
- •1. Історичність постаті Ісуса Христа
- •Позахристиянські історичні свідоцтва
- •- Початки християнства – апостольський період
- •Датування подорожей апостола
- •Друга подорож (50 — 52 роки)
- •Третя подорож (53 — 58 роки)
- •Арешт та судовий процес
- •3. Історично-культурне середовище - формування культу і навчання
- •Християнство іі -ііі століття: час переслідувань
- •Другий період переслідувань
- •Третій період переслідувань
- •5. Формування християнської думки. Собор у Константинополі-381.
- •6. Собори V століття – Ефес 431
- •Рішення
- •Статті про віру
- •Воскресіння і Страшний суд
- •Передвизначення
- •Обов'язки і вчинки - п'ять стовпів ісламу
- •Іконоклазм і собор в Нікеї 787
- •Хрещення Русі й утворення помісної Руської православної церкви
- •12. Правління Ярослава Мудрого
- •19. Жебрачі ордени: Домініканці і Францісканціі
- •Орґанізація Ордену Домініканців
- •20. Хрестові походи
- •2. Госпітальєри — Мальтійський орден
- •3. Тевтонський орден
- •25. Реформація Причини Реформації
- •Лютеранська Реформація Початок Реформації в Німеччині
- •Другий етап Реформації
- •Аугсбурзький рейхстаг і продовження Реформації
- •Підсумки Реформації
- •Вплив Реформації на Україну
- •Контрреформація
- •26. Тридентійський собор Передумови
- •Порядок роботи і прийняті рішення
- •Рішення
- •Реформа Церковної дисципліни:
- •Реформа церковної освіти в Могилянську добу та її значення
- •Богословська діяльність і впорядкування церковної обрядовості. Значення для внутрішнього розвитку та для всього православного світу
- •Церква за Хмельницького
- •Підпорядкування Москві
- •Висновки
25. Реформація Причини Реформації
Феодальна католицька церква, що була ідейною санкцією середньовічного суспільства, могла існувати і процвітати до тих пір, поки панувала її матеріальна основа — феодальний лад. Але вже в XIV-XV століттях спочатку в Середній Італії і Фландрії, а з кінця XV століття і всюди в Європі почалося формування нового класу, поступово захоплює в свої руки економіку, а потім намається і політичної гегемонії, — класу буржуазії . Новому класу, який претендує на панування, потрібна була і нова ідеологія. Власне, вона не була такою вже й новою: буржуазія не збиралася відмовлятися від християнства, але їй було потрібно зовсім не те християнство, яке обслуговувало старий світ; нова релігія повинна була відрізнятися від католицизму в першу чергу простотою і дешевизною: меркантильній буржуазії гроші були потрібні не для того, щоб кидати їх на вітер, будуючи величні собори і проводячи пишні церковні служби, а для того, щоб, вкладаючи їх у виробництво, створювати і примножувати свої підприємства. І відповідно до цього ставала не тільки непотрібною, а й просто шкідливою вся дорога організація церкви з її Папою, кардиналами, єпископами, монастирями і церковним землеволодінням.
передумовою Реформації послужили гуманізм і змінене інтелектуальне середовище Європи. Акцент Відродження на індивідуальність і особисту відповідальність допоміг критично переглянути церковну структуру, а мода на давні рукописи та першоджерела звернула увагу людей на невідповідність першохристиянства і сучасної церкви. Люди з пробудженим розумом і мирським світоглядом ставали критично налаштованими до релігійного життя їх часу в особі католицької церкви.
Лютеранська Реформація Початок Реформації в Німеччині
Реформація в Німеччині - Лютер на Вормському рейхстазі
У Німеччині, яка на початок XVI століття все ще залишалася політично роздробленою, невдоволення церквою поділяли практично всі стани: селян розоряла церковна десятина і посмертні побори, продукція ремісників не могла конкурувати з продукцією монастирів, яка не оподатковувалася, церква розширювала свої земельні володіння в містах, погрожуючи перетворити городян у довічних боржників. Все це, а також величезні суми грошей, які Ватикан вивозив з Німеччини, і моральний занепад духовенства, послужило приводом до виступу Мартіна Лютера, який 31 жовтня 1517 прибив до дверей Віттенберзької Замкової церкви свої «95 тез». У них доктор богослов'я виступав проти продажу індульгенцій і влади Папи над відпущенням гріхів. У проповідованому ним ученні він проголошував, що церква і духовенство не є посередником між людиною і Богом. Він оголосив помилковими претензії папської церкви на те, що вона може давати людям за допомогою таїнств «відпущення гріхів» і «порятунок душі» в силу особливих повноважень від Бога, якими вона нібито наділена. Основне положення, висунуте Лютером, наголошувала, що людина досягає «спасіння душі» (або «виправдання») не через церкву і її обряди, а за допомогою віри, дарованої йому безпосередньо Богом. Також Лютер заперечив авторитет Традиції, тобто постанов церкви і папські декрети, відводячи роль єдиного джерела релігійної істини Святому Письму.
10 грудня 1520 а на очах великого натовпу громадян Лютер спалив Папську буллу, в якій засуджувалися його погляди. Тут у справу втрутилася світська влада. Новообраний імператор Священної Римської імперії Карл V викликав Лютера на імперський сейм у Вормсі з метою переконати його відмовитися від своїх поглядів — аналогічно тому, як сто років раніше подібну спробу зробив Імператор Сигізмунд відносно Гуса. Лютеру дали два дні, щоб дати відповідь на питання про те, чи готовий він відмовитися від нього. В кінці другого дня Лютер, стоячи перед імператором, оточеним верховними світськими і духовними правителями Німеччини, відповів: «На тому стою. Не можу інакше. Хай допоможе мені Бог». Шляху назад більше не було. Згідно з Вормським едиктом, Лютер був оголошений поза законом на території Священної Римської імперії.