Основні терміни дисципліни

Бог – Дух, Особа, Абсолют, субʼєктивний образ, що наділяється надприродними властивостями і є головним обʼєктом вшанування, поклоніння в переважній більшості давніх і сучасних релігій.

Деномінація – перехідний тип релігійної організації, яка у залежності від характеру виникнення та спрямованості еволюції має ознаки церкви та секти.

Езотеричні обʼєднання – релігійні течії містичного спрямування, представники цього напряму переконані, що вони володіють прихованими, недосяжними для "невтаємничених" знаннями про світ.

Неохристиянські течії – релігійні утворення, які сформовані в лоні традиційного християнства, але критикують його за відхід від первісних традицій, спираючись на текст Біблії, відрізняються відмінностями в тлумаченні Трійці, особи Ісуса Христа, сутності Святого Духа, проголошують власну церкву відроджувальним рухом євангельського християнства.

Неоязичництво – сукупність течій та рухів, які зʼявились унаслідок намагань відродити дохристиянські вірування та обрядовість.

Окультизм – містичне вчення, яке визнає можливість безпосереднього спілкування з надприродними силами за допомогою таємних ритуалів, магічних обрядів.

Орієнталістські релігії – група неорелігій східного походження, які використовують у віровченні та культі елементи традиційних східних релігій – індуїзму, буддизму тощо.

Прозеліт – людина, яка приймає певну нову віру (неофіт).

Релігійна група – відносно малочисельна релігійна організація, утворена для задоволення релігійних потреб.

Саєнтологічні рухи – нетрадиційні релігії, в яких орієнтація на досягнення науки і техніки поєднується з примітивізованими та вульгаризованими філософськими та психологічними теоріями (зокрема, психоаналізом) та фантастикою.

Синтетичні релігії – віровчення, які у своїх догматах поєднують елементи різних традиційних релігій, претендують на статус надрелігій, створюють системи обрядових дійств, запозичуючи окремі фрагменти культу інших релігійних течій.

Свобода совісті – право громадян сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, відправляти релігійні культи або дотримуватися атеїстичного світогляду.

Світські релігії – віровчення, які наділяють особливими (іноді надприродними) властивостями нації, держави та (або) їх вождів.

Секта – це відносно закрите обʼєднання одновірців, яке виникає внаслідок розколу церкви і є опозиційною щодо неї течією, характеризується уявленням про винятковість власної ролі, доктрини, ідейних принципів, цінностей.

Секулярні вчення – віросповідальні системи, що сформувалися в процесі науково-технічного розвитку і, зважаючи на потойбічне, концентрують свою увагу на сучасних проблемах життя людства.

Харизматичний культ – різновид релігійного обʼєднання, учасники якого вважають, що завдяки дотриманню певного морально-етичного кодексу і ритуальних приписів отримають харизму (особливу силу, дар Божий).

Тематичний план

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
		Лекції	Семі-нари	Прак-тичні заняття
1.	Сутність та соціальна природа сучасних релігій	2	2	–
2.	Нетрадиційні релігії сучасності. Релігійні течії та обʼєднання в Україні	2	2	–
3.	Законодавство про свободу совісті та релігійні організації	2	2	–
Всього		6	6	–

Форма підсумкового контролю – залік.