МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ГЕОГРАФІЯ»

ДЛЯ СЛУХАЧІВ ПІДГОТОВЧИХ КУРСІВ

КРЕМЕНЧУК- 2013

Методичні вказівки щодо підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання

з навчальної дисципліни «Географія» для слухачів підготовчих курсів

Укладач: Л.І.Підоріна

Рецензент:

Підготовчі курси

Затверджено методичною радою КрНУ

Імені Михайла Остроградського

Протокол №_ від_________

Голова методичної ради__________проф.В.В.Костін

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………………………………………….3

I.Загальна географія

1.Геграфія як наука,розвиток географічних досліджень…………………………......................................................5

2.Земля на плані та карті . Способи зображення Землі…………………….................................................................6

3. Географічна оболонка та її складові Літосфера………………………………………………………………........8

4.Атмосфера…………………………………………………………………………………………………………….9

5. Гідросфера…………………………………………………………………………..……………………………….11

6. Біосфера. Географічна оболонка…………………………………………………………………………………...12

7.Земля- планета людей……………………………………………………………………………………………….13

II.Географія материків і океанів8.Предмет вивчення географії материків і океанів. Загальні закономірності. Океани………………………………………………………………………………………………………………….13

9.Африка………………………………………………………………………………………………………………..17

10.Південна Америка………………………………………………………………………………………………….20

11.Австралія. Антарктида……………………………………………………………………………………………..22

12.Північна Америка…………………………………………………………………………………………………..24

13.Євразія………………………………………………………………………………………………………………26

III.Фізична географія України 14.Україна та її географічні дослідження………………………………………....30

15.Рельєф,тектонічна,геологічна будова,мінеральні ресурси. Клімат……….…………………………………..33

16.Внутрішні води.Грунти.Рослинний покрив. Тваринний світ……………………................................................38

17. Природні комплекси України. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти……………………………………………………………………………………………………………...41

IV.Економічна і соціальна географія України

18.Вступ. Населення……………………………………………………………………...............................................47

19.Загальна характеристика господарства. Промисловість…………………………...............................................50

20. Сільське господарство.Транспорт. Соціальна сфера…………………………………………………………...55

21.Економіко-географічні райони України………………………………………………………………………….58

V. Економічна та соціальна географія світу

22.Сучасна політична карта світу.Населення…………………………………………..............................................61

23.Світове господарство…………………………………………………………….………………………………..64

24. Регіони та країни світу……………………………………………………………………………………………66

Список літератури…………………………………………………………………...………………………………..70

ВСТУП

Загальноосвітня цінність шкільної географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, в якому протікає життя людини. Шкільна географія спрямована на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі і світі. Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Загальною метою шкільної географічної освіти є формування у школярів географічної картини світу. Мета реалізується через розв`язання наступних головних завдань:

• формування в учнів цілісного географічного образу Землі через розкриття регіональних та планетарних закономірностей і процесів;

• розкриття ролі географії у вирішенні економічних, екологічних і соціальних проблем суспільства;

• розвиток у школярів геопросторового мислення та вміння логічно викладати свої думки, що співвідносяться з реально пізнаваними географічними об’єктами;

• обґрунтування доцільності науково підходу до природокористування, єдності навколишнього середовища, людини та її діяльності в територіальному аспекті;

• формування картографічної грамотності й культури;

• виховання національно свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря, грамотної, освіченої людини, гуманіста і природолюба;

• вироблення в учнів умінь практично застосувати здобуті географічні знання, користуватися джерелами географічної інформації, самостійно шукати, аналізувати і передавати її;

• розвиток здатності до співробітництва при виконанні практичних робіт та екскурсій;

• заохочення до самореалізації своїх здібностей, інтересів та життєвих планів засобами географії.

Методичні вказівки складені на основі вимог програми незалежного оцінювання з географії для 6-10 класів загальноосвітніх навчальних закладів(основна школа).Обсяг знань географічної номенклатури,термінів і понять визначений в межах діючої програми чинних підручників.

Методичні вказівки для слухачів підготовчих курсів відповідають вимогам чинних програм з географії,затверджених Міністерством освіти і науки,молоді та спорту України,укладені для допомоги випускникам загальноосвітніх навчальних закладів у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання. Кожний розділ містить рубрику: «Завдання і запитання для тематичного оцінювання».У методичних вказівках подається лекційний матеріал,завдання для перевірки знань,зразки тестових завдань для контролю успішності і знань слухачів підготовчих курсів.

I.Загальна географія

1.Геграфія як наука,розвиток географічних досліджень

Геогра́фія або земле́пис (грец. γεωγραφία, опис Землі, походить від двох еллінських слів: γεια в ІІІ ст. до н.е. давньогрецький вчений Ератосфен Киренський запропонував назву цій науці – географія. Це слово складається з двох грецьких коренів: “гео” – земля та “графос” – пишу, тобто – землеописання. — Земля і γραφειν — писати, описувати) — наука, що вивчає географічну оболонку Землі, її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини. Об'єкт вивчення географії — закони і закономірності розміщення і взаємодії компонентів географічного середовища і їх поєднань на різних рівнях. Складність об'єкта дослідження і широта предметної області зумовили диференціацію єдиної географії на ряд спеціалізованих (галузевих) наукових дисциплін, що утворюють систему географічних наук. У її рамках виділяються природничі (фізико-географічні) та суспільні (соціально-економічні) географічні науки. Фізична географія (з грецької “фізис” – природа) – природнича наука, яка досліджує закономірності поширення природних об’єктів та явищ на планеті. Економічна (з грецької – мистецтво ведення господарства) та соціальна (з латини – суспільство) географія вивчає закономірності розміщення населення та господарства в світі та на окремих територіях: материках, країнах, частинах країн. Крім фізичної та економічна географії на дереві географічної науки є багато гілок: краєзнавство, країнознавство, геоекологія та багато інших. Методи географічних досліджень:спостереження,експедиції, картографічний, математичний, історичний методи, а також метод космічних досліджень та ряд інших.

Уявлення про Землю в давнину. Тривалий час нашу планету вважали плоским або випуклим диском. Стародавні індійці зображували Землю у вигляді півсфери, що лежить на чотирьох слонах, яких тримає на своєму панцирі черепаха. У Стародавній Греції в VI — IV ст. до н. е. вже мали правильне уявлення про форму Землі. Піфагор, Арістотель та інші вчені того часу вважали, що Земля має форму кулі (сфери). Виміри розмірів Землі засвідчили, що вона трохи сплюснута біля полюсів. Поверхня Землі не ідеально рівна, на ній є гори, рівнини, западини і тому форму Землі не можна виразити геометричною фігурою. Вчені дали їй назву геоїд, що в перекладі з грецької означає "землеподібна". Середній діаметр Землі становить 12 750 км. Оскільки форма Землі не є точною кулею, то екваторіальний і полярний радіуси відрізняються. Різниця між ними складає 21 км. Полярний радіус дорівнює 6357 км, а екваторіальний – 6378 км. Середнім радіусом Землі прийнято вважати 6371 км. А довжина її кола дорівнює приблизно 40 000 км.

Рухи Землі в Сонячній системі. Земля обертається навколо своєї осі і навколо Сонця, тобто здійснює два види руху. Вісь Землі — це уявна лінія, яка проходить через центр і полюси Землі, навколо якої вона обертається. На однаковій відстані від полюсів по поверхні Землі проходить екватор — уявна лінія, що ділить земну кулю на дві півкулі — Північну і Південну. Земля обертається проти годинникової стрілки і здійснює повний оберт навколо своєї осі за 24 години (сонячну добу). Земля рухається навколо Сонця по своїй орбіті, здійснюючи повний оборот приблизно за 365 діб 6 годин. Проте підрахувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, хвилин і секунд, що залишились, через 4 роки до лютого місяця додають ще одну добу. Такий рік називають високосним. У ньому 366 діб. Під час руху Землі навколо Сонця через постійний кут нахилу осі Землі до площини її орбіти (66°33') Північна та Південна півкулі освітлюються нерівномірно. Найбільший кут падіння сонячних променів у Північний півкулі — в червні, в Південній — у грудні. З цим пов'язана зміна пір року на Землі. Сонце може перебувати в зеніті в усіх точках між тропіками. В усіх точках Землі між тропіками Сонце впродовж року буває двічі, а на самих тропіках по одному разу. Над північним тропіком Сонце перебуває в зеніті 22 червня, а над південним – 22 грудня. Перша – дата літнього сонцестояння, друга – зимового сонцестояння. Над екватором сонце перебуває в зеніті 21 березня (весняне рівнодення) й 23 вересня (осіннє рівнодення).

Найвизначніші географічні відкриття,видатні мандрівники. У XIII ст. у пошуках нових країн і товарів у Китаї та Індії побував венеціанський купець Марко Поло. Мандрівник подорожував країнами Сходу упродовж 25 років. Майже 30 років свого життя провів у подорожах видатний арабський мандрівник XIV ст. Ібн Баттута. Він побував у країнах Близького Сходу,мандрував також Персією (нині - Іран), Індією, був на островах Цейлон (нині — Шрі-Ланка) і Суматра, у Криму.Першу модель Землі — глобус створив німецький географ Мартін Бехаим в 1492 р. Перші писемні згадки про природу окремих українських земель знаходимо у творах давньогрецьких, арабських та інших авторів. Ще у V ст. до У І ст. римський учений Плініи Старший зробив опис окремих річок, тварин і рослин. У II ст. давньогрецький учений Птолемей коротко описав території між Віслою та Доном, на схематичних картах позначив рельєф та річки цієї місцевості. Геродот відвідав південь нашої країни. У своїй праці «Скіфія» він описав Причорномор'я.

У XV ст. Іспанія і Португалія стали великими морськими державами. Початком просування португальців до берегів Індії стало захоплення принцом Генріхом Мореплавцем островів і територій біля західного узбережжя Африки на початку XV ст. У 80-х роках XV ст. португальці прагнули обігнути Африку з півдня Бартоломеу Діаш досяг мису Бур,який перейменували згодом на мис Доброї Надії. Португальський вельможа Васко да Гама у 1497 — 1499 рр. він уперше проклав морський шлях з Європи до Індії.

Христофор Колумб— мореплавець, який був на службі в іспанського короля, добився спорядження експедиції для пошуку західного шляху до Індії. У 1492 р. каравели «Санта-Марія», «Пінта» та «Нінья» вирушили у плавання на захід. Острови,які він відкрив,назвав Вест-Індією.Нині - це Багамські та Антильські острови. Колумб здійснив до цих берегів 4 плавання і твердо був переконаний, що відкрив західний шлях до Індії. З часом стало очевидним — великий мореплавець досяг нової частини світу, тобто Америки. Припущення про відкриття Христофором Колумбом нового материка висловив італійський мореплавець-дослідник Амеріго Веспуччі. 12 жовтня 1492 р. вважають офіційною датою відкриття Америки європейцями.

Здійснити першу навколосвітню подорож довелося португальському мореплавцю Фернану Магеллану (1480-1521). 20 вересня 1519 року п’ять кораблів з екіпажем у 319 чоловік відпливли з Іспанії та взяли курс на береги Південної Америки. 21 жовтня 1520 року мандрівникам поталанило знайти вузьку протоку, згодом названу Магеллановою. Далі мандрівники вийшли у невідомий океан. Іспанці потрапили сюди під час спокійної погоди без вітру. Тому Магеллан назвав відкритий ним океан Тихим. На Філіпінських островах в одній з сутичок з місцевими жителями Магеллан та 24 його супутники загинули. Тільки один корабель“Вікторія”з 18 людьми на борту повернувся на батьківщину, здійснивши першу в історії людства навколосвітню подорож. Голландець Абель Тасман (1603-1659) після двох плавань довів, що Австралія не острів, а материк. Англійський мореплавець Джеймс Кук, який у 1770 році проплив вздовж східних берегів Австралії ,проголосив її Британським володінням. Джеймс Кук здійснив 3 навколосвітні подорожі у другій половині ХVІІІ ст. Першу в історії Російської імперії навколосвітню подорож у 1803-1806рр.здійснили росіянин Іван Крузенштерн та українець за походженням Юрій Лисянський на кораблях “Надія” та “Нева”.

Відкриття Антарктиди відбулося майже через півстоліття у 1820 році російською експедицією на чолі з Фадеєм Беллінсгаузеним та Михайлом Лазарєвим, які керували суднами “Восток” і “Мирний”. Вперше точки Північного полюсу Землі у 1909 році досяг американець Роберт Пірі. На Південному полюсі першими побували норвежець Руаль Амундсен (грудень 1911 р.) та англієць Роберт Скотт (січень 1912 р.).Нині відбувається вивчення природи Антарктиди на полярних станція. З 1996 року тут працюють й українські полярники та станції “Академік Вернадський”.Через складні природні умови вивчення північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов. Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського та і Найбільш відомими вітчизняними вченими, які приділяли значної уваги розвитку української географічної науки є Степан Рудницький, Павло Тутковський, Костянтин Воблий, Каленик Геренчук.

Завдання і запитання для тематичного оцінювання:

1. Який з давніх народів уявляв Землю у вигляді диску, який стоїть на спині слонів?а) давні єгиптяни; б) давні індійці; в) давні греки

2. Хто створив першу географічну карту з градусною сіткою?а) Колумб; б) Магеллан; в) Птоломей

3. Завдяки роботам кого з давніх вчених збереглися найбільш детальні перші географічні відомості про українські землі?

а) Піфагор; б) Ератосфен; в) Геродот

4. Хто з арабських мандрівників здійснював подорожі до країн Сходу?а) Марко Поло; б) Ібн Баттута; в) Васко да Гама

5. Хто є автором книги “Ходіння за три моря”?а) Христофор Колумб; б) Фернан Магеллан; в) Афанасій Нікітін

6. Якими географічними відкриттями відзначився Марко Поло?а) відкриття Америки; б) перша навколосвітня подорож;

в) відкриття шліху до Індії суходолом

7. Хто вперше з португальців досяг Індії, обпливши навколо Африки?а) Генріх Мореплавець; б) Васко да Гама; г) Бартоломеу Діаш

8. Які з названих культурних рослин привіз Колумб в Європу з Америки?а) картопля; б) пшениця; в) рис; г) тютюн; ґ) кукурудза;

9. Хто відкрив Антарктиду?а) Ф. Беллінсгаузен та М. Лазарєв; б) І. Крузенштерн та Ю. Лисянський;в) Р. Амундсен та Р. Скотт

10. Хто з названих мореплавців здійснив три навколосвітні подорожі?а) Фернан Магеллан, б) Джеймс Кук; в) Отто Шмідт

11. Які з названих мандрівників є дослідниками Арктики? а) Фрітьоф Нансен; б) Роберт Пірі; в) Руаль Амундсен; ґ) Отто Шмідт

12. Виберіть прізвища вітчизняних вчених-географів ХХ ст. а) Афанасій Нікітін; б) Степан Рудницький; в) Павло Тутковський;

г) Семен Дежньова; ґ) Юрій Лисянський.