Висновки

На підставі проведених розрахунків і дослідження систему обліку і калькулювання собівартість продукції за нормативними витратами, можна зробити такі висновки. Сутність нормативного методу полягає в тому, що окремі види витрат на виробництво враховують по виробничих нормах, передбаченим нормативними калькуляціями. При цьому ведеться оперативний облік відхилень фактичних витрат від виробничих норм із вказівкою об'єкта виникнення відхилень, причин і винуватців їхнього утворення, а також враховуються зміни, внесені в діючі норми витрат у результаті впровадження організаційно-технічних заходів і визначається вплив цих змін на собівартість продукції. Крім цього, у процесі діяльності впровадження у виробництво організаційно-технічних засобів, більш удосконаленого устаткування, раціоналізаторських пропозицій приводять до зниження витрат матеріалів і заробітної плати на одиницю продукції, а відповідно, і до зміни встановлених по них.

Причиною широкого використання системи калькуляції собівартості за нормативними затратами є формування на її основі інформації, корисної для досягнення багатьох цілей. Наприклад, для складання кошторисів, спрощення оцінки матеріально-виробничих запасів, прогнозування затрат майбутніх періодів, прийняття рішень, а також для контролю за ефективним використанням усіх видів ресурсів і оцінки ефективності діяльності підприємств у цілому.

Сьогодні розвиток нормативного методу повинен відбуватись в напрямку його комплексного використання як для бухгалтерської реєстрації витрат і обчислення собівартості продукції, так і для робіт, пов'язаних з підготовкою виробництва, його оперативним плануванням, розрахунком споживчих ресурсів і аналізом собівартості. При такому розширеному використанні нормативного обліку він виступає як метод, що дозволяє органічно пов'язувати підготовку виробництва, планування, облік витрат, калькулювання і аналіз собівартості у взаємопов'язаний комплекс, який ґрунтується на чинних нормах витрат при системному обліку їх змін. Використовуючи інформацію про зміни чинних норм і відхилень від них, підприємства можуть своєчасно коригувати потребу в товарно-матеріальних цінностях.

У даній роботі було розглянуто теоретичні та практичні сторони нормативного методу обліку витрат на виробництво. Даний метод є більш трудомістким, оскільки вимагає не тільки калькуляції фактичних витрат на виробництво, але і розрахунку норм, які періодично треба переглядати. У практичній частині роботи розглянуто процес обліку витрат нормативним методом на прикладі машинобудування.

У ході роботи було складено звіт про використання матеріалів при виготовленні деталей на верстат НС. За звітний період на виготовлення верстата НС було відпущено сталі сортової 40 660 кг, сталі листової 101 150 кг. З форми 1, бачимо, що витрати матеріалів по нормі на фактичний випуск сталі сортової склали 34 215 кг, а сталі листової 119 865 кг.

Відхилення фактичних витрат від норми по сталі сортовій склало 6 445 кг, тобто підприємство перевитратило матеріалів, а по сталі листовій - 18 715 кг, підприємство з економило матеріалів.

З таблиці 1.2 видно, що за допоміжними матеріалами, електроенергією, є від’ємне відхилення, тобто перевитрата, За допоміжними матеріалами (– 56,98) грн., за паливом та електроенергією (– 20) грн.. По оплаті праці ми з економили наші ресурси.

Верстат і насос виробляють на різних ділянках, у виробництві використовуються однакові матеріали і паливо, але на цих ділянках промисловості витрачається різна кількість матеріалів і палива при виготовленні аналогічних видів продукції. З метою виявлення можливості економії матеріальних ресурсів і встановлення прогресивних норм проводять аналіз фактичних витрат на різних ділянках.

У роботі 1.7 було визначене відхилення фактичних витрат з утримання і експлуатації обладнання від кошторисних, які склали для Верстату НС – 6782,58 грн., Насосу ПО – 3 460,5 грн., запасні частини – 1 085,37 грн.

У роботі 1.8 були визначені відхилення фактичних загальновиробничих витрат від кошторисних по 1 та 2 цехах: (цех1)по верстату НС – 34,84 грн., насосу ПО – 5,16 грн.,(цех 2) верстату НС – 96,12 грн., насосу ПО – 25,92 грн., запасні частини – 6,642 грн.

У роботі 1.9 в результаті складання звіту про рух напівфабрикатів механоскладального цеху з верстата НС напівфабрикатів на початок місяця склали на суму 26 553 грн., на кінець місяця на суму 28 852 грн. Також було отримано від заготівельного цеху на суму 18 215 грн., та витрачено на суму 15 916 грн.

Останнім етапом обліку витрат виробництва є складання звітної калькуляції на вид продукції, наприклад на верстат НС. Звітна калькуляція заповнюється по всіх калькуляційних статтях витрат на основі калькуляційної відомості. Для цього сума витрат по нормах, змін норм і відхилень від норм по кожній калькуляційній статті витрат, які утворюють виробничу собівартість, ділиться на кількість випущених за звітний період верстатів НС.

Планова собівартість верстатів НС дорівнює 1199 грн., а фактична склала – 1532,598 грн. Тобто, як бачимо, фактична собівартість збільшилась в порівнянні з плановою. Отже, підприємству необхідно розробляти заходи щодо її зменшення. Причиною цього може бути: підприємство перевитратило допоміжних матеріалів, палива та енергії, і виплатило гроші робітникам більше ніж за нормою. Причина перевитрата грошей на виплату заробітної, підприємство виплатило працівникам премії більше ніж за нормою, різного виду доплат, недоліки організації виробництва і управління, збільшили штат робітників.

Щоб виправити цю ситуацію на підприємстві означає вибір таких варіантів технологічних процесів, які скорочують відходи, одержувані в процесі виробництва. До них відносяться точні методи литва, штампування, зварювання, поліпшення розкрою матеріалів та ін.