2. Опіка; піклування; нагляд; 3.

контроль, володіння; 4. затримка;

позбавлення волі; утримування під

вартою; тюремне ув’язнення; to

take into ~ — взяти під варту

custom — n звичай

customary law — звичаєве право

customs — n мито, митний збір; ~

bodies — митні органи; ~ border —

митний кордон ; ~ Code of

Ukraine — Митний Кодекс Украї-

ни; ~ duties — митні збори; ~

matters — митні питання, спори; ~

offi cers — офіцери, посадові особи

митної служби; ~ system — митна

система; ~ tariff and non-tariff

regulation — тарифне та нетариф-

не регулювання; ~ territory — мит-

на територія; ~ union — митний

союз; ~ zones — митні зони

D

damage — n 1. пошкодження; 2. зби-

ток; шкода

death penalty — смертна кара, смерт-

ний вирок

decent — adj стриманий

decision — n рішення або постанова

суду

declaration — n 1. заява; декларація;

2. позовна заява; 3. мотивувальна

частина судового рішення; 4.

пред’явлення на митниці речей, які

обкладаються митним збором; 5.

урочиста заява свідка (без прися-

629

GLOSSARY

ги); statutory ~ — урочиста заява

свідка про істинність свідчень

declare — v 1. заявляти; оголошува-

ти; проголошувати; 2. оголошувати

(визнавати); 3. декларувати (речі на

митниці); 4. подати позов; виклас-

ти обґрунтування позову

deed — n угода, дія, акт, запис, до-

кумент

defect — n дефект, недолік; legal ~ —

юридичний недолік; to correct legal

~ — виправляти юридичний недо-

лік to fi nd ~ in — знаходити (вста-

новлювати факт наявності) юри-

дичний недолік; to remedy ~ — ви-

правляти юридичний недолік

defence — n 1. захист; 2. захист (у

суді); аргументація відповідача

(підсудного); заперечення стосовно

позову (обвинувачення); запере-

чення відповідача (підсудного);

3. Обставина, що звільняє від від-

повідальності; 4. заборона

defendant — n 1. відповідач; 2. обви-

нувачений; 3. підсудний; 4. підза-

хисний

degree — n звання, вчений ступінь;

диплом; bachelor’s ~ — ступінь

бакалавра; law ~ — ступінь з права;

master’s ~ — ступінь магістра;

scientifi c ~ — науковий ступінь

delegation of authority — делегуван-

ня влади (повноважень)

deliberate — v 1. обдумувати, зважу-

вати; 2. радитися, обговорювати

deliberation — n 1. обговорення; 2.

обдумування

department — n відділ, підрозділ

depletion — n вичерпання

depositions — n 1. письмові свідчен-

ня під присягою; зняття свідчень

під присягою; 2. долучення до ма-

теріалів справи

depths — n надра

derive from — походити від

determinable — adj 1. який може

бути встановлений (визначений);

2. який підкоряється регулятивній

умові; 3. який повинен бути при-

пинений; який скінчується (закін-

чується)

dignity — n гідність

diploma — n диплом; свідоцтво;

Graduate ~ диплом про закінчення

навчального закладу

direct effect — пряма дія

direction — n розпорядження

directive — n директива

discharge — n 1. витікання, стікання,

зливання; 2. виконання (забов’язань);

3. звільнення з посади; v 1. викону-

вати; 2. звільняти; ~ duties — ви-

конувати посадові обов’язки

disclose — v 1. виявляти; 2. викрива-

ти, розкривати

disclosure — n розкриття документів

та доказів у справі протилежній

стороні

discovery — n витребування доку-

ментів; представлення, розкриття

документів, що є у справі

dismissal — n звільнення

dispute — n спір; civil ~ — n цивіль-

ний спір; housing ~ — житловий

спір; labour ~ — трудовий спір;

property ~ — майновий спір;

adjudicator of a ~ — суддя, арбітр

у спорі; to settle a ~ — урегульову-

вати спір

distribute — v розповсюджувати, по-

ширювати

DNA profi ling — аналіз ДНК

drafting — n редакція, формулюван-

ня, укладання проекту (докумен-

та); ~ of a document — опрацюван-

ня (приготування, укладання) до-

кумента

GLOSSARY

630

E

earnings — гроші, отримані за пра-

цю, трудові доходи

economic — adj економічний; ~

integration — економічна інтегра-

ція; ~ output — економічні показ-

ники

economically — adv економно, ощад-

ливо

effi ciency — n ефективність

effi cient — adj ефективний

elimination — n усунення, ліквіду-

вання

embody — v втілювати

employ — v 1. наймати; 2. вживати,

застосовувати

employee — n робітник за наймом,

с л у ж б о в е ц ь , п р а ц і в н и к ; ~

application –заява (від робітника

про прийняття на роботу)

employer — n роботодавець, на-

ймач

empower — v надавати повноважен-

ня, уповноважувати

enact — v зобов’язувати; приписува-

ти в законодавчому порядку; по-

становляти; приймати (закон)

enactment — n 1. закон, наказ; 2. вве-

дення в дію (закону)

encourage — v заохочувати, підтри-

мувати; ~ of early settlement — за-

охочувати до вирішення спору на

ранній стадії; ~ of resort to — зао-

хочувати до звернення до