3.3. Обґрунтування організаційно-технічних показників (елементів) рубок догляду

До основних показників, які визначають ведення рубок догляду, належать: вік першого приходу з рубкою, ступінь зрідження деревостану рубками догляду, повторюваність рубок догляду, спосіб догляду, характер дерев, що підлягають вирубуванню, метод рубки. Вони встановлюються з урахуванням регіональних особливостей лісових насаджень, а у межах регіону – виходячи з екологічних умов, типу лісу, початкової і кінцевої мети догляду.

Перший прихід з рубкою догляду залежить від породного складу молодняка, від темпу росту головних, супутніх і другорядних порід у мішаних насадженнях, від їх походження. У чистих молодняках перший прихід з рубкою догляду потрібен через кілька років після їх змикання. Якщо останнє настає у віці 7-8 років, то приходять з рубкою в 9-10 річному віці; насадження сосни, що створювалися культурами з міжряддями 2,5-3,0 м інколи вимагають першого приходу з рубкою у 12-13 років. Якщо ж змикання настає рано (до 4-5 років), що часто спостерігається у мішаних молодняках, де головні породи заглушуються другорядними (у нашому випадку, наприклад, листяні) перший прихід з рубкою потрібен у 3-4 річному віці (за головною породою).

Взагалі при встановлені першого приходу з рубкою догляду в конкретних насадженнях необхідно керуватися рекомендаціями діючих правил (1996). Ми встановлюємо цей показник на основі складу молодняків, характеру їх росту (бонітету) та інших особливостей, відображених у таксаційному описі.

Оскільки на освітленні у нас ділянки із змішаним складом порід, то вік першого приходу з рубкою встановлюємо у 4 роки.

Інтенсивність рубок догляду – це вирубування певної кількості дерев, що показує ступінь втручання у життя лісу. У лісівництві, як правило, інтенсивність визначається ступенем втручання у життя лісостану в конкретний прийом рубки, тобто інтенсивність ототожнюється зі ступенем зрідження деревостану. Ступінь зрідження визначає міру впливу рубок догляду на деревостан. У лісівництві при проведенні рубок догляду виділяють такі ступені зрідження: слабкий – з вибіркою до 15% запасу, помірний або середній – з вибіркою 15-25% запасу, сильний – з вибіркою 26-35% запасу, дуже сильний – з вибіркою понад 35% запасу.

У поєднанні з тією чи іншою повторюваністю рубок догляду ступені зрідження визначають режим при якому виховується насадження. При сильних, але нечастих розрідженнях насадження буває то рідким то густішим. Таким чином створюється нерівномірний режим при відносно слабкій інтенсивності догляду, і, навпаки, часте повторення рубки, навіть при слабких ступенях, може призвести до того, що насадження буде сильно розрідженим.

Режимів виховання насадження може бути багато і залежать вони від складу і повноти останніх, лісівницьких властивостей деревних порід, лісорослинних умов, інтенсивності ведення лісового господарства.

Сильні ступені зрідження з вибіркою 30% і більше від початкового запасу практикують у мішаних насадженнях до тих пір, доки для головних порід існує загроза заглушення другорядними (дубово-грабовими, дубово-осиковими, ялиново - листяними, сосново листяними тощо).

У чистих насадженнях, а також у мішаних, коли головні породи не поступаються в рості другорядним, практикують помірні ступені зрідження. Не бажано при рубках догляду в насадженнях знижувати повноту нижче 0,8, при прочистках, а при проріджуваннях і прохідних рубках – нижче 0,7.

У нашому курсовому проекті ми встановлюємо ступені зрідження для кожної ділянки, яка потребує рубок догляду і занесена до відомості 3.1. При цьому ми керуємося тим, що в молодняках взагалі, а тим більше при незадовільному їх складі, допускаються сильні ступені зрідження. При проріджуваннях і прохідних рубках вони, як правило, помірні або слабкі.

У нашому курсовому проекті ми запроектували такі ступені зрідження:

для освітлення – 31,5 % (сильний);

для прочищення – 32,1 % (сильний);

для проріджування – 13,7 % (слабкий);

для прохідних рубок – 17,7 % (помірний).

Сильний ступінь зрідження на освітленні та прочищенні пояснюється тим, що існує загроза заглушення головної породи (дуба звичайного) другорядними породами.

Повторюваність рубок догляду встановлена правилами рубок (1996), згідно з якими вона становить: для освітлень і прочисток – 3-5 років, проріджування – 5-10 років, прохідних рубок – 10-15 років.

Повторюваність рубок догляду тісно пов’язана із ступенями зрідження деревостанів. Чим сильніше зріджується деревостан, тим рідше слід приходити з черговим прийомом рубки. Крім цього в насадженнях з високою продуктивністю (1, 1^а бонітети) при однакових ступенях зрідження потрібно з рубкою приходити частіше, оскільки в них швидше поновлюється запас порівняно з менш продуктивними насадженнями.

У мішаних насадженнях, де другорядні породи заглушують головні, рубки догляду мають бути частішими.

Для насаджень лісництва у курсовому проекті ми обґрунтовуємо середні періоди повторюваності з кожного виду рубки. Вони і будуть використані при розрахунку щорічних лісосік рубок догляду. При цьому необхідно мати на увазі, що з впровадженням у виробництво прогресивної організації рубок догляду за лісом у масштабі лісництва доцільно передбачити період повторюваності з кожного виду рубок догляду, який має кратність 5 рокам.

Отже, виходячи із вищесказаного у нашому курсовому проекті доцільно встановити такі періоди повторюваності:

для освітлення – 5 років;

для прочищення – 5 років;

для проріджування – 10 років;

для прохідних рубок – 15 років.

При традиційному (селективному) способі рубок догляду у насадженні в кожний прийом вибирають ті дерева, подальше залишення яких визнається недоцільним. В Україні застосовується метод рубок догляду, що склався за багато років. Він об’єднує в собі принципи догляду низової та верхової вибірки.

Так у мішаних насадженнях, коли головна порода заглушується другорядними переважно вибираються останні, які займають верхню частину пологу. В цьому випадку середній діаметр дерев, що вибираються, буде більшим, ніж у тих, які залишаються на корені і метод догляду буде аналогічним верховому, хоча при таких рубках вибирається і значна частина дерев з нижньої частини пологу.

Якщо ж при рубці вибирається більше дерев з нижньої частини пологу, що частіше буває при догляді за чистими культурами, то метод нагадує низовий, хоча при цьому вирубується частина дерев з верхньої частини (дерева типу „вовк”). Середній діаметр частини дерев, що вибираються, буде менший, ніж залишених на корені.

Отже, у нашому курсовому проекті доцільно встановити такі способи рубки:

для освітлення – коридорний;

для прочищення – коридорний;

для проріджування – селективний;

для прохідних рубок – селективний.

Методи рубки будуть наступними:

для освітлення та прочищення – комбінований;

для проріджування та прохідних рубок – низовий.

До дерев, що підлягають вирубуванню належать:

- дерева, що заважають росту та формуванню крони кращих допоміжних дерев;

- дерева, що мають широкі низькоопущенні, з товстими сучками крони та низькоякісні сильнозбіжисті стовбури;

- порослеві дерева, що пригнічують життєздатні насіннєві дерева головних порід;

- окремі кращі екземпляри однорідних за ростом і якістю дерев груп;

- дерева-двійчатки, розвилки, багатоверхівкові, сильновикривлені з великими пасинками та з іншими вираженими вадами і пошкодженнями, якщо вони заважають росту кращих дерев.

Пошуки шляхів зниження затрат праці на рубках догляду, особливо в молодняках, ефективнішого використання механізмів призвели до розробки нових способів рубок догляду за лісом.