5.3.2. Формування правосвідомості

та інформаційної культури за допомогою права

Формування правосвідомості суспільства відбувається через формування правосвідомості особистості, в тому числі у сфері інформаційних правовідносин. Цей процес у суспільстві відбувається як стихійно, так і в результаті цілеспрямованої діяльності недержавних громадських

формувань, держави, її органів і установ у ході здійснен­ня ними інформаційної діяльності. Завдання формуван­ня інформаційно-правової культури — передавання від по­коління до покоління добрих звичаїв у формі правових знань, поваги до права і закону, соціально-правової актив­ності.

У цьому постійному соціальному процесі можна виок­ремити умовно низку чинників.

Насамперед на формування правосвідомості та інформа­ційно-правової культури впливає весь процес реалізації і застосування правових норм державними органами, процес правотворчості, стан законності та правопорядку, розвиток суспільних правовідносин. Цей процес значною мірою сти­хійно впливає на формування правосвідомості та правової культури особистості. Практика реалізації правових норм, зокрема у сфері інформаційних правовідносин, надзвичай­но ефективно впливає на формування правових знань, пра­вових орієнтирів, позицій і установок особистості.

Вплив може бути негативним, коли норми права, на­приклад у сфері інформаційних відносин, державними чиновниками формуються необґрунтовано і келейно. І нав­паки, коли до формування норм публічного права (особли­во на рівні законодавства) залучається широке коло нау­кової громадськості, престиж державних органів високий, і вплив, як правило, позитивний.

При переході до розбудови соціальне орієнтованої дер­жави, громадянського, демократичного суспільства поси­люється необхідність формування правосвідомості та право­вої культури всіх суб'єктів суспільних відносин, оскільки без них неможливо побудувати такі державу і суспільство.

За останні роки недостатній рівень інформаційно-пра­вової культури у багатьох державних діячів, політиків зу­мовив кризу в економіці, а також у політичній системі. Ця криза негативно позначилась на формуванні правової куль­тури і правосвідомості багатьох суб'єктів суспільних відно-

127

126

Розділ 5

Інформаційна культура як об'єкт інформаційного права

син. Відбулися вплив негативних ідей і культивування поганих цінностей (субкультури), особливо через засоби те­лебачення, кінотеатри, де пропагуються культ насильства, організованої злочинності, корупції, проституції тощо.

Багато людей в умовах економічної кризи залишаються безробітними, без засобів до існування, що значною мірою штовхає їх до правового нігілізму і правопорушень. На цей процес негативно впливає також низький рівень інформа­ційної культури (правова ентропія у владних структурах) щодо формування законодавства, повільний хід адмініст­ративних реформ у суспільстві, сліпе перейняття досвіду інших країн, без урахування ментальності, правової куль­тури нашої країни.

Можна, звичайно, проголосити якийсь рік роком пра­ва, як це було в нашій країні у 1995 р. Але у когнітивному аспекті виникає питання: наступні роки, що, можуть бути роками безправ'я?

Щодо інформаційного забезпечення підвищення рівня правової культури населення слід зазначити, що останні­ми роками збільшився випуск юридичної літератури, під­ручників, окремих збірок законодавства та інших норматив­них актів, у тому числі на компакт-дисках, через Інтернет тощо.

Проте на цей процес негативно впливає інший чинник — нестабільність законодавства, необгрунтоване прийняття нових законів, які суперечать раніше прийнятим, що ство­рює конфлікт юридичних норм. У когнітивному аспекті слід зазначити, що законодавці не задумуються над про­стим питанням: чи може нормальна людина осягнути всю сукупність норм законодавства та мати оперативний доступ до всіх нормативно-правових актів?

Таким чином, у процесі стихійного формування право­свідомості та правової культури особистості, у тому числі у сфері інформаційних правовідносин, відбуваються як негативні, так і позитивні явища, зумовлені станом роз-

витку юридичної науки, правової доктрини щодо розумін­ня системи суспільних відносин.

Слід також зазначити такий негативний фактор: фахівці з будь-якої вузької наукової юридичної інституції, науко­вої дисципліни намагаються надати їй статус галузі права. У своїй спеціалізації вони доходять до того, що принижу­ють та ігнорують статус таких історично визначених істин­них галузей права, як публічне і приватне, конституцій­не, цивільне, адміністративне, трудове та кримінальне (уго-ловне).

129

128

Розділ 5

Інформаційна культура як об'єкт інформаційного права