Друга подорож (50 — 52 роки)

Друга подорож апостола відбулася у супроводі Сили. На першому етапі подорожі метою було відвідування християнських громад заснованих під час першої місіонерської подорожі у Кілікії та Пісідії. У Лістрі вони зустрічають Тимофія, який продовжує подорож разом з ними. Товариство проходить Фрігію, Галатію та Мізію. З Трої вони відпливають у Македонію. Павло перебуває кілька днів у Афінах, а потім у Коринфі. Апостол повертається в Антіохію через Ефес та Кесарію.

Схема другої місіонерської подорожі

Третя подорож (53 — 58 роки)

Третя подорож була шляхом консолідації: Павло повертається, щоб побачити громади які створилися в Галатії, Фрігії, Ефесі, в Македонії та Коринфі. Потім він повернувся в Трою, пройшовши через Македонію. Звідти він також відправляється і закінчує свою подорож по морю в Тирі, Кесарії та Єрусалимі, де він і був заарештований. У його подальших планах були відвідини Рима, та подальша подорож на захід до Іспанії (Рим. 15:28). Однак арешт у Єрусалимі не дозволив здійсненню його плану.

Схема третьої місіонерської подорожі

Арешт та судовий процес

Апостол Павло був схоплений і арештований у Єрусалимі за обвинуваченням юдеїв з діаспори: він привів у храм із собою неюдея. Згідно з тлумаченнями Тори садукеями це тягнуло за собою смертельний вирок. Римська влада у таких випадках толерувала такий присуд. Щоби запобігти фактично лінчуванню у справу втрутилася римська охорона та забрала його під захист (Дії 21:27-36). Після тривалих процесових розглядів, під час яких Павло доніс звістку Євангелія і до римської влади, його як римського громадянина переслали до Рима, оскільки він апелював до імператора (Дії 25:9 і наст.). Про смерть Павла Дії Апостолів не повідомляють. За першим посланням папи Климента до коринфської християнської громади відомо, що Павло як і апостол Петро загинули смертю мучеників. За актами Павла, які написані наприкінці 2 століття, апостол був обезголовлений мечем за часів імператора Нерона, можливо під час переслідувань християн у 64 році.

св. Петро - Більш зорганізовані спільноти, Юдея, Самарія, Антіохія. Помер у Римі в 60 році, але певного нічого немає. Св. Яків страчений в 62 році в Єрусалимі. Традиція говорить що кожен з Апостолів мав свої місію - Скитія - Андрій, Індія -Варфоломей, Партія -Тома, Ефіопія -Матей. ЙОан - Ефез .

Чому християнство поширюється?

- відповідні умови географічні і історичні

- відповідні умови соціальні (внутрішній пролетаріат)

- туга за моральністю

- чудо.

3. Історично-культурне середовище - формування культу і навчання

Християнство і світ юдаізму: Колискою християнства є юдаізм і воно багато бере з цього джерела особливо в своїй літургії, священстві, а навіть вірі. До уваги потрібно взяти дві версії юдаізму

- палестинську, яка формувала думку у І ст. в часах апостольських, але і значно пізніше

Для християнства важливі дві речі 1. ставлення юдаізму до божих іпостас і 2. його зацікавлення ангелами.

1. концепція допомогла християнству у створенні атмосфери що сприяла сформуванню навчання про Триєдиного Бога. Йдеться тут про тенденцію персоніфікації Мудрості і приписування їй можливості творчих. також Божа Слава, Присутність, Слово, Духа. Можливо вони були лише перифразою-заступчим омовленням.

2. До Данєла ангели не мають імен. Пізніше читаємо про 7 архангелів. Говориться про Урієла, Михаїла, Гавриїла і їх функції.

- і олександрійську, згеленізовану., яка важливіша для християнства. Тут вкладено багато зусилля для тлумачення єврейського богословя в категоріях елленської філософії. Філон Олександрійський (30 перед Х. - 45) - мав містичні нахили, був правовірним визначним Євреєм і захоплювався Платоном (світ ідеальний і матеріальний). Важав що все що найкраще в філософії походить з Біблії. Для християнства важливі дві речі 1. метод алегоричного тлумачення Біблії, що дозволило стверджувати, що правди Обявлені є ідентичні з ідеями філософів. При їй помочі Філон показує глибше значення Біблії не нехтуючи дослівним розумінням (Адам і Єва) 2. розуміння Логосу-Слова. Концепція сил посередників між Богом і світом. Логос є представником Бога у сотворені і посередником , завдяки якому розум розуміє Бога.

Християнство і релігія у Римській Імперії.

Відчувалася велика потреба релігії, забезпечення перед смертією. Серед великого пантеону різних богів два явища важливі:

- популярність містерійних релігій - закриті релігійні групи де введення відбувається через таємничі обряди -містерія. В честь Деметри, Персефони, Ізиди, Кибелі Мітри (найбільш розповсюджені). В обрядах Кибелі було хрещення з крові вола чи барана. Ці релігії мають святі трапези, піст, умертвлення, очищення.

- тенденція до монотеістичної інтерпретації традиційного політеізму. Різні боги як атрибути одного Бога.

Християнство і грецько-Римська філософія

Платонізм і його теорія пізнання - світ ідей. Дуща є скоріша від тіла, безсмертна, належить до форм. 3 рівні - розумовий, духовий і відчутєвий. НЕ було Бога. Світом керує душа створена Деміургом.

Аристотель

Стоіцизм- Зенон з Кіттіон (300 перед Х.)- ідеал етичний - життя згідне з природою, поборення себе, братерство. Матерія пасивна і чинний елемент, який її формує - логос, план, Дух (матеріальний). Стоіцизм це монізм де Логос є імманентний у матеріальному всесвіті, але кожна частинка всесвіту є мікрокосмосом цілості.Душа це еманація божественного вогня.

Християнство і неоплатонізм

Плотин (205-270) платонізм з елементами аристот., стоіцизму і оріентальними - світ як єрархічна структура . Найвищим елементом є Бог -Єдня. Все від нього походитть і все поверне. Два моменти

- оптимістична оцінка світу

- все занурене і накероване на вище-Бога і хоче до Нього повернути.

Християнство і гноза

Синкретичний напрям, має багато облич.

- дуалізм: світ духовний - добрий і матеріальний- поганий

- матерія як результат хаосу, конфлікту, нижчий бог -Деміург створив її. Бог СТ

- В людині елемент духовний є чужий цьому світу і тужить за визволенням від матерії

- Еони - посередники, які мають у цьому визволені допомогти.

- Культ знання.

- Гиліки, соматики (матеріальні люди), психіки і пневматики.