4. Розподіл озелененої площі старовинних парків лісостепової частини Кіровоградської області між видами та іншими насадженнями

Види та інші насадження	Розподіл озелененої площі1 парків
	Онуфріївського		"Хутор Надія"
	га	%	га	%
Дуб звичайний	11,8	20,5	0,1	1,4
Ясен звичайний	2,9	5,0	0,05	0,7
Тополі канадська та чорна	2,6	4,5	0,55	7,9
Робінія звичайна	4,2	7,3	0,2	2,9
Сосна звичайна	5,2	9,0	0	0
Виділ, у якому жоден вид не переважає	14,4	25,1	0,8	11,5
Плодовий сад	0	0	1,3	18,6
Галявина, луки	5,8	10,1	2,15	30,7
Ряд із тополі чорної	0	0	1,55	22,2
Інші види та насадження	10,6	18,5	0,3	4,1
Всього	57,5	100	7	100

Онуфріївський парк знаходиться на території Єлізаветградсько- Онуфріївського геоботанічного району дубових та грабово-дубових лісів і південного варіанта лучних степів. На заплавах річок трапляються вербово- осикові зарості, заплавні різнотравно-злакові луки та болотна рослинність [1].

За історичними відомостями про Онуфріївський парк його насадження мають штучне походження. Але при створенні їх широко використовувалися аборигенні види, зокрема дуб звичайний. З часу заснування Старого парку (20- ті роки XVIII століття) та Нового (друга половина XIX ст.) минуло стільки років, що деякі з цих насаджень важко відрізнити від природних (особливо враховуючи, що недостатній догляд сприяв формуванню насаджень не під впливом людини, а за природними законами). Тому для окремих масивів можливе застосування порівняльно-фітоценотичного методу. Зокрема, це стосується ділянок з переважанням дуба звичайного (вони займають близько 20% від озелененої площі парку), а також виділів, у яких немає переважаючого виду (займають близько 25% від озелененої площі). Останні слід або трансформувати в діброви, або розділити на окремі одновидові куртини, відокремлені одна від одної галявинами. Якщо порівнювати стан дібровних ділянок та виділів, в яких немає виду, що переважає, з описами корінних дібров, то стає очевидним, що паркові насадження деградовані з точки зору фітоценології. Тобто в парковому культурфітоценозі є ознаки фітоценотичної деградації [2].

Куртини видів, які здатні швидко поширюватися самосівом (клен ясенелистий, робінія звичайна), мають бути незначними за площею, а їх самосів слід регулярно нищити. Масиви сосни звичайної та інтродуцентів: ялівцю віргінського, сосни чорної, дуба червоного, тополі китайської тощо слід підтримувати та вести відновлювальні посадки.

"Хутір Надія" знаходиться на території Кіровоградського (Середньоінгульського) геоботанічного району багаторізнотравно-типчаково- ковилових степів та рослинності гранітних відслонень. Нині степові простори розорані. Тільки в ущелинах є природні насадження із дуба звичайного, липи серцелистої, клена польового, груші лісової, клена татарського, глоду, гордовини, жостеру проносного, скумпії тощо. Лучна рослинність трапляється на днищах балок, переважають різнотравно-пирієві луки [1].

За історичними відомостями всі насадження парку мають штучне походження (у цьому випадку порівняльно-фітоценотичний метод застосовувати не можна). Збереглося багато унікальних меморіальних дерев. Серед них посаджені батьком І.К. Карпенка-Карого Карпом Адамовичем Тобілевичем "Батьків дуб" (0=88 см, Н=24 м) та "Татові верби" (0=140 см, нині верхівка верби зламана, дерево всихає); порічки червоні, які посадив сам Іван Карпович; дуб звичайний "Маріїн" (0=76 см, Н=24 м), посаджений М.К. Заньковецькою; "Маркові дуби" (у одного 0=80 см, Н=25 м, у другого 0=100 см, Н=26 м), які посадив М.А. Кропивницький; дуб (0=100 см, Н=26 м), який посадив М.К. Садовський; Риндиччин дуб (0=90 см, Н=26 м), який посадила Г.П. Затиркевич-Карпинська; дуб "Панас" (0=90 см, Н=25 м), посаджений П.К. Саксаганським, дуб звичайний "Мова"(0=94 см, Н=26 м), який посадив Д. Мова (Петров). На вході до садиби ростуть старі "Дуби вартові"(у одного 0=120 см, Н=25 м, у другого 0=130 см, Н=25 м), є старий дуб з 0=84 см, Н=25 м. З старих дерев слід назвати також тополю чорну "Отаман" (D=200 см, Н=28 м), гледичію звичайну "Дочки" (має 2 стовбури з D=64 см, Н=28 м), грушу лісову (D=76 см, Н=16 м). Крім перелічених є також старі ясени звичайні, в'язи гладенькі, клени гостролисті. Від калин, які дали назву Калиновій алеї, залишилась одна куртина, яку утворили кущі, що зростали з двох її боків. Під цими калинами можна побачити конвалії, вперше висаджені тут другою дружиною І.К. Карпенка-Карого - Софією Віталіївною уродженою Дітковською (1860 - 1953). Вони з тих пір утворили стійку популяцію. На жаль, деякі меморіальні дерева з часом всохли, зокрема дуб "Соловейко" (мав D=86 см, Н=24 м) та береза "Сестра" (мала D=52 см, Н=20 м). Але місця, де вони росли, точно відомі і є можливість здійснити відновлювальні посадки. Традиція посадки дерев видатними діячами, які відвідували парк, була продовжена після створення заповідника-музею. На території саджали дерева О. Корнійчук, О. Коломієць, М. Зарудний, О. Гончар, М.Т. Рильський, П.Г. Тичина та ін. З часом цінність цих посадок буде зростати.

Таким чином, особливість парків лісостепової частини Кіровоградської області полягає в тому, що вони створювалися штучно на ділянках, де не було природних лісів. Але навіть за таких умов для оцінки стану та розробки заходів з оптимізації окремих насаджень Онуфріївського парку можна використати порівняльно-фітоценотичний метод.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Геоботанічне районування Української PCP / відпов. ред. А.І. Барбарич. - К.: Наук. думка, 1977. - 303 с.

2. Кузнецов С.И. Об актуальных биоэкологических проблемах зеленого строительства / С.И. Кузнецов, Ю.А. Клименко // Бюлетень державного Нікітського саду. - 1999. - Вип. 81. - С. 50 - 55.

3. Левицький В.І. Онуфріївський парк. Путівник / В.І. Левицький. - Дніпропетровськ: Промінь, 1976. - 64 с.

4. Липа О.Л. Визначні сади і парки України та їх охорона / О.Л. Липа. - Київ: Вид-во Київського ун-ту, 1960. - 176 с.

5. Природно-заповідний фонд України загальнодержавного значення: Довідник / редкол. В.Б. Леоненко та інші. - К.: вид-во 1999. - 240 с.

6. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - М.: Стройиздат, 1979. - 183 с.

7. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт / Л.И. Рубцов. - К.: Изд-во АН УССР, 1956. - 211 с.

8. Сидорченко Б. Онуфрієвський парк / Б. Сидорченко // Український лісовод. - 1929. - №10-11. - С. 44 - 49.

9. Успенская Н.Д. Биологические основы создания парковых насаждений дубравного типа в условиях Украинского Полесья и Лесостепи: дис. ... канд. биол. наук: 03.00.05 / УспенскаяН.Д. - К., 1985. - 199 л.

10. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР) / С.К. Черепанов. - СПб: Мир и семья, 1995. - 992 с.

Клименко Ю.А.