Лекція 3 сесія 2 курс 4 о. Мирон Бендик

Ми підводимо риску під цілим нашим курсом, який, дякувати Богові, тривав у нас чотири роки. На щастя ми живі й здорові пройшли через цей час і завершуємо його.

Нас чекає наступної сесії підсумковий іспит, який буде охоплювати всі теми, що ми мали за 4 років. У сумі це складає до 50 питань. Завдання, яке перед вами буде стояти (крім написання реферату) ще раз повторити все те, що за ці чотири роки було записане й буде готовими здати підсумковий іспит наступної сесії.

На іспиті ви отримає 2 питання: одне по Старому Заповіту, а друге по Новому Заповіту. Оцінку ви отримаєте як синтез вражень від вашої обізнаності в старому й Новому Завітах.

Ми можемо сьогодні провести своєрідну консультацію перед іспитом. Нічого надзвичайного чи несподіваного у цих питаннях немає. Це теми, які ми розглянули за 4 роки. Вони у вас зафіксовані у конспектах. Звичайно, ідеальний варіант, щоб ви готуючи питання, читали відповідні розділи Біблії. Це моя голуба мрія, щоб ви між сесіями почали читати Святе Письмо. А це більш голубіша мрія, більш сяюча – щоб після закінчення курсу ви відчули смак до читання Святого Письма. Щоб ви мали внутрішню потребу час від часу заглянути у ньго. Якщо буде такий результат – то вийшов надзвичайно успішний курс. Бо його не можна чисто схоластично приймати: ми вчилися, зубрили, не розуміючи здавали, дістали якусь оціночну і закрили всю цю справу. Це не те.

Ми завжди підкреслюємо, що у Святому письмі господь говорить до нас завжди, а не поки ми в цій колегії знаходимося. Тому якщо ви захочете й відчуєте потребу почути через Святе Письмо, що вам Господь хоче сказати, – це був би найбільш успішний підсумок цього курсу. У цьому я бачу найбільшу, найкращу перспективу цього нашого курсу. Це мої благі побажання.

1с1к● 1. Вступ. Що таке Біблія, Святе Письмо. Заповіт. Богонатхненість. Канон. На самому початку ми з’ясовували базові терміни: що таке Біблія, чому Святе Письмо зветься Святим, що таке Заповіт, у чому Бого натхненність Святого Письма, що таке канон Біблії. Це перші питання, з яких ми починали навчання.

Кому дістануться це питання, треба буде про такі поняття відповісти.

1с1к ● 2. Божественне й людське в Біблії. Після цього ми говорили про два рівня в Біблії: Божественний й людський. Тобто, що у Святому Письмі належить до Божого, яке для кожного з нас є спаситель ним, а що є людська форма вираження, яка є історично й культурно зумовлена, яка відрізняється за способом мислення від того, як ми зараз мислимо.

Це одна з труднощів, коли людина з тим стикається беручи до рук просто так, заради інтересу, Святе Письмо. Вона може мати такий момент нерозуміння: ну про що тут мова? Деякі речі (я наводив тоді приклади), які можуть викликати у нас навіть певний протест. Бо для нашого сприймання це виглядає чимось неприйнятним. Тоді ми говоримо, що це є людський рівень.

Я наводив багато прикладів різних способів мислення. зокрема це семітський, староєврейський – способи мислення, які трошки відрізняється від нашого способу мислення. У нас трошки інша історія того, як творилося мислення європейської культури. І тому ми говорили, що нашим завданням є, пройшовши через бар’єри історичні, культурні, людські, добратися у святому письмі до того, що говорить Господь через земний спосіб мовлення.

А вже в творчому підході уловити й те, що Він говорить до мене в моїй життєвій ситуації.

Це є те найвище, що людина може почерпнути із Святого Письма. Це друге питання про Боже й людське, де є та грань, чому вона є. Як зрозуміти людського автора Біблії. Ми розглядали версії чи це просто пасивне знаряддя, чи це ручка в руках Божих або навпаки це жива людина. Це сенс цього другого питання.

1с1к ● 3. Творіння. Про світ як творіння Боже. Ми аналізували термін й реальність відкритого нам у Біблії навколишнього світу, який невипадково зветься творінням, який містить навіть через цю назву відношення до того, хто має пряму причетність до виникнення, існування, перспектив цього світу. На цій саме підставі ми говоримо, що світ має перспективу, яка не сама з нього випливає, а з задуму того, хто йому дав буття. Ми згадували про людський спосіб представлення цього створення – про сім днів творіння. Чому сім, що це означає? Що це за рефрен: «І був вечір і був ранок…»?

1с1к ● 4. Проблеми свободи і відповідальності. Людська свобода й відповідальність. Одна з головних тем 1 сесії 1 курсу тема людини. Тут ми поміщаємо кілька базових справ, які Господь відкриває про нас з вами. Треба буде розказати яким чином у Святому письмі, в яких образах представлена свобода людини. Треба обов’язково говорити про дерево пізнання добра й зла. Ці образи якраз ведуть нас до цих речей. В чому людська відповідальність? Як Господь це нам відкриває на перших сторінках Святого Письма.

1с1к ● 5 Гріхопадіння і його наслідки. Спокуса. Про те, як ми хочемо як краще, а виходить як завжди. Тобто як у святому письмі представлена проблема спокуси. Як може статися, що людина, яка хотіла щоб було найкраще в кінці може так заплутатися, що у неї вийде дуже погано. Звідки є гріх у людині і зло у світі? Непросте питання. В книзі Буття про це Господь нам відкриває. У чому полягає гріхопадіння? Наслідки особистісні, сімейні, суспільні і в кінці глобальні.

2с1к ● 6 Авраам. треба більшою мірою підкреслити, що Бог говорить до нас через цю постать. Звідки він взявся, де жив, куди кочував, - це побутові речі, які до нас (сучасних людей) не є принципові. Але певна проблематика, яка розкривається через цей образ абсолютно актуальна і у цьому є сенс представлення цієї постаті.

2с1к ● 7 Ісаак. Які речі нам відкриває Бог через цього біблійного патріарха.

2с1к ● 8. Яків. Його історії з братом Ісавом. Втечі його. Рахіль.

2с1к ● 9. Йосиф. Надзвичайно цікава особистість. Але нам важливіше, що Господь хоче через це життя нам відкрити.

2с1к ● 10. Мойсей. Обставини приходу у світ, виховання, Боже покликання, яке він отримав. Ми говорили як він пробував не прийняти це покликання. Як у ньому ожили старі образи, кривди, комплекси. Він починав придумувати поважні причини чого йому цим не займатися. Але врешті решт (за що йому честь й хвала), він подолав ці всі перешкоди й став тим, хто вивів народ Божий при всій (як він правильно підкреслював) обмеженості. Але він це зробив. Не так він, як Бог через нього. Бо була Божа обітниця це зробити й Бог робить.

3с1к ● 11. Пасха. Історія виходу народу з Єгипту і входження в Обіцяну Землю. Всі сенси цього поняття виходу, переходу, отримання Обіцяної Землі. Бо це динаміка життя й спасіння кожної людини, яка про образно явлена. Це друга книга Святого Письма – книга Виходу. Як цей вихід відбувався.

3с1к ● 12. Заповіт між Богом і людьми. Синайський Заповіт, який стався через Мойсея.

3с1к ● 13. Народ Божий. що це означає, які складові цього поняття. Як Бог нам відкриває, що таке спільнота Божа й що її об’єднує.

3с1к ● 14. Земля Обіцяна. Кусочок землі на Близькому Сході чисто по людські він не є оптимальною зоною. Це не зовсім курортна зона. Є цікавіші території. Але не є сенс в самій географії, чи в корисних копалинах, як люди оцінюють землю. Треба говорити про більш глибші прочини.

На 2 курсі ми вивчали Старий Завіт по 3 напрямках, як він написаний й як його аналізують:

● Історичні книги;

● Пророчі книги;

● Повчальні книги або книги Премудрості.

На кожній сесії говорили про один з них.

1с2к ● 15. Ісус Навин і Судді. Що Бог нам передає через Ісуса Навина. Бо є ціла книга Ісуса Навина про опанування Обіцяної землі. Тоді судді. Що за постаті, звідки вони бралися, яка їх була місія. Що це означає, що ці судді були. Ми зокрема згадували суддю Самсона. І деякі писали реферати про кохання Самсона й Даліли. Цікава пара. Сенс відносин між ними виходить за рамки чисто сімейної якоїсь проблеми, тому що все набагато глибше й серйозніше.

1с2к ● 16. Царі й особливості монархії в евреїв. Царство Давида. на цьому земному образі можемо начинати говорити про царство Боже. Бо з цього вперше починається взагалі мова про Царство Боже, що Христос його постійно вживає. Неспроста Його звуть сином Давидовим. Тут треба трошки розповісти про Давида й Соломона. Чим монархічна система народу Божого відрізнялась від сусідніх монархій. Тоді ми говорили про дуже сумні сторінки історії Божого народу: поділ, розділення, завоювання чужинцями, вигнання з Обіцяної Землі, полони, Вавилонський полон. Яким способом вперше пророки починають намагатися допомагати пройти через ці випробування. Тоді ми говорили про остаток Ізраїлю бідняків Божих й остаточне повернення з Вавилону. брати Маккавеї.

2с 2к ● 21. Пророчий рух. Його характеристика. Найбільш характерні риси пророчої проповіді (наступні питання).

2с 2к● 22. Основні риси пророчого служіння: монотеїзм. Як пророки змальовували Єдиного Бога, як Його представляли. В чому це було нове слово порівняно з Мойсеєм, що вони вже про Бога чули.

2с 2к ● 23. Соціальна нерівність. Як пророки виступали проти соціальної нерівності. Це була навіть політична їх позиція. Часом революційна. Й тому вона викликала з боку сильних цього світу найбільшу протидію й протистояння. У чому пророки бачили розв’язку цих проблем соціальних, політичних, національних – це наступне питання.

2с 2к ● 24. Заклик до покаяння. І відповідь пророків це не є їх персональною відповіддю. Це – Боже одкровення, коли у будь якій ситуації чи системі відносин, чи в суспільстві якомусь, намагаються шукати як вийти з проблеми. Звичайно, є багато рецептів: економічні, технічні, технологічні, інформаційні. Як Бог через пророків відповідав з чого повинно починатися будь яке відродження, відновлення, розвиток? Надзвичайно важливе питання. В Святому Письмі ми вже маємо Божий коментар на питання з чого починати. Тому власне ми говоримо про заклик пророків до покаяння.

2с 2к ● 25. Образ месії, як його малюють пророки. Наводити (я не говорю цитувати) кілька базових речей про те, як постає Місія у змалюванні пророків, починаючи з Його дитинства, що Він буде робити, якщо прийде, як Він буде страждати, що буде потім – після Його смерті. Це важливі речі, бо (як ми казали пізніше), коли євангеліст Матвій буде писати про це в Євангелії, він все на цьому й побудує. Через те, що Христос робить, здійснюється те, що було Богом через пророків наперед сказано.

3с 2к ● 26. Книги Мудрості. Сенс Мудрості – страх Божий. Як мудрість або премудрість розуміється у Святому письмі. Звідки взагалі ця проблема взялася у Святому Письмі, з чиєї подачі. Чим поняття мудрості (греки сказали б «Софії») у Святому Письмі відрізняється від антично-грецького чи єгипетського. Яким чином образ мудрості розкривається конкретно в тих чи інших книгах (це наступні питання).

3с 2к ● 27. Книга Псалмів.

3с 2к ● 28. Книги Йова й Єклезіаста. На прикладі цих книг треба показати образ премудрості, як він постає. У чому була мудрість Йова, що радить Екклезіяст мудрецеві зробити, щоб не змарнувати це життя.

1с 3к ● 29. «Новизна» Нового Завіту. Треба розшифрувати цю назву.

1с 3к ● 30. Життя Ісуса Христа як підстава Євангелій. Чому так сталося, що почали писати життєпис Ісуса, по-грецьки кажучи біографію. А з того всього вийшла Євангелія. Чому така назва? Бо навіть грецька література мала поняття біографії, житії, як би ми назвали. Євангелія – це не житіє. ми пишемо житіє про святих. А про життя Ісуса Христа написали Євангелії. Це сенс відповіді на це питання. Чому почали писати житіє, а вийшла Євангелія.

1с 3к ● 31. Усне передання Це перший етап створення Євангелій. Тут треба охарактеризувати етап, умовно кажучи, перших тридцятьох років всього, що сталося після того, як Ісус вознісся. Про всі ці події мовилося, але не писалося. Тобто ніхто на другий день ці події не описав. Ісус сказав апостолам: «Ідіть й навчить усі народи». Апостоли так й робили. На перших порах це робили усно. Ніхто нічого не писав. Тому питання про те, як виглядала їх керигма – усна проповідь. Яким чином перші християнські спільноти зберігали почуте від апостолів. Що вони робили, щоб незабути, а з другого боку, щоб ніхто не фальшував передання апостолів. Бо багато було апокрифічних небезпек, які з’являлися під час написання Євангелії – легенди, байки. Тому робилося, щоб не втратити сенс апостольської проповіді, бо апостоли вмирали, у тому числі й як мученики.

1с 3к ● 32. Запис подій і особливості кожного Євангелія. Як відбувався запис подій життя Ісуса. Чому треба було почати записувати, чому виникнуло 4 Євангелія. Чи не простіше було б написати якесь одне? Чому вони різні? Про що говорять різниці між ними? Ці всі речі належать до цього питання. Описати самобутність й особливість кожної Євангелії.

1с 3к ● 33. Генеалогії і дитинство Ісуса Христа. Євангелії дитинства: Євангелії від Матвія й від Луки. Вони мають дві складові: генеалогія – родовід Ісуса. Порівняти як у Лк., а як у Мф. Чому вони різни й що вони означають. Для чого було писати всіх Алеурів, Еліозарів? Який у цьому богооткровений сенс у цьому переліку? Яким малюється дитинство Ісуса у Матвієм, а яким Лукою. І чому ці різниці є?

2с 3к ● 34. Царство Боже (притчі). Ми говорили про прилюдне служіння Христа, починаючи з Нагірної проповіді, потім притчі Христові.

2с 3к ● 35. Нагірна проповідь.

2с 3к ● 36. Христові знаки спасіння або чуда.

2с 3к ● 37. «Слуга Божий» . чому Христос приймає страждання, що Бог через це хоче сказати.

3с 3к ● 38. Воскресіння

3с 3к ● 39. Вознесіння

3с 3к ● 40. Навернення і діяльність апостола Павла. (головні ідеї діянь апостолів.) Діяння апостолів. Зіслання Святого Духа. Основні ідеї Діянь. Бачення Церкви. Церква у своєму таїнстві. Церква у світі. Церква у місії своїй. (Це все у Діяннях). П’ятидесятниця – її сенс. У апостола Павла 14 Послань. Треба показати їх як одну цілісну проповідь апостола Павла. Отже, що містять послання, якщо їх звести до купи – його Богослов’я (так скажемо).

1с 4к ● 42. Ранні послання. Їх характеристика.

1с 4к ● 43. Послання до Римлян і коринтян. Великі Послання, їх характеристика.

1с 4к ● 44. Пізні Послання. Послання до Ефесян, Колосян, Тимомея, тита, Филимона. Їх характеристика.

2с 4к ● 45. Послання Петра, Якова, Юди.

2с 4к ● 46. Послання до Євреїв.

2с 4к ● 47. Послання євангеліста Івана.

2с 4к ● 48. Апокаліпсис.

112