
- •Пилип Орлик — гетьман України у вигнанні
- •Розробка і прийняття «Пактів і Конституції прав та вольностей Війська Запорозького»
- •Похід п. Орлика в Правобережну Україну -
- •Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України
- •Перша Малоросійська колегія
- •Павло Полуботок (д-з)
- •Зміцнення української державності за гетьманства Данила Апостола (1727-1734 рр.)
- •«Рішительні пункти» 1728 р.
- •Тимчасове відновлення гетьманського правління
- •Кирило Григорович Розумовський
- •10 Листопада 1764 р. Вийшов царський указ про ліквідацію гетьманства в Україні. Остаточна ліквідація гетьманства
- •Скасування російським урядом військового й адміністративного устрою на Лівобережній Україні
- •Заснування Нової Січі
- •Соціально-економічне розшарування січового товариства
- •Зруйнування Запорозької Січі
- •Гайдамацький рух, його характер і рушійні сили
- •Гайдамацьке повстання 1750 р.
- •Опришківський рух. Олекса Довбуш
- •Коліївщина, її соціальний і політичний ґрунт
- •Правобережжя і західноукраїнські землі
- •Відтік представників інтелектуальної еліти з українських земель до Росії
- •Книгодрукування
- •Література
- •Театр і музика
- •Архітектура. Образотворче мистецтво
Театр і музика
Новою формою мистецтва став балаган. Як правило, він улаштовувався в
тимчасових дерев'яних приміщеннях,
на ярмарках, базарах і збирав багато людей.
Сюжети п'єс були співзвучні настроям народних низів, актори висміювали і засуджували сваволю поміщиків.
У XVIII ст. виник також кріпосний театр. У панських маєтках улаштовувалися видовища, у яких були зайняті кріпаки.
Пізніше театри діяли переважно в містах. У 1789 р. у Харкові виник перший постійний театр в Україні.
У ньому, крім місцевих акторів, виступали артисти з Москви і Петербурга.
Невід'ємною складовою частиною духовного життя народу залишалася музика.
Багато бандуристів, кобзарів, лірників виконували пісні про тяжке життя трудящих, їхню героїчну боротьбу проти феодалів та іноземних загарбників.
У містах з'явилися нові музичні цехи, що обслуговували переважно панів і магнатів.
У XVIII ст. зросла професійна майстерність композиторів і виконавців.
Далеко за межами України були відомі імена композиторів Максима Березовського й Артема Веделя. Справжньою школою для багатьох поколінь російських і українських композиторів стала творчість Дмитра Бортнянського.
Архітектура. Образотворче мистецтво
У XVIII ст. в Україні було споруджено багато палаців, адміністративних будинків і корпусів навчальних закладів, магістратів, ратуш, а також церков. Розширилися творчі зв'язки українських і російських зодчих, художників, скульпторів.
У Києві тривалий час працювали російські архітектори Йоганн Шьодель, Варфоломій Растреллі, Петро Неєлов. Вони побудували тут ряд споруд, що уражають досконалістю своїх форм і монументальністю. Справжніми перлинами будівельного мистецтва стали палаци в Батуріні і селі Ляличах на Чернігівщині, зведені за проектами російських архітекторів.
Кращі традиції попередників продовжили такі зодчі, як Степан Ковнір та Іван Григорович-Барський. За їхніми проектами побудовані прекрасні споруди в Києві, Золотоноші, Василькові та інших містах. На Правобережній Україні народні умільці звели чудові паркові ансамблі в Умані, Білій Церкві, Тульчині.
У скульптурі і живописі церковно-релігійні теми відступали на другий план. На полотнах художників усе частіше з'являлися сцени з реального життя, справжні історичні персонажі. Видатними живописцями Росії того часу були Дмитро Левицький і Володимир Боровиковський, вихідці з України, вихованці Академії мистецтв у Петербурзі. На справжнє мистецтво перетворилося різьблення по дереву, виготовлення посуду, кахлів, килимів, рушників.