
- •Загальна екологія (та неоекологія)
- •Екологія як наука. Історія розвитку екології як науки. Предмет та об'єкт вивчення.
- •Класифікація екологічних факторів.
- •Аутекологія, поняття середовища існування. Водне, ґрунтове, повітряне середовище, соціальне середовище.
- •Екологічні фактори та їх вплив на живі організми.
- •Закони термодинаміки в живій природі. Продуценти, консументи, редуценти. Трофічні ланцюги, трофічні рівні.
- •Демекологія. Поняття „популяцій”. Динаміка популяцій. Народжуваність та смертність. Мінімальна чисельність популяції. Щільність популяції.
- •Просторова структура популяцій (рівномірна, випадкова, групова). Територіальність. Вікова, статева, ієрархічна структури.
- •Синекологія. Поняття „біоценозу”. Складові біоценозу: фітоценоз, зооценоз, мікоценоз, мікробіоценоз.
- •Трофічна структура біоценозу. Перший, другий, третій та четвертий трофічні рівні. Авто- та гетеротрофи. Деструктори. Мікроорганізми-деструктори.
- •Просторова структура біоценозу. Надземна і підземна ярусність. Екотон.
- •Екологічна структура угрупування. Типи біопродукційного процесу та запас біомаси.
- •Біогеоценологія, екосистема. Біогеоценоз, закономірності існування екосистем різного рівня. Складові компоненти біогеоценозу та основні фактори, які забезпечують його існування.
- •Загальні принципи стійкості екосистем. Екологічний резерв екосистеми. Формування екологічного суспільства.
- •Екосистеми світу, їхня класифікація
- •6.2. Тундри
- •6.5. Степи
- •Глобальна екологія, поняття про біосферу.
- •Екологія і практична діяльність людини.
- •3. Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища
- •4. Основні принципи охорони навколишнього середовища
- •5. Екологічні права та обов’язки громадян щодо охорони навколишнього середовища.
- •Контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища. Екологічний контроль: державний, відомчий, виробничий, громадський.
- •Види використання природних ресурсів. Природокористування: за об'єктами та за строком здійснення. Загальне та спеціальне природокористування. Характерні ознаки загального природокористування.
Контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища. Екологічний контроль: державний, відомчий, виробничий, громадський.
Боротьба з забрудненням навколишнього природного середовища в промислових районах, містах і на промислових майданчиках заводів, фабрик і ТЕС – це складна науково-технічна задача, основою для вирішення якої є наявність надійних методів і засобів контролю та прогнозування якості навколишнього середовища.
За допомогою контролю визначається якісний стан навколишнього і виробничого середовища, перевіряється виконання запланованих природоохоронних заходів, виявляються і фіксуються порушення санітарно-гігієнічних та інших норм і правил. Пропонуються чи приймаються заходи для ліквідації виявлених недоліків і порушень, ставиться питання про покарання винних.
Дієвість природоохоронного контролю на виробництві значно залежить від раціональної системи відповідних відомчих контрольних служб, від їх взаємозв’язку і взаємодії з зовнішніми державними органами управління і контролю в цій галузі. При цьому важливе значення має правове регулювання цих питань, вибір і застосування найбільш ефективних форм і методів контрольної діяльності, форм реагування при виявленні недоліків.
В систему органів, здійснюючих природоохоронний контроль, входять державний контроль, громадський контроль і прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього середовища.
Державний контроль у галузі охорони навколишнього середовища здійснюється Радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони країни, природних територій та об’єктів, які підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища.
Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається Законом України про охорону навколишнього середовища та іншим законодавством України.
Громадський контроль у галузі охорони навколишнього середовища здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища згідно з Положенням, яке затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища:
а) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок за додержанням підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про охорону навколишнього природного середовища, додержанням норм екологічної безпеки та використанням природних ресурсів;
б) проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і подають їх органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища чи правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;
в) подають допомогу органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища в діяльності щодо запобігання екологічним правопорушенням.
Нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.
При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів або арбітражних судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.
Найбільший досвід щодо здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища набутий органами
Міністерства охорони здоров’я України. Санітарний нагляд здійснюється розгалуженою системою органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
В процесі здійснення поточного санітарного нагляду в області охорони навколишнього середовища санітарна служба здійснює нагляд за виконанням державними органами і підприємствами санітарних норм і правил щодо запровадження заходів для попередження та ліквідації забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами і господарсько-побутовими відходами.
Службові особи органів санітарного нагляду можуть безперешкодно відвідувати об’єкти в будь-який час доби і давати вказівки про усунення виявлених порушень, а також вимагати від посадових осіб і окремих працівників відомості та документи, потрібні для перевірки.
Рішення і висновки органів санітарного нагляду обов’язкові для виконання всіма посадовими особами і громадянами. Головним санітарним лікарям надано право:
- робити висновки до проектів перспективних планів розташування промислових підприємств і про відповідність діючим нормам і правилам промислових та інших споруд, які вводяться в експлуатацію;
- забороняти чи припиняти діяльність діючих виробничих об’єктів;
- ставити питання про прийняття до винних осіб заходів дисцип-лінарного чи громадського впливу;
- накладати штрафи на винних осіб в адміністративному порядку.
Безпосередньо у виробничому об’єднанні та промисловому підпри-ємстві можна виділити систему підрозділів і служб – відділи управління, бюро, групи, окремі спеціалісти, які займаються питаннями контролю в області охорони навколишнього середовища.
Координує їх роботу підрозділ з охорони навколишнього середовища.
Серед інших виробничих служб, які мають відношення до здійснення природоохоронного контролю на виробництві, необхідно назвати відділ капітального будівництва, відділи головного енергетика, механіка, лабораторію автоматизації та механізації виробничих процесів, центральну виробничу (заводську, фабричну, дослідну, хімічну) лабораторію тощо.
Поряд з відомчим контролем в області охорони навколишнього природного середовища на виробництві велике значення має громадський контроль, що законодавчо закріплено в Законі про охорону природи України, а також в законодавчих актах про охорону землі, надр, води, лісу, атмосферного повітря, тваринного світу тощо.
Спеціальними добровільними товариствами, здійснюючи громадський контроль в області охорони навколишнього природного середовища, виступають товариства охорони природи. Такими масовими організаціями є Українське товариство охорони природи, членами якого є понад 10 млн. чоловік.