Види акціонерних товариств

В залежності від способу створення та порядку відчуження акцій акціонерні товариства традиційно поділяють на два основні види – публічні акціонерні товариства (ПАТ) та приватні акціонерні товариства (ПрАТ), кожен з яких має свої особливості. Зокрема, ПАТ і ПрАТ відрізняються:

- порядком розміщення акцій (у ПАТ – шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку, в ПрАТ – розміщенням серед засновників);

- порядком руху учасників (у ПАТ він вільний, у ПрАТ – дещо обмежений, оскільки акції такого товариства не продаються/купуються на біржі);

- видами акцій, що випускаються цими товариствами (ПАТ може випускати як іменні акції, так і акції на пред’явника, а ПрАТ – лише іменні);

- порядком створення (у ПАТ він досить складний, що пов’язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних ПрАТ: реєстрації інформації про акції (що публікується), оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов’язаних з результатами підписки);

- кількістю акцій, що розподіляються між засновниками: при створенні ПрАТ між засновниками останнього розподіляються усі оголошені до емісії акції, а засновники ПАТ повинні підписатися і протягом 2 років з моменту державної реєстрації бути держателями щонайменше 25% акцій товариства;

- мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів (у ПАТ він має бути не меншим за 30%, а в ПрАТ – 50% номінальної вартості акцій);

- переліком обов’язкових для розгляду на установчих зборах питань (у ПАТ він більш значний, що пов’язане з результатами підписки на акції ПАТ);

- обсягом обов’язків і відповідальністю засновників: у засновників ПАТ вони більш значні, що пов’язано з підпискою на акції (обов’язок повернути особам, що підписалися на акції, сплачені ними суми, якщо заснування ПАТ не відбулося).

Приватне підприємства: основні ознаки

Приватним підприємством згідно зі статтею 113 Кодексу визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання – юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Тобто, приватне підприємство створюється виключно на основі приватної власності однієї або кількох фізичних осіб чи юридичної особи.

Приватні підприємства можуть бути утворені за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства, зокрема антимонопольно-конкурентного законодавства.

Приватні підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками).

В установчих документах повинні бути зазначені найменування підприємства, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.