Література

13, 14, 16, 17, 19, 27-30, 32

Тема 3. Українська юридична термінологія та її функціонування в праві України

Практичне заняття – 2 години

1. Поняття юридичного терміна, його ознаки. Генетична природа української юридичної термінології.

2. Типи класифікацій юридичних термінів.

3. Лексико-семантична та функціонально-стилістична характеристика юридичних термінів.

4. Функціонування юридичної термінології в праві України.

Теми рефератів, доповідей

1. Лексична варіантність в юридичній термінології.

2. Запозичення у складі українського термінологічного фонду.

3. Юридична термінологія цивільного та цивільно-процесуального права.

4. Юридична термінологія кримінального та кримінально-процесуального права.

5. Поняття терміна, його ознаки. Групи термінологічної лексики.

6. Лексикологія та фразеологія як складові частини сучасної української мови.

7. Лексика української мови за походженням та вживанням.

8. Активна та пасивна лексику української мови.

9. Історія становлення юридичної термінології.

10. Джерела поповнення термінологічної системи української мови.

Методичні рекомендації

Вивчення першого питання передбачає розгляд основних питань, які належать до сфери лексикології, а саме: 1) лексика української мови за походженням; 2) активна і пасивна лексика української мови; 3) терміносистема української мови, вимоги до вживання термінів; 4) сфера використання термінів і професіоналізмів, відмінності між ними; 5) значення слова, багатозначність слова; 6) синоніми і пароніми в текстах офіційно-ділового стилю, вимоги до вживання. Слухачі зʼясовують, що лексика української мови за походженням буває власне українською та запозиченою, за сферою вживання – загальновживаною та обмеженого вживання (діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми, екзотизми), за емоційним забарвленням – стилістично нейтральною, емоційно-забарвленою, за активністю вживання – лексика активного та пасивного запасу. Також слухачі зʼясовують, що в словниковому складі української мови існують два шари лексики: активний і пасивний. Вони згадують, які слова належать до активного, а які до пасивного складу, а також те, що слова пасивного словника утворюють дві групи – застарілі та нові слова; застарілі слова, в свою чергу, поділяються на два види: історизми та архаїзми.

Вивчаючи друге запитання, слухачі зʼясовують, що термін – це слово або словосполучення, що виражає спеціальне поняття будь-якої сфери науки, виробництва, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя Основними ознаками терміна є співвіднесеність з поняттям, однозначність, відсутність експресивного й емоційного забарвлення, незалежність від контексту. Слід звернути увагу, що розрізняють такі групи термінів: а) загальнозрозумілі (або загальнонаукові), тобто такі, що поширені в усіх галузях науки (напр., аргумент, класифікація, субʼєкт); б) вузь­ко­спеціальні (або галузеві), тобто ті, що використовуються тільки спеціалістами у певній сфері (напр., екзотизми, полісемія – терміни мовознавства; юриспруденція, обвинувачений – юридичні терміни; резекція, пункція, кома – медичні терміни, психоаналіз, психогенез, психогенний, харизма, духовність індивіда – психологічні терміни і т. д.). Нерідко один і той же термін входить до різних термінологічних систем (напр., реакція (філософія, хімія, політика), субʼєкт (право, філософія, логіка).

При підготовці до третього запитання увага слухачів звертається на лексико-семантичні (лексична сполучуваність термінів права, однозначні/багатозначні терміни права, синонімія/паронімія/омонімія/ антонімія термінів права) та функціонально-стилістичні (юридичні терміни у складі кліше й усталених формул, у текстах різних стилів і жанрів) особливості юридичних термінів. Обовʼязковим є знання вимог, що висуваються до вживання багатозначних слів, синонімів, паронімів, антонімів, омонімів у текстах правової сфери. Необхідно звернути увагу на явища багатозначності (акт, стаття, організація, апарат), омонімії (топити, мати), паронімії (суперечка – суперечність), синонімії (державна мова – офіційна мова, нерухомість – нерухоме майно). Відпрацьовується варіативність юридичної термінології; проблеми синонімії в адміністративному, господарському, кримінальному, кримінально-процесуальному, трудовому, цивільному праві України.

Розглядаючи четверте запитання, слухачам бажано звернути увагу на проблеми синонімії в адміністративному, господарському, кримінальному, кримінально-процесуальному, трудовому, цивільному праві України. Окрему увагу слід приділити недолікам лінгвістично-правового характеру в сучасному законодавстві: вживання архаїзмів, жаргонізмів, метонімії, метафор, калькування.