1.3. Економічні умови ведення лісового господарства

Ведучою галуззю народного господарства району розташування Корсунь-Шевченківського лісгоспу є сільське господарство. Поряд з розвитком сільського господарства, значну питому вагу у районі складають промислові підприємства, які одержують деревину з лісів лісгоспу та переробляють її на місці. Це Черкаська меблева фабрика, міжколгоспбуд, ремонтномеханічний завод та інші. Ці підприємства переробляють в середньому 22,3 тис.м³ деревини і крім цього, цех переробки деревини при лісгоспі більше 14 тис.м³. Корсунь-Шевченківський лісгосп задовільняє попит в деревині Корсунь-Шевченківського, Канівського, Черкаського районів.

Основними споживачами деревини є місцеві підприємства: школи, лікарні, колективні сільськогосподарські підприємства, сільські та районні організації, а також Корсунь-Шевченківський, який здійснює заготівлю та переробку деревини. За межі району щорічно вивозиться більше 30 тис.м³ деревини.

Попит у деревині задовольняється у середньому на 40%. Дефіцит у дровах покривається за рахунок використання вуглеторфу.

Район розташування Корсунь-Шевченківського лісгоспу характеризується досить розвинутою сіткою шляхів транспорту загального користування.

Основними транспортними шляхами загального користування є такі:

а) залізниця Фастів-Цвіткове з станціями Корсунь і Таганча;

б) асфальтована дорога обласного значення Мошни-Корсунь-Почапинці;

в) міжрайонні дороги з твердим покриттям;

г) звичайні польові дороги;

д) лісогосподарські грунтові дороги, які проходять через більшість лісових урочищ, складають 170 км або 8 км на 1000 га.

Стан грунтових доріг задовільний, але восени і весною під час бездоріжжя вони важкопрохідні. Вивозка деревини з лісосік здійснюється автопотягами ЛТ-25, яких в лісгоспі налічується 8.

З врахуванням економічних умов і особливостей ведення лісового господарства лісовий фонд Корсунь-Шевченківського лісгоспу поділений на категорії з врахуванням їх специфічних функцій.

Лісові землі складають 95,8% від загальної площі лісгоспу. При цьому непокрита лісом площа складає всього 2,2%, куди входять пустирі та галявини.

Нелісові землі складають 4,2% загальної площі лісгоспу і представлені в основному землями особливого призначення – 1,4%, болотами – 1,1%, ярами і крутими схилами – 0,6%.

Штучні насадження складають 71,6% покритих лісом земель. Переважають дубові насадження – 50% по площі. Їх середній клас бонітету – 1,7. найбільший бонітет мають тополеві насадження – І^а, І^б. Насадження твердолистяних порід є найбільш високоповнотними. Їх повнота вище оптимальної на 0,1. Для насаджень м’яколистяних порід середня повнота дорівнює 0,71, для хвойних – 0,75. Розподіл насаджень по класах віку нерівномірний. Насадження першого і другого класів віку займають 47,4% від покритої лісом площі. В цілому в лісгоспі переважають молодняки 47,4% і середньовікові насадження – 30,2%. Пристигаючі і стиглі насадження займають приблизно однакову площу.

1.4. Типологічна характеристика лісового фонду

У даному підрозділі подається типологічна характеристика лише тих лісових насаджень, які використані як об’єкт для курсового проектування. В такому випадку визначаємо площу окремих типів лісорослинних умов за Алєксєєвим-Погребняком та визначаємо типи лісу за Остапенком. Типологічну характеристику можна подати у вигляді таблиці 1.2.

Як бачимо найбільш поширеним типом лісорослинних умов і типом лісу є свіжа діброва Д₂, площа якої становить 439,7 га або 45,5%.

Слід підкреслити, що в даному типі лісорослинних умов можливе застосування несуцільних (поступових, вибіркових) способів головних рубок з використанням природного поновлення лісу.

Таблиця 1.2

Типологічна характеристика частини лісового фонду Яснозерського лісництва Корсунь-Шевченківського лісгоспу

Тип лісорослинних умов за Алєксєєвим- Погребняком	Площа, га	Тип лісу за І. П. Остапенком		Характерний склад стиглих деревостанів
		назва	індекс
С2 – свіжий складний субір	147,4	Свіжа грабова судіброва	С2-гД	10Д+Г
С3 – вологий складний субір	213,5	Волога грабова судіброва	С3-гД	9Д1Г+Б,С
Д2 - свіжа діброва	439,7	Свіжа грабова діброва	Д2-гД	10Д+Г
Д3 - волога діброва	164,9	Волога грабова діброва	Д3-гД	10Д+Ос
Разом:	965,5	-	-	-