1. Задачи практики

За час практики студенти повинні ознайомитися:

- з історією геологічного розвитку, геологічною будовою, геоморфологією і гідрогеологічними умовами м. Дніпропетровська;

- з геологічною маршрутною зйомкою;

- з веденням польової геологічної документації, визначенням гину

гірських порід, правилами добору зразків та ін.;

- із сучасними геологічними процесами і явищами, що відбуваються

на території м. Дніпропетровська;

- з типами фундаментів, що застосовуються у даному районі;

- з навичками камеральної обробки зібраних польових матеріалів і

складанням звіту про практику.

2. Геологічні умови району міста дніпропетровська

2.1. Загальні відомості

Дніпропетровськ — місто обласного значення, одне з найбільших промислових центрів України, знаходиться в її центральній частині в районі середньої течії р. Дніпро. Місто розташоване на двох крупних геоморфологічних структурах: Придніпровському узгір'ї та Придніп­ровській низині. В межах міста є багато балок та ярів. Головною водною артерією району досліджень є ріка Дніпро.

Клімат району помірно — континентальний. Літо тривале та теп­ле, переважає посушлива погода. Найтепліший місяць — липень ( = 21,0...22,6°С). Зима нетривала та мало снігова. Часто трапляються відлиги, сніговий покрив нестійкий. Найхолодніший місяць — січень ( = 5,7°С). Промерзання грунту починається в грудні. Глибина про­мерзання досягає 0,11...0,9 м. Відтавання ґрунту відбувається в третій декаді березня й закінчується в другій декаді квітня. Тимчасове відта­вання ґрунтів спостерігається доволі часто протягом зими. Постійні зимові відлиги і бурхливе сніготанення сприяють активізації екзоген­них геологічних процесів.

2.2. Геоморфологія.

Місто та його навколишні території мають різноманітний рель­єф, який надає направленість сучасним фізико-геологічним процесам, робить різко відмінними лівобережжя та правобережжя міста. Лівобережжя являє собою пологу рівнину з відмітками поверхні 60... 100 м, зі спокійним нерозчленованим рельєфом. Правобережжя належить до прильодовикової лесової рівнини, яка сильно розчленована ярово-балковою мережею. Густота розчле­нування рельєфу складає 0,3...0,4 км, глибина 30...40 м. Абсолютні по­значки поверхні змінюються у межах 52,0... 182,0 м, основними гео­морфологічними елементами сучасного рельєфу правобережжя є во­додільне плато та його схили, давні і сучасні долини річок та балок. У долині р. Дніпро виділяється заплава та п'ять надзаплавних. 3аплава, у зв'язку з зарегулюванням р. Дніпро і підняттям рівня в Дніпровському водоймищі, у даний час практично затоплена чи спланована до відміток першої надзаплавної тераси .

Гідрографія. Основною водною артерією району досліджень є річ­ка Дніпро. З правого боку в Дніпро впадає р. Мокра Сура, лівою при­токою є р. Самара. До центральної частини м. Дніпропетровська р. Дніпро тече в південно-східному напрямку, долина річки на цьому відтинку різко асиметрична: лівий берег низький, положистий, та яв­ляє собою терасову рівнину; правий - крутий і високий. В централь­ній частині міста р. Дніпро різко повертає на південь і нижче міста, у селі Старі Кайдаки, долина набуває симетричної будови.

Ширина річки в межах міста 1,5...З км, на всьому відтинку цієї те­риторії р. Дніпро тече в гранітних берегах, глибоко врізаючись у кри­сталічні породи.

Режим рівнів і витрат Дніпра визначається режимом роботи водоимища Дніпрогес, а також водоймищ, розташованих вище. Амплі­туда коливання рівня в м. Дніпропетровську, при добовому регулю­ванні на Дніпродзержинській ГЕС не перевищує 0,36 м; максимально можливе значення рівня в повінь (взимку багатоводного року) - 51,84 м, мінімальна позначка - восени маловодного року - 50,92 м; найбі­льша імовірність перевищення (1 %) дорівнює 55 см.

В межах України р. Дніпро судноплавна.