Розділ 1 Коротка характеристика природних та економічних умов ведення лісового господарства дп „Корсунь-Шевченківське лг“

1.1. Місцезнаходження Яснозерського лісництва

Яснозерське лісництво входить до складу Корсунь-Шевченківського лісгоспу Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства і знаходиться у північно-західній частині Черкаської області на території Корсунь-Шевченківського адміністративного району.

1.2. Характеристика фізико-географічних умов

За лісорослинним районуванням територія лісгоспу розташована в Правобережному лісостепу України. Ліси належать до типу широколистяних лісів.

Клімат району розташування лісництва і лісгоспу помірно-континентальний. Основні кліматичні показники району розташування Яснозерського лісництва наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Основні кліматичні показники району розташування Яснозерського лісництва

	Середньомісячні показники												За рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Температура повітря, 0С	-6,2	-6,6	-0,7	7,1	14,5	17,3	19,0	18,7	13,9	7,9	1,8	-3,7	7,0
Опади, мм	27	27	29	39	58	81	73	54	42	39	35	29	533

Найбільш холодними місяцями є січень і лютий, найбільш теплими – липень і серпень. Абсолютний мінімум температур спостерігається в січні -36 ⁰С, абсолютний максимум в липні +38 ⁰С. Амплітуда температур складає 74 ⁰С. Осінньо-зимовий період має більш нестійку температуру в порівнянні з весняно-літнім. В першому випадку середньомісячні коливання складають 12 ⁰С, в другому -8⁰С. Така нестійкість температур призводить в осінньо-зимовий період до постійних чередувань морозів з відлигами. Початок весни припадає на середину березня, коли температура встановлюється вище 0⁰С. За початок літнього періоду приймається приблизно середина травня. Початок осені припадає на 20 вересня, початок зими – на другу половину листопада. Тривалість вегетаційного періоду складає 205 діб і знаходиться в межах від 6 квітня до 28 жовтня, коли середньодобова температура не спадає нижче 5 ⁰С.

Ранні морози настають 25 вересня, найбільш пізні 8-9 листопада. Весною морози припиняються поміж 23 березня та 19 травня. Середнє число діб з морозами 190.

Середньорічна сума опадів – 533 мм, в окремі роки кількість їх коливається від 400 до 900 мм. В середньому за вегетаційний період випадає 345 мм або 65% загальної кількості опадів.

Посушливі періоди в літній час, тривалістю від 10 до 15 діб, спостерігаються в квітні, травні та липні. Засух не буває.

Висота снігового покриву на відкритій ділянці, за час спостережень 1925-1980 років, дорівнює в середньому 8 см, часто відсутність снігового покриву взимку в період морозів призводить до глибокого промерзання грунту і пошкодження морозами деревної рослинності в розсадниках, лісових культур і насаджень. Промерзання грунту досягає іноді 105 см, середня – 64 см, найменша – 20 см. Середня річна відносна вологість повітря складає 77% (з коливанням від 66 до 89%).

Переважаючими вітрами є вітри західного напрямку з середньою швидкістю біля 4 м/сек. Найбільше число штилів спостерігається в липні і серпні.

Весною часто переважають східні вітри, які в значній мірі висушують грунт, що зобов’язує проводити лісокультурні роботи в стислі строки.

В цілому клімат району розташування лісгоспу є помірно-вологим з тривалим періодом вегетації, з достатньою кількістю тепла і опадів. Все це створює сприятливі умови для росту широколистяних і хвойних порід помірного поясу. Вміле використання клімату і послаблення його шкідливих впливів дає можливість вирощувати високопродуктивні насадження.

За геологічною будовою і характером рельєфу ліси Корсунь-Шевченківського лісгоспу розташовані в районі Придніпровського плато.

Київське плато, яке розташоване східніше р. Рось відрізняються своєрідними рисами будови. Границі йдуть тут в глибину. Місцевість складена тертичними пухкими відкладеннями, які покриті лесовою товщиною. В неї вклинюється морена Руського відділення. Рельєф плато на більшій частині території рівнинний. Місцевість знижена. Багато дослідників вважають її ділянкою тераси Дніпра. При приближенні до Дніпра характер рельєфу різко змінюється. Він стає різко розгалуженим, з’являються гіллясті балки. Водорозділи між ними приймають вид гребенів. За рельєфом і грунтами лісгосп поділяється на дві різко відокремлені частини: рівнинну пісчану (Кумейське та Яснозірське лісництва) і сильно пересічену, ярську з суглинистими та чорноземними грунтами.

В геологічному відношенні обидві ці частини розташовані в основному, на нижньо-третичних відкладеннях.

Рівнинну частину Корсунь-Шевченківського лісгоспу можна поділити на три:

1. Заплавно-лугову , яка заливається водами р. Рось, і представлена торфяноболотними грунтами з різкими підвищеннями – островами з пісчаних і суглинистих наносів.

2. Над лугову, яка межує з першою, але не заливається весняними водами. Це найбільш розповсюджені площі в лісгоспі з різкими рівнями грунтових вод. В знижених місцях представлені пісчаними грунтами, які багаті на перегній.

3. Третя тераса з пісчаними глибокими грунтами, слабко вирізним рельєфом.

На водороздільних плато зустрічаються опідзолений чорнозем.

В лісгоспі найбільш розповсюджені такі грунти:

1. Пісчані дерново-підзолисті грунти. Ці грунти розміщені, головним чином, на другій і частково третій терасам рік. Проміжність цих грунтів дуже велика, а водоутримуюча здатність мала. Зайняті ці грунти штучними і природніми сосновими насадженнями, які дають на них добрий приріст. Материнською породою для цих грунтів є древньо-алювіальні відкладення.

2. Сірі лісові грунти. В лісгоспі вони зустрічаються всіх трьох підтипів: темно-сірі опідзолені, сірі опідзолені і світлосірі сильноопідзолені. Переважають перші. Дубові і грабові насадження розташовані на сірих лісових грунтах, які підстелені лесом. По механічному складу вони суглинисті.

На водороздільних плато зустрічаються опідзолені чорноземи, а в устях балок – делювіальні грунти.

Ерозійній діяльності сприяють такі умови:

1. Специфічна геологічна будова грунтів району, яка представлена зверху лесами і лесовидними суглинками, що легко розмиваються.

2. Глибокий базис ерозії.

3. Розорювання крутих схилів.

4. Відсутність до 1956-1957 років протиерозійних заходів на водозборі.

Внаслідок сильних злив в ярах, завдяки їх великому ухилу, утворюються бурхливі потоки, які мають велику швидкість і несуть з собою глиби пісчанику і велику кількість валунів.

Злив і розмив грунту супроводжується падінням грунтової родючості. Роль і значення лісових насаджень в запобіганні ерозійних процесів виключно велика.

Рівень підгрунтових вод на території лісгоспу коливається від 0,4-0,5 до 15-20 м. Дренованість грунтів лісгоспу цілком задовільна. Основною водною артерією в районі розміщення лісгоспу є р. Рось, яка бере свій початок біля с. Ордиця. Рось протікає в південній частині Корсунського і Гарбузинського лісництв в напрямку з заходу на схід, зливається з р. Росавою і втікає в р. Дніпро.

Озер на території лісгоспу немає. Болота складають 1,1% площі, більше всього їх в Кумейківському та Яснозерському лісництвах.