
- •1. Результати роботи рибодобувних організацій………………….
- •2. Відтворення водних живих ресурсів………………………………..
- •1. Результати роботи рибодобувних організацій
- •1.1. Характеристика промислу
- •1.2. Робота користувачів, які проводять дослідний лов
- •Регулювання рибальства
- •1.3.1 Ефективність заходів регулювання промислу.
- •2. Відтворення водних живих ресурсів
- •2.1 Природне відтворення водних живих ресурсів
- •Рибницько-меліоративні роботи
- •2.3. Штучне відтворення водних живих ресурсів
- •Пропозиції
2. Відтворення водних живих ресурсів
2.1 Природне відтворення водних живих ресурсів
Зимові умови 2009-2010 р.р. були несприятливими для ведення промислу, оскільки була відсутня стабільна льодова обстановка,та окремо хотілося виділити проблему різких спрацювань рівня Кременчуцького водосховища в зимовий період та низьке наповнення в весняний.
Зимовий період 2009-2010 років розпочався 08 грудня , що на 1,5 тижні пізніше середніх кліматичних строків. В другій половині грудня температура повітря досягла – 10-15 С0, абсолютний мінімум був зафіксований 20.12.10 та становив – 25 С0, сніговий покрив становив 20 см, на річках області та Кременчуцькому водосховищі спостерігався нестабільний льодостав.
Станом на 28 січня кількість опадів з початку снігоутворення по області складала 80-100см, місцями до 126 см при нормі 43 см. Середня товщина снігового покриву становила 20-30см.
Лютий в цілому виявився тепліше кліматичної норми та з опадами, які в 2,5 рази перевищують її. При цьому перша декада місяця, під взаємним впливом південних циклонів та виступу антициклонів з північного сходу була аномально холодною та сніжною. В другій половині місяця внаслідок впливу західних циклонів частішали неглибокі відлиги з незначними опадами. Середня температура місяця склала -3С0 (при нормі -5С0), абсолютний мінімум повітря – 17С0 та абсолютний максимум +7 С0. рівень Кременчуцького водосховища на кінець місяця становив 78,19м.
Перша та друга декади березня виявилися переважно морозними та сніжними, лише в останні дні другої декади з перебудовою північних атмосферних процесів на західні, почалося поступове потепління, особливістю декади були помірні і сильні морози в окремі ночі -18С0-24 С0». У верхній частині водосховища проходила руйнація льодового покриву.
Третя декада березня характеризується значним потеплінням, верхня частина водосховища очистилася від льодового покриву в середній частині спостерігається руйнування льодового покриву.
Рівень Кременчуцького водосховища на кінець березня становив 77,73 м по БС, що в свою чергу призвело до незаповнення нерестовищ верхньої та середньої частин водосховища.
Протягом квітня місяця спостерігалася тепла погода, температура води станом на 30 число досягла + 12,3 С0, рівень води по БС складав 79,53 що на 1,08 м менше попереднього року. Друга половина травня, на відміну від першої, виявилася прохолодною і дощовою. Лише 3 доби цього періоду були в межах та дещо вище кліматичної норми в решту днів середньодобова температура була на 2-3С0 нижче норми, денна температура не перевищувала +24С0, а в найхолоднішу ніч 27.05. температура повітря знизилася до +14С0.
Станом на 1 червня рівень води у Кременчуцькому водосховищі склав 81,09 м по БС, а температура води становила +19,4С0, а на 30.05 рівень становив 80,95 С по БС, та температурою води = 24,2 С0.
За даними спостережень, початок нересту щуки у верхній частині Кременчуцького водосховища зафіксовано 02.04. Масовий нерест щуки відмічено 03-07.04, закінчення нересту щуки – 17.04.2010року.
10 квітня розпочався нерест окуня, масовий нерест відбувся 16-20 квітня при температурі води на мілководдях – 10,5С0 .
В 3-й декаді квітня при досягненні температури води 13 С0 в середній частині водосховища зафіксовано початок нересту плітки (30.04) та ляща (05.05). Масовий нерест плітки проходив 01-04. травня при температурі води 16,5 С0, закінчення нересту зафіксовано 06 травня. Масовий нерест ляща пройшов 07-11 травня при температурі води 17,5 С0, після 22 травня в контрольних уловах самок ляща в 5-й стадії зрілості не спостерігалося, що свідчить про закінчення нересту.
В зв`язку з недостатньою кількістю іхтіологічного матеріалу судака, сазана, синця, чехоні, в"язя, білизни, охарактеризувати проходження нересту цих видів риб, як і в попередні роки, не вдалося.
Плоскирка і карась водночас, 18 травня, розпочали свій нерест при температурі води 19 С0. Масовий їх нерест в середній частині водосховища зафіксовано 19-24 травня при температурі води 20 С0. 4 червня у плоскирки та 9 червня у карася нерест завершився.
Рівневий режим Кременчуцького водосховища в період нересту не сприяв своєчасному заповненню водою нерестовищ верхньої та середньої частин водосховища. Станом на 1 травня рівень води складав 79,72 м. За спостереженнями та аналізом іхтіологічної служби, оптимальним для проходження нересту риби визначено рівень води Кременчуцького водосховища на відмітці 80.60 – 81.05 м .
Літній період звітного року був несприятливим для ведення рибодобувного промислу та характеризується, як посушливий з аномальними температурними показниками в порівнянні з минулими роками. В червні температура води коливалася від 19,4 С0 до 25,0 С0, в липні ці показники були вищими та становили від 24,5 С0 до 28,6 С0, серпень був аналогічним по показниках липню.
На поротязі липня, серпня зафіксовано абсолютний максимум температури води так 23.07 – 28,6 С0, 09.08. – 28,6 С0.
Сукупність температурних факторів привело до часткових заморних явищ на мілководних ділянках водосховища та майже повної призупинки промислу.
Осінній період характеризується посушливим з частковими затяжними опадами, починаючи з вересня і до кінця осіннього періоду спостерігалися часті шторми та приморозки в нічний час доби.
Початок часткового льодоставу на мілководдях середньої частини водосховищі спостерігався 05.12. -06.12.2010 року, з часковим сніговим покривом та температурою повітря від -3 С0 до -8 С0.
Дані табл. №_1-5__ свідчать про рівневий та температурний режими на Кременчуцькому водосховищі у 2010 р.
2010 році в зв"язку з різкими спрацюваннями рівня води на Кременчуцькому водосховищі на повільного наповнення в весняний період, сукупність всих вищевказаних факторів негативно вплинуло на стан проходження нерестової компанії.