Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Отчет_практика0507_2307_2010.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
463.87 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Кафедра Інформатики та комп'ютерних технологій

ЗВІТ

з переддипломної практики

за період з "01" лютого по "28" березня 2010

Тема:

Підготовка та комп'ютерна обробка повнотекстових нормативних документів для автоматизованої інформаційно-пошукової системи повнотекстових нормативних документів, що використовуються в ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".

Виконала:

Керівник практики від підприємства:

Керівник практики від вузу:

ст. гр. ДРЕ-К5-1

Грунь Н.М.

проф. Гінзбург М.Д.

ас. Трохимчук С.М.

Робота захищена

з оцінкою___________

"___"_________ 2010

Харків 2010 завдання на переддипломну практику

Підготовка та комп'ютерна обробка чинних повнотекстових нормативних документів для автоматизованої інформаційно-пошукової системи повнотекстових нормативних документів (АІПС), що використовуються в ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".

Зміст

1 Вступ

2 Загальна характеристика підприємства

3 Постановка задачі

4 Обґрунтування обраних програмних засобів

5 Вимоги до тексту

6 Висновки

Вступ

Переддипломна практика є найважливішим елементом навчального процесу на завершальному етапі навчання в академії. Вона забезпечує закріплення і розширення теоретичних знань, отриманих при вивченні теоретичних дисциплін, оволодіння навичками практичної роботи, придбання досвіду роботи в трудовому колективі.

Переддипломна практика сприяє формуванню професійних умінь і навичок, прийняття самостійних організаційно-технічних і організаційно-управлінських рішень у конкретних виробничих умовах на підприємствах, в науково-дослідних організаціях.

Мета практики: Основна мета переддипломної практики - одержання теоретичних і практичних результатів, що є достатніми для успішного виконання й захисту дипломного проекту. Проходження переддипломної практики повинне забезпечити підготовку міцної основи для наступного успішного виконання й захисту дипломного проекту.

Загальна характеристика підприємства

Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу знаходиться за такою адресою: Україна, 61004, м. Харків, вул. Маршала Конєва, 16, Телефон: (057) 733-31-85, (057) 733-17-25, Факс (057) 733-32-50, тел/факс (68) 96-13 газ, E-mail: info@itransgaz.com

Виконує науково-дослідні та проектно-вишукувальні роботи для науково-технічного забезпечення транспортування, зберігання та постачання природного газу.

Історія

Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу філія ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" заснований у листопаді 2007 року наказом ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" від 26.10.2007 №368. Кадровий потенціал інституту складають дев'ять кандидатів технічних наук та 185 фахівців за напрямками діяльності інституту.

Укртрансгаз - дочірня компанія Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", cтворена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 1998 року "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу".

Засновником Компанії є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Компанія є правонаступником майнових і немайнових прав і обов'язків газотранспортних підприємств та структурних підрозділів відкритого акціонерного товариства "Укргазпром".

Нафтогазовий комплекс посідає одне з чільних місць в економіці держави, створюючи близько 15 % валового внутрішнього продукту України. Водночас він є об`єктом підвищеного ризику щодо рівня впливу на довкілля, потенційним джерелом понаднормативного забруднення довкілля у випадку порушення технологічних режимів або аварійної ситуації. Усе це висуває підвищені вимоги до правильного й чіткого викладу та однозначного зрозуміння нормативних документів усіх видів і рівнів прийняття, які регламентують експлуатування, технічне обслуговування й ремонтування об`єктів нафтогазового комплексу, бо порушення регламентованих норм може спричинити аварії, пожежі, виведення з ладу й пошкодження цінного обладнання, травми та загибель людей.

Саме через названі вище причини одним із найсуттєвіших складників забезпечення надійного, безпечного й ефективного функціювання нафтогазового комплексу незалежної України стало створення сучасної української нормативної бази.

В нафтогазовому комплексі з початку 90-х років виникла нагальна потреба перевести всі види виробничої діяльності на державну мову, зокрема створити україномовні нормативні документи, інтерфейси програмного забезпечення та комп`ютерні бази даних. Особливу увагу цьому стали приділяти після прийняття Конституції України, стаття 10 якої юридично затвердила державний статус української мови. Для виконання Указу Президента України від 12.07.1996 № 553/96 «Про першочергові задачі, пов`язані з прийняттям Конституції України» було видано відповідні накази Держнафтогазпрому й АТ «Укргазпром» про всебічне використання працівниками державної мови у своїй професійній діяльності.

Головною перешкодою на шляху переведення роботи галузі на професійне спілкування українською мовою стала відсутність загальноприйнятої та зрозумілої для фахівців науково-технічної термінології. У розроблюваних українською мовою нормативних документах, в інтерфейсах програм, комп`ютерних базах даних ті самі поняття позначають різними термінами, що призводило до плутанини й неузгодженості в документації.

У СРСР питанням термінології приділяли велику увагу. Російську нафтогазову термінологію (словники, галузеві термінологічні стандарти) активно розробляв головний технологічний інститут Мінгазпрому СРСР – "ВНИИгаз" (м. Москва), який продовжує ці роботи й зараз.

До 1992 року всю науково-технічну документацію інституту транспорту газу розробляли російською мовою, ґрунтуючись на радянських державних і галузевих стандартах. У незалежній Україні інститут став структурним складником АТ «Укргазпром».

Зважаючи на це в травні 1995 року з ініціативи керівників Технічного управління АТ «Укргазпром» З. П. Осінчука й Б. І. Педька інституту транспоту газу доручили розробити «Тлумачний українсько-російсько-англійський словник-довідник з автоматизації, телемеханізації та застосування обчислювальної техніки для працівників газової промисловості». Таким чином у тематичному плані інституту, який з 1971 року був головним розробником автоматизованих систем для газової промисловості, з`явився новий напрямок робіт. Подальший розвиток цього напрямку зумовило створення першого, і поки що єдиного в Україні, Нормативно-термінологічного центру.

Саме тому ця потреба галузі зумовила проведення з 1995 року в інституті термінологічних робіт, мета яких забезпечити фахівців галузі українською науково-технічною термінологією, необхідної для їх професійної діяльності і створити на її основі сучасну нормативну базу галузі, з гармонізовану з міжнародними та європейськими стандартами.

Упродовж 1995-1996 років укладено словник, що містив понад 6 000 термінів, і був комп`ютерною базою даних, у якій для кожного поняття наведено:

• український термін;

• терміни-еквіваленти російською та англійською мовами;

• визначення українською та російською мовами.

У 1998 році словник отримав премію другого ступеня Української нафтогазової академії.

Єдина термінологічна база даних стала підґрунтям для створення нормативних документів і впровадження в нафтогазовому комплексі системи керування якістю та довкіллям. Найактивніше ці роботи виконували в ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", де за п`ять років - з 1999 до 2003 роки розроблено понад 100 нормативних документів.

З 2001 року усі розроблювані в ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" нормативні документи проходили термінологічну експертизу в Нормативно-термінологічному центрі. Це дало змогу суттєво поліпшити якість нормативної документації, забезпечити правильне зрозуміння і виконання вимог нормативних документів завдяки використанню рекомендованої та стандартизованої термінології. Згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» було розроблено Положення про проведення термінологічної експертизи. У ньому визначено, що термінологічна експертиза ґрунтується на правилах чинного правопису та на нормах українського наукового стилю, викладених у ДСТУ 3966-2000, методичних рекомендаціях ТК 19 «Стандартизація науково-технічної термінології» Держспоживстандарту України й Інституту української мови НАНУ. Проведення термінологічної експертизи забезпечило узгодженість нормативних документів між собою, а також із документами національного рівня.