- •Тема №11. «Керування військовими автомобільними перевезеннями». Загальні вимоги.
- •Організація диспетчерської служби в автомобільній частині.
- •Призначення й устаткування рухливого (переносного, стаціонарного) диспетчерського пункту частини.
- •Взаємодія начальника автоколони з дорожньої комендантською службою на вад.
- •Засоби керування автомобільною колоною
- •Тактико-технічні характеристики радіостанцій, застосовуваних в автомобільних частинах
- •Тактико-технічні дані бортових світлофорів
- •Керування автомобілями й автомобільною колоною на місці й у русі
Організація диспетчерської служби в автомобільній частині.
Диспетчерське керування перевезеннями вантажів здійснює диспетчерська група. Вона складається із двох підгруп:
- диспетчерського апарата, що перебуває безпосередньо в автотранспортній службі й займається всім комплексом робіт, перерахованих вище;
- лінійного персоналу, що перебуває в частинах.
При виконанні масових автомобільних перевезень військових вантажів на склади (бази), розвантажні станції, порти й аеродроми виділяються оперативні групи.
Групи, створюють з числа офіцерів автомобільних частин і воні призначені для:
- поліпшення керівництва автотранспортом підвозу й більш раціонального його використання;
- контролю за своєчасною доставкою й безперебійністю перевезень мат. засобів;
- чіткої організації навантаження (вивантаження) вантажів, затоки (зливу) пального;
- рекогносцировки районів очікування, пунктів навантаження (вивантаження), відпочинку й привалів;
- визначення сил і засобів регулювання й забезпечення безперебійності руху на автомобільних дорогах, у районах навантаження (вивантаження) там, де регулювання руху не здійснюють дорожні війська.
Оперативна група може бути в складі:
- начальник оперативної групи;
- офіцер зв'язку;
- черговий офіцер.
Начальник оперативної групи зобов'язаний:
-контролювати роботу АК у пунктах завантаження (вивантаження) вантажів;
-негайно доповідати начальнику штабу автомобільної частини й начальнику автотранспортної служби про всі затримки, що перешкоджають виконанню завдань у строк;
-вчасно передавати встановлені звіти й повідомлення про хід виконання перевезень;
-організувати погоджену роботу АК, складів (баз) у районі завантаження (вивантаження) вантажів.
Залежно від кількості районів навантаження (вивантаження) і відстані між ними можуть створюватися 2-3 оперативні групи.
Оперативна група веде журнал чергового диспетчера і книгу розпоряджень і повідомлень, прийому й здачі чергування диспетчерами .
Для роботи чергового диспетчера в автотранспортній службі об'єднання, автомобільного з'єднання й частини обладнається стаціонарний, рухомий або переносний диспетчерський пункт із засобами зв'язку й документацією, необхідної для планування й керування ВАП.
Керування автомобільними колонами, що виконують завдання по перевезенню мат.засобів, здійснюється головним чином через диспетчерський зв'язок дорожньо-комендантських частин (з'єднань).
Для забезпечення керування автомобільними підрозділами при виконанні перевезень у штабі автомобільної частини (з'єднанні) передбачений начальник диспетчерської й один-два диспетчера, у завдання яких входить:
-постійно мати відомості про місцезнаходження АК (підрозділів), строк їх повернення, про наявність у них автомобільного транспорту і його стані;
- передавати розпорядження на перевезення підлеглим підрозділам;
-приймати зведення й повідомлення по ходу виконання завдань на перевезення й відомості про проходження автомобільними колонами диспетчерських і контрольно-пропускних пунктів (рубежів регулювання), а також про райони застосування противником зброї масової поразки, радіаційній, хімічній і бактеріологічній обстановці на дорогах;
-негайно доповідати начальнику штабу частини про всі затримки колон і подіях з ними;
- передавати у встановлений термін відповідні зведення й повідомлення;
-здійснювати контроль за своєчасними підготовками транспорту й автомобільних колон до виходу на виконання завдання;
-підготовляти маршрутні аркуші й жетони для автомобільних колон;
-приймати документацію від начальників колон (старших машин) про виконання завдання на перевезення, стежити за правильністю оформлення маршрутних (шляхових) аркушів;
-вести встановлену обліково-звітну документацію по перевезеннях.
Черговий диспетчер веде:
-диспетчерську дошку;
-журнал чергового диспетчера;
-книгу розпоряджень і повідомлень, прийому й здачі чергування;
- виконавчий графік фактичного положення АК при виконанні перевезень у таблиці використання автомобільного транспорту.
Диспетчерська дошка ведеться диспетчерськими пунктами органів автотранспортної служби й автомобільних частин. На дошці відбиваються стан, наявність і робота автотранспорту на кожен даний момент.
Диспетчерська дошка у ОК, в армії й автомобільному з'єднанні ведеться по кількості автомобілів і причепів, а в частинах - по військових номерах автомобілів і причепів.
Журнал чергового диспетчера ведеться в автомобільних частинах. У журнал заносяться дані про склад колон і завдання їм на перевезення. Облік виконання цих завдань і остаточні результати роботи колон виробляються після повернення їх у частину.
Журнал ведеться на підставі відомостей з розпоряджень (завдань) на перевезення, зведень (повідомлень) про хід виконання перевезень, проходження колонами диспетчерських і контрольно-пропускних пунктів (рубежів регулювання) і звітних документів начальниківколон.
Книга розпоряджень і повідомлень, прийому й здачі чергування ведеться в органах автотранспортної служби тилу й автомобільних частин.
У книгу заносяться всі усні розпорядження й повідомлення по військових автомобільних перевезеннях.
Черговий диспетчер частини здійснює свою роботу на диспетчерському пункті. Він встановлює зв'язок із черговим диспетчером вищого органа автотранспортної служби, а також з тиловими частинами й установами, що беруть участь у виконанні перевезень.
Зв'язок диспетчерського пункту автомобільних частин з АК, що виконують перевезення, здійснюється через диспетчерські пункти на автомобільних дорогах.
Як пункти зв'язку в окремих випадках можуть бути використані військові комендатури гарнізонів, залізничних станцій, портів й аеродромів, а також в/ч, установи на маршруті перевезень.
