31

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства

Лісогосподарський факультет

Кафедра лісівництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з рубок догляду та рубок головного користування для майстерської дільниці Яснозерського лісництва ДП „Корсунь-Шевченківське ЛГ“

Виконав: ст. 3 курсу 1 групи

Лащенко В.С.

Керівник:

доц. Левченко В.В.

Київ – 2010

Реферат

Тема курсового проекту: рубки головного користування та рубки догляду у дубових насадженнях Яснозерського лісництва ДП „Корсунь-Шевченківське ЛГ“.

У курсовому проекті запроектовані наступні лісівницькі заходи:

- проведення суцільнолісосічної рубки,

- проведення нерівномірно-поступової рубки,

- проведення рубок догляду (освітлення, прочищення, проріджування та прохідна рубка).

Також у курсовому проекті наведені технологічні схеми розробки лісосік при групово-вибірковій рубці, рубках догляду. Також розраховано технологічну собівартість проведення 1 га кожного виду рубок догляду.

Курсовий проект виконаний на 57 сторінках друкованого тексту, проілюстрований 12 таблицями і 6 рисунками, містить 4 розділи, реферат, вступ та 9 джерел літератури.

ЗМІСТ

Реферат...……...………………………………………………………………....3

Вступ.....................................................................................................................5

Розділ 1 Коротка характеристика природних та економічних умов ведення лісового господарства.........................................................................................8

1. Місцезнаходження лісництва.............................................................8

2. Характеристика фізико-географічних умов.....................................8

3. Економічні умови ведення лісового господарства...........................12

4. Типологічна характеристика лісового фонду..................................13

5. Короткий аналіз природних і економічних умов ведення лісового господарства..........................................................................................................14

Розділ 2 Проектування головних рубок..............................................................15

2.1 Вибір та обґрунтування способів головних рубок.............................15

2.2 Проектування суцільно-лісосічних рубок...........................................17

2.3 Проектування несуцільних способів головних рубок........................20

2.4 Заходи сприяння природному поновленню лісу.................................22

Розділ 3 Проектування рубок догляду за лісом...................................................29

3.1 Загальні положення................................................................................29

3.2 Складання відомості рубок догляду за лісом.......................................30

3.3 Обґрунтування організаційно-технічних показників (елементів) рубок догляду.....................................................................................................................33

3.4 Розрахунок щорічної лісосіки рубок догляду за лісом……………....38

3.5 Розміщення щорічної лісосіки з рубок догляду за лісом.....................43

3.6 Технологія рубок догляду за лісом.......................................................46

Розділ 4 Собівартість рубок догляду за лісом.......................................................51

4.1 Розрахунок технологічної собівартості рубок догляду за лісом.........51

Список використаної літератури............................................................................57

ВСТУП

Ліси займають близько третини території Землі і дають половину первинною продукції її біосфери. Тисячоліття людство розглядало цей здавалось би невичерпний лісовий океан як резерв для розширення сільськогосподарських площ, що привело до катастрофічного зменшення кількості лісів їх занепад і відмирання. У вік екологічної кризи ліси набувають особливого значення як соціальний, рекреаційний, захисний і глобально-екологічний фактор. Урегулювати протиріччя, які виникають в процесі експлуатації лісових ресурсів, можливо тільки при допомозі наукового підходу до всіх проблем і цією наукою є лісівництво.

Лісівництво - наука про закони життя та розвитку лісу, вчення про природу лісу, його біологію, морфологію, типологію, географію та екологію. Воно розкриває закони життя, розселення, поновлення, росту та розвитку лісу; це наука про вирощування та формування, системи рубок, підвищення комплексної продуктивності насаджень, воно виникло з виробничої практики людства як уміння вирощувати та користуватися лісом. За класифікацією одного з основоположників вчення про ліс професора Г.Ф. Морозова лісівництво складається з теоретичної - лісознавство, і спеціальної - основ практичного лісівництва. З розвитком лісівницької науки і окремі її напрями виділялися в самостійні дисципліни: лісові культури, лісова таксація, лісова ентомологія, фітопатологія, організація лісового господарства, лісоексплуатація, лісомеліорація, лісова пірологія та технологія побічних користувань лісом.

Друга спеціальна частина - основи практичного лісівництва - висвітлює системи рубок, їх технологію та економічне обґрунтування; методи і способи сприяння природному поновленню лісів. В цій частині розглядаються питання догляду за лісом, вирощування та формування біологічно стійких, цінних насаджень, підвищення комплексної продуктивності, збереження та підвищення корисних функцій лісу.

Вперше про необхідність раціонального використання лісів висловився І.Т. Посошков в "Книге о скудности и богатстве". Фундатор російського лісівництва А.А. Нартов розробляв теоретичні питання взаємодії деревних порід в насадженнях, їх відношення до ґрунту. Необхідність вивчення та поновлення лісів виникла в зв’язку з інтенсивним кораблебудуванням, а під кінець XVIII століття - масової вирубки лісів для забезпечення гірничорудного виробництва. Виплавка заліза потребувала багато деревного вугілля, що завдавало великої шкоди лісам, особливо уральським, які на 75-80% перепалювались. Виникла необхідність поновлювати ліси. Таким чином, практичне лісівництво виникло близько трьох століть назад. За наказом Петра І були створені дубові насадження на півдні країни та Ліндулівський модриновий гай під Санки - Петербургом, складено опис лісів у басейнах великих і малих річок, організовано перше управління лісами. Небезпідставно засновником класичного лісоводства визнано Г.Ф. Морозова. Його праці "Вчення про ліс " та "Вчення про типи насаджень" широко відомі серед лісівників, екологів, географів. Базуючись на багатому дослідницькому матеріалі про природу лісів Г.Ф. Морозов прийшов до визнання лісу як явища географічного, різноманітний склад та форму якого можна зрозуміти лише в зв'язку з навколишнім середовищем, яке включає вплив на ліс різних факторів. Він обґрунтував і довів необхідність поділу лісу на типи насаджень, що мало велике значення не тільки для теорії, а й для практики.

Значного розвитку лісівництво досягло після створення мережі лісових вузів, факультетів та науково-дослідних інститутів. У нашій країні було розроблено такі важливі напрямки лісової науки, як вчення про зміну порід, вчення про типи лісу; виконано оригінальні дослідження рубок догляду, поновлення і відновлення лісів.

Великий вклад у розвиток лісознавства і лісівництва внесли Г.М. Висоцький, П.С. Погребняк, В.М. Сучачов, А.В.Жуков, М.О.Ткаченко, І.С. Мелехов, С.С. П’ятницький, В.Г. Нестеров, Д.В. Воробйов і багато інших. Відомо, що ліс та явища його життя перебувають в єдності, сукупності, взаємообумовленому зв'язку та взаємодіє між собою і навколишнім середовищем. Розвиток лісу це не просто накопичення маси. Під впливом факторів навколишнього середовища ліс постійно змінюється. Наприклад, зміни порід, які спостерігаються в природі під дією певних сил, не знищують тип лісу як явище природи, а лише свідчать про набуття ним нової якості, яка відповідає тим умовам життя, що створилися.

Нехтуючи законами розвитку лісу, можна витратити значні кошти на створення низькопродуктивних лісів, а також пошкодити існуючі насадження невмілим господарюванням. Останнє може привести до зниження якості, продуктивності, або повного занепаду лісу. Прикладів невмілого господарювання в лісах можна навести багато. Так, суцільні рубки в ялицевих Карпат спричинили погіршенню росту ялиці, зниження продуктивності водозахисних функцій гірських лісів. Вирубка домішки ялини в ялинових та букових лісах зменшила їх стійкість, продуктивність, вона протидіє розселенню цінної породи, звужує її ареал.

Сучасна лісівницька наука вимагає від дослідників подальшого вивчення і розробки більш вдосконалених та економічних методів комплексного використання і поновлення лісів, покращення їх породного складу, підвищення продуктивності та стійкості, створення захисних насаджень у степах. Для поєднання науки і практики необхідно розробити стратегічну наукову концепцію лісокористування як складову частину природокористування.

Метою даного курсового проекту є:

- вибір та обґрунтування способів головних рубок;

- проектування суцільно-лісосічних і складних способів головних рубок;

- розробка заходів сприяння природному поновленню лісу;

- проектування рубок догляду за лісом в дубових насадженнях на 2011 рік;

- організація проведення рубок догляду по квартально-блочному методу;

- проектування прогресивної технології проведення рубок догляду;

- визначення технологічної собівартості проведення 1 га догляду окремо по освітленні, прочищенні, проріджуванні та прохідних рубках.