УДК 712.3/4(477.65)

Насадження старовинних парків-пам'яток садово- паркового мистецтва кіровоградської області

Ю.О. Клименко, кандидат біологічних наук Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка HAH України Наведено загальні відомості про старовинні парки-пам'ятки садово- паркового мистецтва загальнодержавного значення Онуфріївський та "Хутір Надія", їх топографічні, ландшафтні плани та плани насаджень, баланс їх площ, відомості про кількість видів і культиварів дендроценозів, розподіл озелененої площі зазначених об'єктів за типами садово-паркових ландшафтів та між видами та іншими насадженнями. Виконано порівняльно- фітценотичний аналіз.

Старовинний парк, садово-паркові ландшафти, насадження, природні ліси, порівняльно-фітоценотичний аналіз.

Старовинні парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва є важливою складовою нашої історико-культурної спадщини, а також цінними природними об'єктами. Відомості про насадження в таких об'єктах дозволяють вести моніторинг стану і в разі проявів негативних тенденцій розробляти заходи для збереження, підтримання та відновлення історичних насаджень, їх аналіз може розкрити біологічні процеси, які відбуваються в паркових культурфітоценозах.

Метою досліджень стало вивчення сучасного стану насаджень парків- пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення лісостепової частини Кіровоградської області.

Об'єкти та методика досліджень. У зазначеному регіоні є два такі парки: Онуфріївський (знаходиться у районному центрі - смт Онуфріївка) та "Хутір Надія" (знаходиться в Кіровоградському районі на території Миколаївської сільської ради). Останній парк належав І.К. Тобілевичу (Карпенко-Карому) (1845 - 1907) - видатному українському драматургу, актору, режисеру. Методика досліджень передбачала встановлення таксономічного складу, виготовлення топографічних та ландшафтних планів, а також планів насаджень. Таксономічний склад визначали методом маршрутних обстежень. Назви рослин брали за довідником С.К. Черепанова [10]. За топографічними планами обраховували баланс площі кожного парку (таким чином визначали озеленену площу парків, яка в подальшому аналізувалася). При складанні ландшафтного плану використовували класифікацію садово- паркових ландшафтів Л.І. Рубцова, який виділив шість типів садово-паркових ландшафтів: лісовий, парковий, лучний, садовий, регулярний, альпійський [6, 7]. При складанні планів насаджень територію розділяли на виділи за переважаючими видами, виділяли також сади, галявини й луки, алейні та рядові посадки. Якщо вид переважав у якомусь виділі і, крім того, з його рослин були створені алеї чи ряди, то площі їх не підсумовували, а розглядали окремо. Виділи, в яких жоден вид не мав більше чотирьох одиниць у складі насадження, відносили до таких, де жоден вид не переважає, та позначали їх окремим знаком. Для оцінки стану насаджень застосовували порівняльно- фітоценотичний метод [9], який передбачає вивчення, моделювання та формування паркових угруповань шляхом порівняння їх з аналогічними корінними рослинними ценозами.

Результати досліджень. Топографічні плани парків наведено на рис. 1 та 2, загальні відомості - в табл. 1, баланси площ - у табл. 2. Було обстежено територію Онуфріївського парку у межах, які зазначені в паспорті парка- пам'ятки садово-паркового мистецтва (паспорта зберігалися у Головному управлінні національних природних парків та заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України). Територія, окреслена у паспорті як паркова, виявилася більшою, ніж зазначено в довіднику [5].