Укладення українсько-шведського союзу

29-30 жовтня 1708 р. між гетьманом і Карлом XII була укла­дена угода. Сам документ не зберігся, однак, його скорочений виклад містився у «Виводі прав України» - політичному документі, з яким у 1712 р. спадкоємець І. Мазепи Пилип Ор­лик, відстоюючи права України, звертався до європейських монархів. Угода передбачала:

• визнання Швецією незалежного Українського князівства, якому повинні були бути повернуті всі захоплені Росією землі, що коли-небудь належали «руському» народу (тобто Київській Русі);

• І. Мазепа визнавався довічним князем України;

• шведський король брав на себе зобов'язання захищати Україну від усіх ворогів і посилати їй допомогу, коли про це попросять гетьман і «стани»;

- шведський король не мав права претендувати на титул князя або командуючого військами князівства;

— шведське військо могло займати п'ять українських міст(Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч).

Полтавська битва

Полтавська битва 27.06.1709 р. між російськими і шведськими військами стала одним з вирішальних боїв Північної війни 1700-1721 рр.

Сувора зима 1708-1709 рр., серія військових невдач, відсутність обіцяної допомоги з Криму, Туреччини і Польщі значно погіршили становище шведської армії.

За таких умов Карл XII вирішив захопити Полтаву, що прикривала Муравський шлях на Москву.

На початку травня 1709 р. (протягом 87 днів шведи штурмували Полтаву ЗО разів).

Це дало можливість російському командуванню зосередити свої сили і ретельно приготуватися до генеральної битви.

Російська армія складала 42 тис. 500 чол. при 102 гарматах. Крім того, вірне царю українське козацьке військо під командуванням Івана Скоропадського позбавило шведів можливості відходу за Дніпро.

Шведська армія складалася з 31 тис. чол. і 6 гармат. Війська І. Мазепи безпосередньої участі в Полтавській битві не брали.

Вони охороняли шведський обоз, частина козаків брала участь в облозі Полтави, що не дозволило російській армії оточити військо Карла XII.

Карл XII, довідавшись уночі 26 червня про можливості прибуття на допомогу Петрові І 40-тисячного татарського війська, вирішив випередити супротивника і першим розпочати битву.

Вранці 27 червня шведські війська почали штурм російських редутів, несучи при цьому великі втрати від артилерійського і рушничного вогню.

Потім обидві армії, перегрупувавши свої сили, вступили в рукопашний бій. Не витримавши натиску російських військ, шведи відступили, зазнавши повної поразки.

Залишки шведського війська відступили уздовж р. Ворскли до Дніпра. Біля Переволочної Карл XII, І. Мазепа, К. Гордієнко і ще близько 50 старшин разом з невеликими загонами шведів і козаків переправилися через Дніпро і відійшли в турецькі володіння.

Залишок шведської армії був оточений під Переволочною і здався в полон. Відповідно до акту капітуляції, українські козаки, що були в складі шведського війська, передавалися російському командуванню. Більшість з них були страчені на місці.

Наслідки виступу І.Мазепи:

• посилення царських репресій до козаків,

• різке обмеження автономних прав Гетьманщини.