
- •Тема №11. «Керування військовими автомобільними перевезеннями». Загальні вимоги.
- •Організація диспетчерської служби в автомобільній частині.
- •Призначення й устаткування рухливого (переносного, стаціонарного) диспетчерського пункту частини.
- •Взаємодія начальника автоколони з дорожньої комендантською службою на вад.
- •Засоби керування автомобільною колоною
- •Тактико-технічні характеристики радіостанцій, застосовуваних в автомобільних частинах
- •Тактико-технічні дані бортових світлофорів
- •Керування автомобілями й автомобільною колоною на місці й у русі
Призначення й устаткування рухливого (переносного, стаціонарного) диспетчерського пункту частини.
Для роботи чергових диспетчерів обладнається диспетчерський пункт (ДП), оснащення якого необхідними засобами повинне забезпечити безперервне керування ВАП. В автомобільній частині він може бути рухливим, переносним і стаціонарним.
Рухливий ДП обладнається в кузовах штатних автомобілів (автобусів) або причепів. Устаткування повинне бути виносним і забезпечувати роботу як у транспортних засобах під час їхнього руху й на зупинках, так і на стоянках з установкою встаткування в наметах або інших приміщеннях.
Зв'язок рухливого ДП частини з колонами й ДП з'єднання забезпечується по радіо. Для зв'язку з підрозділами на стоянках й у місцях навантаження (вивантаження) використаються місцеві провідні, а також рухливі засоби.
Переносний ДП являє собою переносний ящик (валіза), що встановлюється в машині, наметі, землянці або будь-якому іншому приміщенні. У розкритому виді кришка ящика заміняє диспетчерське табло. У двох відділеннях ящика зберігаються картки на кожну машину частини (підрозділу) і диспетчерська документація.
Для роботи чергових диспетчерів з документами передбачається висувна дошка.
Стаціонарний ДП в автомобільній частині обладнається при постійному чи тривалому розташуванні її на місці.
Стаціонарний ДП повинен мати:
-засоби зв'язку, що забезпечують одержання розпоряджень (завдань) на перевезення, їх передачу підрозділам і подання зведень і повідомлень вищестоящому штабу;
-диспетчерську дошку;стіл,сейф для документів
-інші приналежності, необхідні для роботи.
У пункті обладнаються робочі місця для чергового диспетчера, радиста, групи планування перевезень і групи підготовки й обробки документів.
Взаємодія начальника автоколони з дорожньої комендантською службою на вад.
Перед початком автомобільних перевезень командир автомобільної частини організує, взаємодію з автодорожньою службою, що обслуговує військові автомобільні дороги, по яких будуть відбуватися перевезення з урахуванням завдань і часу їхнього виконання. При організації взаємодій командир частини основну увагу зосереджує на узгодженні маршрутів руху колон, визначенню порядку подолання зон загородження, водних перешкод й інших вузьких місць, а також способів і порядку подання повідомлень про рух колон.
У ході виконання ВАП начальник колони доповідає через ДП або вузли зв'язку частин (з'єднань) на маршруті руху про час проходження диспетчерських і контрольно-пропускних пунктів (ДКПП) на ВАД, про закінчення навантаження, доставку вантажів у пункт призначення й можливих подій у колоні.
При підході до ДКПП за 3-5 кмначальник колони вживає заходів до її підтягування, а безпосередньо в пункту зупиняє свою машину на обладнаній площадці для реєстрації колони й одержання вказівок.
При цьому колона продовжує рух, а при необхідності зупиняється на видаленні 2-3 км від ДКПП й очікує начальника колони.
Черговий диспетчер приймає від начальника колони встановлений жетон, відзначає в маршрутному аркуші час проходження колоною ДКПП, одночасно вручає йому розпорядження, що надійшли на його ім'я, інформує про руйнування й зараження на дорогах й уточнює маршрут.
При зміні маршруту проходження колони робиться відповідна відмітка в маршрутному аркуші з посиланням на підставу або виписується маршрутний аркуш із вказівкою зміненого маршруту й підстави зміни.
Вся робота на ДП проводиться в найкоротший час, щоб затримка начальників АК була мінімальною.
Розпорядження на переадресування колон у шляху передаються автотранспортною службою тилу начальникам колон через диспетчерські й контрольно-пропускні пункти дорожньо-комендантських з'єднань (частин), керування баз, складів, станції розвантажування й аеродроми матеріального забезпечення.
Для організації контролю, розпорядження на переадресування колон у шляху передається й у штаб автомобільної частини, що виконує перевезення.
Автомобільні частини разом з дорожніми частинами організують взаємодію по гасінню пожеж при русі по лісових масивах, здійснюють взаємну інформацію з радіаційної обстановки на маршрутах руху колон, а також про стан автомобільних доріг між ДКПП.
В окремих випадках зі складу ДКПП може виділятися провідник-регулювальник для супроводу автоколони вночі або в густому тумані, а також на ділянках доріг, де рух утруднений (особливо в горах) або де легко втратити напрямок (наприклад, у пустельній-степовій місцевості).