28.Методика розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи)протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення.

Згідно Наказу МНС № 444

МЕТОДИКА розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта….

Методика застосовується з метою єдиного підходу до розрахунку витрат часу посадової особи органу державного пожежного нагляду (далі - держпожнагляд) на проведення оцінки (експертизи) (далі - експертиза)протипожежного стану підприємства, об'єкта…

Розрахунок витрат часу на проведення інспектором держпожнагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи

2.1. Розрахунок витрати часу на експертизу протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення або проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, складається з:

часу посадової особи держпожнагляду, необхідного для прийому та перевірки відповідності документів, що додаються до заяви, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року N 774

часу, необхідного для проведення інспектором держпожнагляду експертизи протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення або проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи;

часу, необхідного для підготовки та документального оформлення результатів експертизи.

Розрахунок витрат часу на проведення посадовою особою органу держпожнагляду експертизи протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, здійснюється за формулою N 1 та обраховується в годинах згідно з таблицею 1. Т = Т + Т + Т. пр оро

Тпр - Прийом та перевірка інспектором держпожнагляду

документів, доданих до заяви.

Тор- Витрати часу інспектора

держпожнагляду на проведення експертизи

підприємства, об'єкта,

приміщення;

на проведення проектно-

кошторисної документації,

затвердження якої не потребує висновку

комплексної державної

експертизи То- Оформлення (складання) текстової частини змісту

висновків експертизи

Т- Загальні витрати часу на здійснення експертизи

29. Основні аспекти оплати праці в бюджетних установах.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регламентуються Законом України «Про оплату праці».

Згідно Закону України „Про оплату праці”Стаття 1. Заробітна плата

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, яка виконується, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Стаття 2. Структура заробітної плати

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Стаття 3. Мінімальна заробітна плата

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).