національнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут заочного навчання

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ

МАТЕРІАЛИ

для слухачів 3-А курсу

за напрямом підготовки "Правознавство"

(термін навчання 3 роки, державне замовлення)

Київ - 2013

ББКХ

Н156

Матеріали підготували:

Українська мова (за професійним спрямуванням)	-	к.ю.н. Красницька А.В.
Іноземна мова (за професійним спрямуванням)	-	к.філолог.н., доцент Шемякіна Н.В., ст. викладач Харчук Н.Р., ст. викладач Жукевич І.П.
Теорія держави та права	-	к.ю.н. Мінченко О.В.
Державне право зарубіжних країн	-	к.ю.н. Тарасенко К.В.
Конституційне право України	-	к.ю.н. Хальота А.І.
Сучасні релігійні течії та обʼєднання в Україні	-	заступник начальника кафедри к.ю.н., доцент Павлишин О.В.
Ринкова економіка	-	к.е.н., доцент Тараненко Ю.О., к.е.н. Процюк Т.Б.
Долікарська допомога	-	к.мед.н. Галан Н.В., к.мед.н., доцент Несен О.О.
Інформаційне забезпечення ОВС	-	к.фіз.-мат.н., доцент Кудінов В.А., к.тех.н., доцент Смаглюк В.М.
Адміністративне право	-	к.ю.н., доцент Пастух І.Д., к.ю.н. Плугатир М.В.
Цивільне право	-	к.ю.н., доцент Демиденко Н.В.
Кримінальне право	-	к.ю.н., доцент. Мостепанюк Л.О.
Судова медицина	-	к.мед.н., доцент Несен О.О., к.мед.н., доцент Чуприна О.В.
Судова психіатрія	-	к.мед.н. Несен О.О.
Юридична психологія	-	к.психолог.н., професор Казміренко Л.І.
Земельне право	-	к.ю.н., доцент Устименко Т.П.

За редакцією кандидата юридичних наук, доцента Опалинського Ю.В.

Н156 Навчально-методичні матеріали для слухачів 3-А курсу / [уклад.: Красницька А.В., Мінченко О.В., Тарасенко К.В. та ін.]; за редакцією кандидата юридичних наук, доцента Опалинського Ю.В. – К. : Національна академія внутрішніх справ, 2013. – 225 с.

ББКХ

 Національна академія

внутрішніх справ, 2013

ВИТЯГ

з навчального плану для слухачів 3-А курсу

за напрямом підготовки "Правознавство" (термін навчання 3 роки,

державне замовлення)

№ з/п	Назва дисципліни	Передбачено годин			Письмові роботи	Форма контро-лю
		Лекції	Семі-нари	Прак-тичні заняття
1 семестр
	Українська мова (за професійним спрямуванням)	4	2	6	–	екзамен
	Іноземна мова (за професійним спрямуванням)	8 п.з.	–	8	–	екзамен
	Теорія держави та права	10	14	–	–	екзамен
	Державне право зарубіжних країн	6	6	–	–	залік
	Конституційне право України	8	8	–	–	екзамен
	Сучасні релігійні течії та обʼєднання в Україні	6	6	–	–	залік
	Ринкова економіка	6	6	–	–	залік
	Долікарська допомога	2	–	6	–	залік
	Інформаційне забезпечення ОВС	6	2	4	–	залік
2 семестр
	Адміністративне право	12	14	–	–	екзамен
	Цивільне право	8	10	4	–	екзамен
	Кримінальне право	16	6	–	–	залік
	Судова медицина	6	2	4	–	залік
	Судова психіатрія	6	2	4	–	залік
	Юридична психологія	6	6	–	–	залік
	Земельне право	6	6	–	–	залік

Українська мова (за професійним спрямуванням)

Без оволодіння мовою як засобом спілкування, мислення, пізнання, самоутвердження у громадському житті неможливе формування духовно багатої особистості.

Як відомо, практична діяльність правознавця повʼязана з інтенсивним усним і писемним спілкуванням, з підготовкою й оформленням юридичних документів. А це вимагає належного знання норм і правил усного і писемного мовлення української мови, його особливостей в офіційно-діловій сфері. Від дотримання юристами у професійній діяльності, у побуті прийнятих норм мовлення, адекватності відображення змісту інформації, правильного і доречного використанння термінів і слів, правильного формулювання окремих фраз, речень, грамотного складання й оформлення текстів документів залежить формування суспільної думки про рівень загальної і професійної культури юриста, залежить його власний авторитет і авторитет органу держави чи установи, які він представляє.

Курс повʼязаний з дисциплінами, що передбачені навчальними планами і програмами за напрямом підготовки "Правознавство": конституційним правом, теорією держави і права, юридичним нормопроектуванням, політологією, адміністративним правом, кримінальним правом, цивільним правом, кримінальним і цивільним процесом, криміналістикою, юридичним документознавством, технікою нормотворчості, юридичною лінгвістикою, риторикою, психологією тощо.

Основні терміни дисципліни

Національна мова – мова, що є засобом писемного та усного спілкування нації. Вона охоплює загальнонародну мову як літературну, так і діалекти, професійні й соціальні жаргони, розмовну лексику. Національна мова існує: у вищій формі загальнонародної мови – сучасної української літературної мови та у нижчих формах загальнонародної мови – її територіальних діалектах.

Державна мова – закріплена законодавством мова, вживання якої обовʼязкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах звʼязку та інформатики.

Мовна група – група осіб, що проживає в Україні, яка має спільну рідну мову.

Мовна меншина – група осіб, що проживає в Україні, яка має спільну рідну мову, що відрізняється від державної мови, та яка за своєю чисельністю менша, ніж решта населення держави.

Регіональна мовна група – група осіб, що проживає у певному регіоні (населеному пункті), яка має спільну рідну мову.

Регіональна мова або мова меншини – мова, яка традиційно використовується в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави, та/або відрізняється від офіційної мови (мов) цієї держави.

Рідна мова – перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві.

Мови національних меншин – мова меншини, що обʼєднана спільним етнічним походженням.

Міжнародна (світова) мова – це мова, що є засобом спілкування народів різних держав.

Мова права – функціональний різновид літературної мови, її підсистема, яка задовольняє потребам комунікації та правовій сфері життя суспільства. Мова права є надзвичайно важливим засобом втілення в життя державної волі, якою та розмовляє з народом.

Мовлення – діяльність людей, які використовують засоби мови для спілкування, для передачі певної інформації, для спонукання до дії. Мовлення є втіленням, реалізацією мови, яка виявляє себе тільки в мовленні і тільки через нього виконує своє комунікативне призначення.

Усне і писемне мовлення – дві форми вияву мови, два різновиди реалізації системи мови у різних видах мовної матерії, які можуть бути сприйняті на слух або через органи зору. Усне мовлення – важлива форма реалізації мови, що являє собою "говоріння", тобто мовний акт.

Мовна норма – це прийняті у суспільно-мовленнєвій практиці людей правила вимови, граматичні та інші засоби мови, правила слововикористання.

Комунікативна деонтика – це сукупність нормативних приписів, які визначають поведінку людини при користуванні словом для досягнення будь-якої мети.

Юридичними термінами є словесні визначення державних і правових понять, за допомогою яких виражається зміст нормативно-правових приписів держави.

Багатозначність (полісемія) – це наявність у слова двох чи більше значень, між якими існує певний семантичний звʼязок (акт, захисник, опонент, стаття, справа).

Пароніми – це спільнокореневі слова, які подібні за структурою й вимовою, мають загальні граматичні ознаки, належать до однієї частини мови, але відрізняються своїм значенням (обшукати – ошукати, погроза – загроза).

Омоніми – це однакові за звучанням, але різні за значенням слова, які семантично не повʼязані між собою (мотив (мелодія) – мотив (причина –мотив злочину); топити (нагрівати) – топити (розплавляти) – топити (примушувати тонути).

Синоніми – слова однієї частини мови, які повністю чи частково збігаються у лексичному значенні, але відрізняються значеннєвими відтінками, емоційно-експресивним забарвленням, сферою стилістичного використання (правознавство – юриспруденція, завдавати шкоду – заподіювати шкоду – спричиняти шкоду).

Текст – ряд речень, обʼєднаних семантичними і синтаксичними відношеннями, що виражаються лексичними, граматичними, лексико-граматичними засобами; склад­не синтаксичне ціле, цілісний уривок мовлення, що має ознаки змістового й синтаксичного звʼязку між реченнями й абза­цами.

Юридичним текстом є пові­дом­лен­ня, обʼєктивоване у формі письмо­вого документа, оброблене відповідно до типу цього документа, що складається з низки особливих єдностей, які сполучені між собою різними типами лексич­ного, граматичного, логічного й графічного звʼязку.