Юридична психологія

Юридична психологія – науково-практична дисципліна, яка досліджує психологічні закономірності системи "людина – суспільство – право", розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи.

Метою вивчення юридичної психології є удосконалення діяльності правознавця, набуття здатності поглиблено розуміти мотиви вчинків і поведінки субʼєктів правовідносин, правильно оцінювати психологічні факти та закономірності в контексті юридичних колізій.

У результаті вивчення дисципліни слухачі повинні:

знати:

• теоретико-методологічні засади та принципи розбудови юридико-психологічного знання, його історико-наукові та соціокультурні витоки;

• категорійно-понятійний апарат науки, його специфіку та закономірності функціонування в сфері суспільно-правових відносин та правової поведінки;

• психологічні особливості особистості правопорушника та злочинних груп як обʼєктів психологічного аналізу і психологічного впливу; закономірності індивідуально-і соціально-психологічних явищ у правоохоронній та правозастосовній діяльності;

• предмет, завдання та основні проблеми окремих галузей юридичної психології, зокрема – правової та кримінальної психології, психології процесуальної діяльності, психології юридичної праці;

• організаційно-правові та методологічні засади юридико-психологічної експертної діяльності як своєрідної форми застосування психологічних знань для вирішення проблем в галузі права;

оволодіти уміннями:

• складання психологічного портрету правопорушників (злочинців) з урахуванням їх особистісних рис та особливостей; уміннями та навичками оцінювання належності особи до кримінального середовища;

• здійснення психологічного аналізу детермінант та чинників формування особистості з анти суспільною спрямованістю; використання доцільних заходів психологічного впливу;

• соціально-психологічного аналізу злочинних груп різної спрямованості, визначення статусу та диспозицій окремих їх учасників;

• аналізу особливостей виникнення та перебігу ситуацій юридичної діяльності, діагностики динаміки екстремальних юридичних ситуацій, використання засобів їх вирішення;

• визначення доцільності, меж та процедури судово-психологічної експертизи, комплексних психологічних експертиз, оцінки їх результатів та формулювання експертних висновків.

Основні терміни дисципліни

Юридична психологія – галузь прикладної психології, яка вивчає психічні закономірності особистості та її діяльності у сфері правових відносин.

Психологія юридичної діяльності – галузь науково-практичного знання про психологічні закономірності діяльності у сфері право застосовних і правоохоронних відносин, відносин у звʼязку з судочинством та заснованих на їх пізнанні вимогах до особистості фахівця-юриста.

Юридична діяльність – різновид професійної діяльності, спрямований на забезпечення умов функціонування правової держави, діяльності соціальних інституцій, прав та свобод соціальних груп та окремих громадян.

Правосвідомість – сторона свідомості особистості, яка відображає систему права та правові суспільні відносини.

Соціальні норми – типові соціальні звʼязки і відношення, характерні для більшості представників цього класу або соціальної групи, які схвалюються ними і зустрічаються найчастіше.

Соціальні відхилення – такі порушення соціальних норм, що характеризуються визначеною масовістю, усталеністю і поширеністю при аналогічних соціальних умовах.

Девіантна поведінка – система вчинків особистості, що суперечать прийнятим у суспільстві правовим і моральним нормам. Це визначення поширюється тільки на осіб, що не мають медичної психіатричної патології, тобто можуть бути означені психологічним поняттям "особистість".

Особистість правопорушника – свідомий субʼєкт, наділений сукупністю біологічно зумовлених і соціально-детермінованих властивостей та якостей, поведінка якого визначається антисуспільною спрямованістю, що виникає під впливом певних суспільно-політичних, економічних та соціокультурних умов.

Злочинна поведінка – це процес, що розгортається у просторі і часі та включає не лише самі дії, але й попередній вплив на особистість, психологічні явища та процеси, які визначають генезис протиправного вчинку.

Злочинна група – це антисуспільне неформальне обʼєднання осіб для спільного вчинення злочинів, що є єдиним особливим субʼєктом цього виду людської діяльності.

Судово-психологічна експертиза – науково-практичне дослідження, яке спрямоване на вивчення змісту і структури індивідуальної свідомості та поведінки людей у процесі вчинення ними тих чи інших діянь або відображення явищ навколишнього середовища, які мають юридичне значення.

Комплексна судово-психологічна експертиза – науково-практичне дослідження, зумовлене потребою у вирішенні експертним шляхом завдань, що знаходяться на перетині психологічних знань та знань іншої науки чи практичної сфери людської діяльності.

Професійна деформація – комплекс негативних змін, зрушень у структурі особистості, які виникають під впливом змісту, організації та умов виконання службової діяльності.