II етап(спосіб)

Використовубчи відносний параметр I_H i I_HH при визначенні Кпн, Кпзаг за результатами НК.

Розглянута схема інтерпретації діаграм використовується в тих випадках коли діаграми отримані з дотримуванням правил еталування і калібрування радіометра апаратури, нажаль ці правила виконуються не завжди, в цьому випадку відновлю шкалу інтенсив. в умовних одиницях використовують покази НК в опорних пластах у досліджуваному розрізі свердловини.

Після пунктів 1,2,3, проводять наступні операції: найчастіше використовують опорні пласти, у яких покази НК max і min.

Max значення інтенсивності характерні для пластів щільного вапняку з Кп=1,2%, а також ангідриту Кп1%.

Значення min характерні для пластів розмитих глин, які відмічаються на кавернограмі певним перевищенням фактичного діаметра над номінальним, для них вводять поняття еквівалентної нейтр. пор. Кпнекв з найбільш імовірним значенням 40%.Бажано щоб з max і min були неординарні в досліджених інтервалах розрізу і присутні у різних його ділянках, та дозволяли б провести на діаграмах НК лінії стійких заначень, які рівнобіжні осі глибин.

На діаграмах НКТ дані лінії проводять відповідно до показів у щільних пластах і розмитих глинах.

На діаграмах НКТ за показами в цих же пластах але виптавлені за вплив ом -фону. Замість шкали інтенсив. в умовн. один. складають шкалу відносного параметра  н або  нн.(подв. різниці параметрів)

I_H=I_Hx-I_Hmin/I_Hmax-I_Hmin

I_HH=I_HHX-I_HHmin/I_HHmax-I_HHmin

де I_Hx ; I_HHX відповідно покази НГК(без впливу  -фону); і НКТ навпроти пласта, що досліджується.

Подв. різниці параметрів змінюється від 0 розмитих глинах, до 1 в щільних породах. Шляхом статистичних побудов будуються графіки залежностей.

 I_H=f(K_пн)

I_HH= f(K_пн)

4.Інтерпретація даних гама-гама-густинного каротажу

В методі розсіюваного гама-випромінювання випромін. Інтенсивність гама-випромін. з індексом - , яке виникає при опроміненні породи потоком гама-квантів.

Розрізняють густинний ГГК і селективний ГГК-С методи. Для вивчення розрізів нафтових і газових свердловин використовують ГГК-Г,в якому порода опромінюється потоком твердих гама-квантів з енергією Е_ =1МеВ.

У цьому випадку значення І_ , що реєструється, визначається електронною густиною породи _Е .

При розмірі зонда L_ >10см ( в практиці використовують L_ =15-40см) величина росте з пониженням електронної густини _Е і зменшенням товщини проміжного пласта із пониженою густиною , що відокремлює прилад від стінки свердловини. При реєстрації приладом із притискним пристроєм проміжним пластом є глиниста кірка.

Електронна _Е та об’ємна _П густини середовища , представлені однаковими атомами пов’язаними наступним співвідношенням:

_Е=(2Z/M)* 

Де Z – атомний номер; М – відносна атомна маса. Оскільки для основних породоутворюючих мінералів осадових порід величина 2Z/М близька до 1.

_Е_П

І отже величина І_ , що реєструється, характеризує об’ємну густину породи _П< . Для водню відношення _Е/ =2, у зв’язку з чим у високо пористих породах при заповненні пор водою _Е відрізняється від _Е.

Для перевірки калібрування в свердловині використовують тов. покази ГГК навпроти пластів з відомою густиною, як еталонні середовища і опорні пласти в свердловині використовують матеріали та породи, густини яких приведені в свердловині 1.

У ній поряд з об’ємною приведена еквівалентна густина середовища, яка враховує відмінність _п від _е.