматичні та рекреаційні ресурси.Зволоження території характеризується коефіцієнтом зволоження. Це відношення річної кількості опадів до випаровуваності (кількості вологи, яка може випаруватися за даних температурних умов) за один і той самий період. Якщо річна кількість опадів приблизно дорівнює випаровуваності, то коефіцієнт зволоження становить приблизно 1.Таке зволоження вважають достатнім.Якщо коефіцієнт зволоження більший за 1, то зволоження надмірне, а якщо менший за 1 — недостатнє. На півночі і заході України (Полісся) зволоження надмірне або достатнє. Рекреаційні кліматичні ресурси використовуються для лікування і відпочинку людей. Найсприятливіші умови формуються на берегах морів, річок тощо.До небезпечних явищ, які часто бувають на території України, належать зливи, густі тумани, сильні вітри, спека, хуртовини, снігопади, заморозки. Дещо рідше трапляються пилові бурі, суховії, смерчі, ожеледь.Прогноз погоди в країні складає Український гідрометеорологічний центр на основі опрацьованої інформації, яку отримує з космічних супутників, 130 вітчизняних метеостанцій, метеослужб інших країн.
Завдання і запитання для тематичного оцінювання:
1.Дніпровсько-Донецька западина належить до:а).Східноєвропейської платформи;б).Скіфської плити;в).Волино-Подільської плити;г).Середземноморського рухливого пояса.
2.Найвища точка рівнинної території України розташована у межах:а).Хотинської височини;б).Донецького кряжу;в).Волинської височини;г).Придніпровської височини;д).Приазовської височини.
3.УкраїнськеЗакарпаттяєчастиною:а).Східноєвропейськоїрівнини;б).Середньодунайськоїнизовини;в).Нижньодунайської низовини;г).Польської низовини;д).Подільської височини.
4.Найбільша інтенсивність сейсмічних явищ характерна для:а).Кременецьких гір;б).Вододільно-Верховинського хребта Карпат;в).Зовнішнього пасма Кримських гір;г).Прикарпаття;Кримських гір.
5.Вкажіть водно-ерозійні форми рельєфу степової зони:а).степові блюдця;б).річкові долини;в.).терикони;г).печери;д).піщані дюниина;е).ракушняк і галька;є).піщаник, вапняк, мармур.
6.Найвищою точкою рівнинної території України є:а).г. Могила Мечетна;б).г. Говерла;в).г. Роман-Кош;г). г. Берда.
7.Найвищою точкою Українських Карпат є:а).Ай-Петрі;б).Чорногора;в).Говерла;г).Берда;д).П’єтрос.
8.Дніпропетровська і Київська області розташовані у межах тектонічних структур:а).Українського щита й Дніпровсько-Донецької западини;б).Волино-Подільської плити і Причорноморської западини;в).Українського щита і Воронезького масиву;г).Донецької складчастої споруди, Ковельського виступу Українського щита;д).горсту Добруджі й Українського щита.
9.Льодовикові форми рельєфу поширені:а)на Українському Поліссі;б).на Головному пасмі Криму;в).у Причорноморській низовині;г).на Донецькому кряжі;д).на Приазовській височині.
10.Найглибшою тектонічною структурою Східноєвропейської платформи є:а).Закарпатський прогин;б).Причорноморська западина;в).Передкарпатський прогин;г).Дніпровсько-Донецька западина.
11.Найдовша у світі гіпсова печера розташована на:а). Придніпровській височині;б).у Кримських горах;в).у Карпатах;г).на Подільській височині;д).на Хотинській височині.
12.Виберіть помилкове твердження:а).карстові процеси у Товтрах пов’язані з вапняками — залишками рифів давнього моря;б).поди — характерна ознака рельєфу Придніпровської низовини;в).еолові форми рельєфу спостерігаються на Поліській низовині, складеній алювіально-льодовиковими відкладами;г).еолові форми рельєфу Олешківських пісків сформувались на алювіальних відкладах;д).гірські пасма з асиметричними схилами — куести — характерні для Кримських гір.
13.Діючі грязьові вулкани на території України розташовані в районі:а).Закарпаття;б).Карпат;в).Південного берега Криму;г).Керченського пів-ва;д).Тарханкутського пів-ва.
14.У м. Калуш розташоване найбільше родовище:а).калійної солі;б).кам’яної солі;в).сірки.
15.Перші в Україні родовища нафти й газу були відкриті у:а).Дніпровсько-Донецькій області;б).Карпатській провінції;в).Керченському басейні;г).Кримсько-Причорноморській області;д).Закарпатському районі.
16.Дніпровський буровугільний басейн розташований у межах:а).Воронезького масиву;б).Українського щита;в).Передкарпатського прогину;г).Дніпровсько-Донецької западини;д).Волино-Подільської плити.
17.Найбільшим родовищем кам’яної солі в Україні є:а).Калузьке;б).Дашавське;в).Нікопольське;г).Артемівське;д).Донецьке.
18.Основний кліматичний пояс, у якому розташована Україна:а).арктичний;б).субарктичний;в).помірний;г).субтропічний;д).тропічний.
19.Характерним типом клімату для Південного берега Криму є:а).помірно континентальний;б).перехідний до морського;в).помірний морський;г).середземноморський;д).мусонний.
20. На формування клімату України основний вплив мають повітряні маси:а).континентальні помірних широт;б).атлантичні;в).арктичні;г).помірні;д).субтропічні.
21.Тип клімату східної частини України:а).різкоконтинентальний;б).помірно континентальний; в).мусонний;г).середземноморський.
22.Постійні вітри, характерні для території України, це:а).пасати;б).бризи;в).мусони;г).західні вітри.
23.Серед регіонів України найбільша кількість опадів випадає:а).на Поліссі;б).у Передкарпатті;в).у Гірському Криму.
24.Континентальність клімату в Україні зростає:а).зі сходу на захід;б).із півдня на північ;в).із північного сходу на південний захід;г).з північного заходу на південний схід;д).правильної відповіді немає.
