
- •Реферат
- •Розділ 1 Коротка характеристика природних та економічних умов ведення лісового господарства дп „Корсунь-Шевченківське лг“
- •1.1. Місцезнаходження Яснозерського лісництва
- •1.2. Характеристика фізико-географічних умов
- •1.3. Економічні умови ведення лісового господарства
- •1.4. Типологічна характеристика лісового фонду
- •1.5. Короткий аналіз природних та економічних умов ведення лісового господарства
- •Розділ 2 Проектування головних рубок
- •2.1. Вибір та обґрунтування способів головних рубок
- •2.2. Проектування суцільнолісосічних рубок
- •2.3. Проектування несуцільних способів головних рубок
- •2.4. Заходи сприяння природному поновленню
- •2.4.1. Спеціальний обробіток ґрунту
- •2.4.2. Підсів і підсадка лісу як доповнення підросту
- •2.4.3. Заходи по збереженню підросту цінних порід
- •Розділ 3 Проектування рубок догляду за лісом
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Складання відомості рубок догляду за лісом
- •3.3. Обґрунтування організаційно-технічних показників (елементів) рубок догляду
- •3.4. Розрахунок щорічної лісосіки рубок догляду за лісом
- •3.4.1. Спрощений спосіб розрахунку
- •3.4.2. Уточнений спосіб розрахунку
- •3.5. Розміщення щорічної лісосіки рубок догляду
- •3.6. Технологія рубок догляду за лісом
- •Розділ 4 Собівартість рубок догляду за лісом
- •4.1. Розрахунок технологічної собівартості рубок догляду за лісом
- •Список використаної літератури:
3.6. Технологія рубок догляду за лісом
У лісівницькій літературі наводиться цілий ряд визначень технології рубок догляду за лісом. На наш погляд, найбільш вдале визначення дає професор К.Б. Лосицький, який розуміє її як сукупність робочих операцій (і способів їх виконання), що послідовно здійснюються в процесі циклу робіт, починаючи з підготовчих і завершуючи вивезенням заготовлених матеріалів та очисткою ділянки від порубкових залишків.
Технологія рубок догляду відрізняється від технології головних рубок. Особливості її полягають в тому, що вона більшою мірою повинна забезпечити збереженість компонентів лісостану – деревостану, підліску, надґрунтового покриву, підвищити технічну якість і стійкість деревостанів до несприятливих факторів навколишнього середовища.
Тривалий час лісосічні роботи на рубках догляду виконувалися вручну, а на трелюванні деревини при проріджуваннях і прохідних рубках застосовувалася кінна тяга.
Догляд за лісом із застосуванням механізмів і машин потребує не тільки використання нових способів, а й розробки відповідних технологій рубок догляду. При цьому повинні враховуватися типи лісу, цільове призначення деревостанів і режим їх догляду, а також наявність технічних засобів у підприємства та шляхи використання деревини
Для широкого використання машин і механізмів на рубках догляду в насадженнях необхідно створити систему технологічних коридорів або волоків. У насадженнях штучного походження технологічними волоками (коридорами) служать розширені міжряддя, а у насадженнях природного походження для них використовують стежки, лісові дороги та ін. У таких насадженнях волоки не обов’язково мають бути прямолінійними. Навантажувальні майданчики краще розміщувати біля доріг, просік. Величини майданчиків не повинна перевищувати 0,2 га, а загальна площа технологічних коридорів при проріджуваннях і прохідних рубках – 15% площі ділянки, площа навантажувальних майданчиків на ділянках до 10 га – 4%. Коридори мають забезпечити доступ до дерев, які вирубуються або вже зрубані. Смуги-пасіки встановлюються певної ширини залежно від технічних характеристик машин і механізмів. Необхідно влаштовувати майданчики для розкряжування хлистів і навантаження деревини на транспорт (верхні склади). Останні з’єднуються з магістральними волоками шириною до 6 м, прокладеними впоперек технологічних волоків на відстані 250 м. Такі загальні принципові положення нових технологій при рубках догляду за лісом.
Коридорний спосіб рубок догляду (рис. 3.2) знайшов широке застосування при догляді за дубом у молодняках грабових дібров України. У цих умовах на вирубках часткові культури дуба створюються рядами через 6-8 м. Для зменшення витрат на освітлення і перші прочищення застосовується машина РКР-1,5 (рубач коридорний роторний) з шириною захвату 1,5 м на базі трактора МТЗ-82. В перші роки, коли дуб у рядах має висоту до 0,5-0,6 м, рубач може зрізувати більш високі рослини супутніх порід, „сідлаючи” ряд, а пізніше – зрізати з кожного боку ряду. Таким чином, загальна ширина коридору з обох боків ряду дуба буде становити 3 м, а міжкоридорні смуги, які не зайняті рубачем – 3-5 м.
При проріджуваннях та прохідних рубках доцільно застосувати середньопасічну технологію (рис. 3.3). Трелювальні волоки шириною 3 – 4 м прокладають через 40 - 50 м, що дозволяє максимально механізувати операції по проведенню рубок догляду. Звалюють дерева закордонними бензиномоторними пилками під гострим кутом до волока, обрубують гілля та сучки - бензиносучкорізками або бензинопилками БС – 1, трелюють хлисти – тракторами типу МТЗ, який обладнаний трелювальним пристроєм і лісовою лебідкою ЛТН-1 або ЛТП-2.
Намічені до рубки дерева звалюють вершиною на технологічний волок під кутом 30-400 за напрямом трелювання. Гілля обрубують і складають на волок або розкидають по площі пасіки. Зрубані дерева витягують хлистами, напівхлистами і сортиментами. Іноді за допомогою лебідки потрібно підтягувати хлист до волоку. Роботу у кожному конкретному випадку потрібно організовувати так, щоб при витягуванні деревини на волок було якнайменше пошкоджено дерев, що лишаються на корені, тому бажано трелювання проводити напівхлистами або сортиментами.
Середньопасічна технологія при ширині пасік 40 м має всього 7,5 %, а при ширині 50 м – 6 % службової площі. Вона дозволяє підвищувати продуктивність праці на 20 – 35 %.
Рис. 3.2. Технологічна схема рубок догляду у грабових дібровах коридорним способом машиною РКР – 1,5.
Умовні позначення:
1 – ряди часткових культур дуба,
2 – міжкоридорні смуги,
3 – трактор МТЗ-82 з РКР-1,5.
Рис. 3.3. Технологічна схема розробки лісосік при проріджуваннях і прохідних рубках.
Умовні позначення:
1 – верхній склад;
2 – магістральний волок;
3 – пасічний технологічний коридор;
4 – напрямок звалювання;
5 – напрямок трелювання;
6 – заокруглення технологічного коридору;
7 – повалене дерево;
8 – трелювальний трактор;
9 – лісовозна машина;
10 – штабель хлистів.