Підготовка приладів і комплектів тдп, идк-1, дк-4 до роботи та робота з ними. Виконання нормативу.

Підготовка ТДП до роботи

Прилад, підготовлений до застосування, повинний бути споряджений полідегазуючою рецептурою та стисненим повітрям. Спорядження приладів проводиться екіпажами машин безпосередньо в підрозділах перед боєм (маршем). Переспорядження приладів також проводиться екіпажами машин в підрозділах в районах їх повної спеціальної обробки. В цих районах служба РХБзахисту частини подає полідегазуючу рецептуру в бочках або в 20 л бідонах (каністрах).

Для спорядження приладів один із членів екіпажа знімає їх із кріплення, бере з ЗІП об'єкта гайковий ключ 17-19 і послаблює (для відвертання рукою) пробку заливного отвору приладу. Після цього один із членів екіпажа з двома приладами і лійкою направляється до місця спорядження приладів розчином. В цей час другий член екіпажу під’єднує до повітряної системи запуску двигуна зарядний пристрій. В залежності від об’єкту для зручності в роботі зарядний пристрій може бути під’єднаний як до крану відбору повітря, так і до безпосередньо до повітряного балону запуску двигуна. На деяких об’єктах на крані відбору повітря є перехідник, який для під’єднання зарядного пристрою необхідно расконтрить і відвернути разом з ковпачком.

Для під’єднання зарядного пристрою до поівітряного балону запуску двигуна необхідно послабити кріплення повітряного балону, від’єднати накидну гайку повітрепровода та повернути повітряний балон в зручне для під’єднання зарядного пристрою положення. При під’єднанні зарядного пристрою не допускати обертання його сумісно з накидною гайкою.

Спорядження приладу полідегазуючою рецептурою (чи бензином або дизпаливом для промивання) проводити в наступній послідовності:

• на місці спорядження приладів рецептурою відвернути пробку заливного отвору;

• перевірити чи закритий вентиль приладу, при необхідності закрити;

• вставити в заливний отвір лійку, залити в прилад дві мірні кружки рецептури, тримаючи прилад вертикально. При відсутності штатних засобів для заливки рецептури (кружки та лійки) прилад може бути споряджений рецептурою підручними засобами. Вцьому випадку рецептуру обережно залити в заливний отвір. Припинення зникнення рецептури вказує на її достатню кількість. При нахилі приладу рецептура, яка знаходиться в штуцері заливного отвору і в патрубку, увійде в прилад. Впевнившись таким чином, що прилад заповнено достатньо, заливку рецептури не проводити;

• увернути пробку в заливний отвір і щільно ввернути її ключем 17-19 мм.

УВАГА!

При спорядженні приладу не допускати забруднення пробки заливного отвору, а також попадання всередину приладу разом з полідегазуючою ре-цептурою (бензином, дизпаливом) піску, бруду і води.

Спорядження приладу стисненим повітрям проводити, тримаючи прилад вентилем униз, у наступній послідовності:

• зняти з розпилювача запобіжний ковпачок і приєднати прилад за допомогою ключа 17-19 до вільного кінця зарядного пристрою, попередньо переконавшись в справності прокладки, укріпленої в ніпелі зарядного пристрою;

• відкрити вентиль повітряного балона пуску двигуна для перевірки роботи зарядного пристрою. З появою характерного звуку, викликаного виходом повітря через клапан зарядного пристрою, відкрити вентиль приладу для подачі стиснутого повітря в прилад. Тривалість подачі стиснутого повітря в прилад повинна складати:

не менше 3–5 с при тиску 100–150 кгс/см²;

не менше 5–10 с при тиску 50–100 кгс/см²;

не менше 10–15 с при тиску 10–50 кгс/см².

Після закінчення цього часу закрити вентиль приладу, а потім вентиль повітряного балона запуску двигуна;

• від’єднати прилад від зарядного пристрою;

• перевірити наявність стиснутого повітря в приладі, для чого, тримаючи прилад вентилем вверх поза об’єктом, відкрити вентиль приладу на 0,5–1 с. Поява з розпилювача дрібнокрапельного струменя рідини свідчить про наявність стиснутого повітря в приладі;

• щільно закрити вентиль приладу;

• навернути на штуцер розпилювача запобіжний ковпачок.

Після спорядження приладів від’єднати зарядний пристрій від повітряної системи запуску двигуна й укласти в ЗИП бронеоб’єкту. Провести монтаж демонтованих збірних одиниць та деталей пневмосистеми.

Порядок роботи з комплектом

При частковій дегазації насамперед обробляються ті частини поверхні танка (БМП, БТР), до яких доторкається особовий склад при виконанні бойовоїзадачі.

Для проведення часткової дегазації необхідно:

• зняти прилад із кріплень;

• зняти запобіжний ковпачок з розпилювача приладу;

• направити розпилювач приладу на оброблювану поверхню, тримаючи прилад вентилем нагору і допускаючи нахил не більш 60⁰;

• відкрити вентиль приладу і з відстані 20–50 см провести обробку поверхні полідегазуючою рецептурою таким чином, щоб з поверхні стікала видима плівка рідини.

Обробка ведеться зверху вниз. При обробці необхідно переміщатися з міс-ця на місце попродегазованим ділянкам. При переміщенні по продегазованій поверхні об’єкту дотримуватись обережності, тому що поверхня стає слизь-кою. При переході з одного місця на інше необхідно перекривати вентиль приладу для зменшення непродуктивної витрати рецептури.

Дегазацію окремих внутрішніх поверхонь бронеоб’єкту проводити, проти-раючи ці поверхні вітошю, змоченою рецептурою.

Перед дегазацією з оброблюваних поверхонь повинні бути вилучені бруд, пісок щільний шар пилу і снігу, льоду, інею за допомогою підручних засобів.

Поручні, ковпаки опорних катків та інші поверхні зі складною конфігурацією повинні оброблятися особливо ретельно.

Ділянки, з якими особовий склад стикається під час роботи незахищеними руками після дегазації повинні протиратися вітошю насухо.

Дегазацію поверхонь, які заражені в’язким ОР, а також ОР, які загусли при від’ємних температурах, проводити протираючи ці поверхні вітошю, змоченою дегазуючою рецептурою, та оббризкувати їх потім з приладу.

По закінченні дегазації:

• закрити вентиль приладу;

• поставити на розпилювач приладу запобіжний ковпачок;

• закріпити прилад у хомутах;

• провести спорядження приладу як тільки дозволить обстановка.

Порядок і правила роботи з комплектом ИДК–1

1-й варіант: робота з ручним насосом.

Для підготовки комплекту до роботи необхідно заповнити каністру ДДД розчином, закріпити насос і хомут на каністрі, установити спеціальну кришку на горловину каністри, приєднати до вентиля шланг ручного насоса, а до трубки рукав у зборі з брандспойтом (попередньо від’єднати перехідник), навернути на брандспойт щітку. Для проведення спеціальної обробки необ-хідно за допомогою насоса створити тиск у каністрі до отримання достатньо інтенсивного розпилювання розчину, відкрити краник брандспойта і присту-пити до обробки заражених поверхонь.

По мірі витрати розчину із каністри тиск буде падати і подача рідини до оброблюваної поверхні почне погіршуватись. Щоб цього уникнути необхідно періодично підкачувати повітря в каністру і доводити тиск в ній до нормаль-ного.

2-й варіант: робота від компресора автомобіля.

Для підготовки комплекту до роботи необхідно заповнити каністру розчи-ном, установити спеціальну кришку на горловину каністри і вивернути зо-лотник з вентиля, приєднати до трубки спеціальної кришки будь-який кінець рукава в зборі, нагвинтити ежекторну насадку на брандспойт до упора і закріпити її контргайкою, приєднати другий кінецьрукава в зборі до па труб-ка ежекторной насадки, приєднати рукав із краном до брандспойта, навер-нути на ежекторну насадку щітку, згвинтити голівку з трубки наконечника шланга для накачування шин, приєднати один кінець шланга для накачу-вання шин за допомогою перехідника до рукава з краником, а другий – до крану відбору повітря автомобіля, запустити двигун автомобіля і перевірити по манометрі тиск повітря в системі, що повинне бути не менш 3 кгс/см². Відкрити кран відбору повітря і краник брандспойта і приступити до обробки зараженої поверхні. При роботі 2-м способом як ємність для розчину може використовуватися будь-яка відкрита ємність (бочка, банку , бідон і т.д.).

Слід пам’ятати, що витрата рідини при постійній подачі повітря залежить ввід висоти всмоктування. Тому регулювати витрату рідини можна шляхом переміщення ємності з розчину, наприклад, з землі на підніжку або в кузов машини.

Норматив з ЗЗМУ № 10 “Підготовка табельних засобів до роботи”.

Умови виконання нормативу: автомобіль заражений і виведений з зараже-ної ділянки. Водій в засобах захисту перед машиною. Засоби спеціальної обробки на машині.

За командою “Комплект спеціальної обробки розгорнути” водій готує засоби дезактивації (дегазації, дезінфекції) до роботи.

Час відраховується від моменту подачі команди до доповіді водія про готовність комплекту до роботи.

Часові показники:

– з використанням стиснутого повітря від компресору автомобіля

“ВІДМІННО” – 2 хв.45 с;

“ДОБРЕ” – 3 хв.;

“ЗАДОВІЛЬНО” – 3 хв.30 с

– з використанням автомобільного насосу

“ВІДМІННО” – 3 хв.;

“ДОБРЕ” – 3 хв. 20 с;

“ЗАДОВІЛЬНО” – 4хв.

Підготовка приладу ДК-4 до дегазації (дезактивації, дезінфекції)

Для підготовки приладу до дегазації (дезактивації, дезінфекції) газорідинним методом необхідно: установити ежектор на газовідбірник; приєднати до газорідинного рукава; з'єднати брандспойт з подовжувачем, нагвинтити на нього щітку і закріпити її гайкою, приєднати брандспойт до газорідинного рукава; приєднати рідинний рукав до бокового патрубка ежектора, а інший кінець рукава опустити в ємкість з розчином; установити кришку з газовідбірником на кінець випускної труби глушника і поворотом праворуч зафіксувати її (в процесі складання приладу необхідно установити з місцях з'єднань відповідні паронітові прокладки); повернув вентиль, відкрити запобіжний клапан на кришці; пустити заздалегідь прогрітий двигун автомобіля (бронетранспортера) і після установлення стійкої частити обертання колінчатого валу закрити клапан; поступово збільшувати частоту обертання колінчатого валу до моменту спрацювання запобіжного клапана і зафіксувати дросельну заслінку в цьому положенні.

Значне підвищення частоти обертання колінчатого валу двигуна після спрацювання запобіжного клапана забороняється.Справно працюючий прилад забезпечує подачу через брандспойт газорідинну суміш. Тривала робота приладу без рідини недопустима, так як приводить до прогоряння газорідинного рукава.Порядок підготовки приладу до дезактивації методом відсмоктування радіоактивного пилу: від'єднати газорідинний і рідинний рукава від ежектора; приєднати газорідинний рукав до бокового патрубку ежектора; на вільний патрубок ежектора надіти тканий мішок для збору радіоактивного пилу або установити автомобіль так, щоб викидаємий з ежектора пил друге не замарал обробляємий об'єкт. Рідинний рукав і ємкість з розчином при цьому варіанти розгортання приладу не використовуються.

Якщо в підрозділі маються комплекти ДК-4 різних модифікацій, то вони визначаються маркою автомобіля (бронетранспортера), на якому комплект встановлений і відрізняється конструкцією газовідбірного пристрою. На автомобілях типу ГАЗ і ЗИЛ установлюється комплект ДК-4К, газовідбірний пристрій якого складається з кришки з внутрішнім діаметром 76 мм і газовідводником. Для кріплення кришки на випускну трубу глушника діаметром 63,5 мм приварюється на заводі-виробництві або а військах ніпель. В тому випадку, якщо випускна труба має діаметр 44,5 або 51 мм, приварюється ніпель малий, до якого кришка кріпиться за допомогою перехідника.

На автомобілі типу Урал-375 установлюють комплект ДК-4КУ. Кришка з клапаном цього комплекту має додатковий пристрій для перекриття ежекторної труби очищення повітряного фільтра двигуна автомобіля, що складається з пружини і пробки. Ніпель для установки кришки на випускну трубу має фланець і кріпиться до неї болтами. На бронетранспортерах установлюється комплект ДК-4КБ, який відрізняється від комплекту ДК-4К укладкою. Газорідинний прилад і рукава упаковуються в дві брезентові сумки.

Поряд з комплектами ДК-4К у військах маються комплекти ДК-4, в яких газовідбірник не встановлений на кришці з клапаном, а поставляється окремо. Для обладнання випускної системи автомобіля (бронетранспортера) необхідно приварювати ніпель на кінець випускної труби, а газовідбірник на приймальну трубу глушника. Газовідбірник закривається заглушкою. Комплект має також декілька модифікацій: ДК-4, ДК-4У, ДК-4Б, відповідних ДК-4К, ДК-4КУ, ДК-4КБ.

На автомобілях з дизельними двигунами типу МАЗ і КрАЗ установлюється комплект ДК-4Д. В цьому комплекті кришка з клапаном має заслінку, яка повинна відкриватися при пуску двигуна. Кришка кріпиться на кінці випускної труби глушника серьгами за гачки, приварені на трубі. Газовідбірник приварюється на приймальну трубу глушника, а на автомобілях МАЗ-537, МАЗ-543 може бути встановлений безпосередньо на кришці з клапаном (аналогічно комплекту ДК-4К). Правильна робота комплекту забезпечується тільки при надійній герметизації випускної системи автомобіля, особливо в місцях з'єднання приймальної і випускної труб з глушником.

У військах будь-який комплект ДК-4 комплектується набором дегазуючих та дезактивуючих речовин: 0,8 кг порошку нейтрального гіпохлориту кальцію /НГК/ в поліетиленовій банці і 0,4кг порошку СФ-2У в паперовому пакеті.

Часткова дегазація бронетранспортера проводиться за допомогою табельного комплекту ДК–4КБ. Збирається комплект для роботи газорідинним методом і готується в каністрі з водою 1% суспензією КГК. Взимку воду можна отримати з снігу, використовуючи для його таїння гарячу воду з системи охолодження двигуна. Щоб виключати замерзання рідини в рукавах при перервах в роботі, необхідно продувати їх гарячими випускними газами до повного вилучення рідини. При проведенні дегазації обробляється: кришки люків, частина бортової броні, використовуємій для входу і виходу екіпажу і десанта; скоби, підніжки, озброєння; тяглово-зціплений пристрій.

Місця, недосягненні для протирання щіткою, обробляються газорідинним струменем. В процесі роботи приладу не допускається: "прикипіння" клапану, перегинання газорідинного рукава, тривале робота без рідини, порушення нормального температурного режиму двигуна за рахунок підвищення частоти обертання. Металеві частини приладу сильно нагріваються при роботі, тому брандспойт необхідно тримати тільки за пласмасові ручки.

Швидкість обробки повинна складати приблизно 1 м²/хв