14.2. Ринок землі і природних ресурсів. Економічна рента
Загалом економічна рента - це будь-який дохід, віднесений до виробничих затрат, який перевищує його альтернативну вартість. У вужчому значенні економічна рента - це дохід, отриманий за посередництвом будь-якого виробничого ресурсу, пропозиція якого строго обмежена. Фіксована кількість ресурсів відрізняє рентні платежі від інших видів доходів. Такими ресурсами із обмеженою пропозицією є земля та інші природні ресурси.
Рис. 14.1. Визначення земельної ренти
Фіксований характер пропозиції землі та інших природних ресурсів означає, що попит – єдиний реальний чинник, що визначає земельну ренту, оскільки пропозиція є пасивною. У такому випадку крива попиту для споживачів є кривою граничного продукту, вираженого у грошовій формі.
Крива пропозиції неземельних ресурсів висхідна, а це означає, що ціни, які платять за такі ресурси, виконують спонукальну функцію. Висока ціна стимулює збільшення пропозиції, а низька ціна спонукає до її зменшення.
Однак інша ситуація із землею. Рента не виконує ніякої стимулюючої функції, бо сукупна пропозиція землі незмінна. Ренту можна було б скасувати, і це ніяк не позначилося б на виробничому потенціалі економіки. З цієї причини економісти розглядають ренту як надлишок, тобто як плату, яка не потрібна в тому розумінні, що вона не забезпечує наявність землі в економіці.
14.3. Ринок капіталу і процентна ставка
Капітал є виробничим ресурсом тривалого використання. Під капіталом прийнято розуміти всі засоби виробництва, створені людьми з метою збільшення виробництва товарів та послуг. Останнім часом отримала загальне визнання ідея про те, що капіталом є будь-який актив, фізичний чи людський, який володіє здатністю генерувати потік доходів.
Капітал створюється за рахунок заощаджень, які збільшують можливості споживання у майбутніх періодах внаслідок відносного скорочення поточного споживання.
Розрізняють дві основні форми капіталу:
- фізичний капітал, який являє собою запас виробничих ресурсів, необхідних для виробництва різноманітних благ (машини, інструменти, будівлі, споруди, засоби пересування, запаси сировини);
- людський капітал.
Виділяють дві основні форми виробничого капіталу – основний та оборотний.
Капітал являє собою деякий однорідний фонд, тобто фонд – це величина капіталу в даний момент часу.
Дохід від капіталу може набувати форми прибутку або процентної ставки.
Процентна ставка – це ціна, яку платять за використання грошей. Тобто, процентна ставка – це кількість грошей, яку потрібно заплатити за використання одної гривні упродовж року. Слід взяти до уваги, що гроші не є економічним ресурсом. Гроші самі не здатні виробляти товари або послуги. Підприємці купують можливість застосування грошей. Використовуючи грошовий капітал, керівники підприємств купують фізичні капітальні блага. Процент звичайно розглядають як відсоток від кількості позичених грошей, а не як абсолютну величину.
Загальний попит на гроші містить попит на гроші для операцій і попит на гроші як на активи. Операційний попит перебуває в прямій залежності від рівня номінального ВВП, тоді як попит на активи – в оберненій залежності від процентної ставки. Крива загального попиту на гроші, що характеризує залежність від процентної ставки, спадна.
Рис. 14.2. Визначення процентної ставки
Пропозиція грошей є вертикальною лінією за припущення, що керівна кредитно-грошова установа встановлює певний обсяг грошової маси (пропозиція грошей) незалежно від ставки процента. В точці перетину кривої попиту на гроші і кривої пропозиції грошей визначають рівноважну ставку процента.
В аналізі ролі процентної ставки в ухваленні інвестиційних рішень припускається, що немає інфляції. Проте якщо інфляція, то слід розрізняти грошову, або номінальну, процентну ставку, і реальну процентну ставку. Номінальна процентна ставка – це ставка процента, що виражена у грошових одиницях поточної вартості. Реальна процентна ставка – це ставка процента, що виражена у грошових одиницях, скоригованих на інфляцію. Реальна процентна ставка дорівнює номінальній мінус рівень інфляції.
Саме реальна, а не номінальна ставка має критично важливе значення при ухваленні інвестиційних рішень.
Хоч задля простоти економісти нерідко оперують однією процентною ставкою, фактично в економіці існує ціла низка процентних ставок. Причинами такого широкого діапазону коливання процентних ставок є:
Ризик.
Тривалість, або строк, на який надають позику, також впливає на процентну ставку.
Розмір позики.
Оподаткування.
Вади ринку, спричинені розміщенням фірми чи її можливостями.