Битва під Берестечком

У лютому 1651 р. поляки порушили мирний договір.

Коро­лівська армія вторглась на Брацлавщину. Воєнні дії відно­вилися і йшли зі змінним успіхом.

Найбільший бій Визвольної війни відбувся під Берес­течком на Волині.

Тут 18 червня 1651 р. зустрілися 150-ти-сячна королівська і 100-тисячна козацька армії.

На боці козаків виступив також 50-тисячний загін татарської кінноти на чолі з ханом Іслам-Ґіреєм.

Після триденних боїв намітилася пере­вага на користь повстанців. Однак, татари, зацікавлені не в перемозі козаків, а у взаємному ослабленні воюючих сторін, відступили зі своїх позицій.

Коли Б. Хмельницький, спробувавши їх зупинити, прибув до хана, татари взяли його в полон.

Поляки оточили козацький укріплений табір, штур­муючи його протягом десяти днів - Командування повстанською армією перейшло до полковника Івана Богуна, який зміг про­рвати оточення і відвести більшу частину армії на Київщину.

Успіх поляків під Берестечком був підтриманий наступом з півночі литовських військ під керівництвом литовського гетьмана Януша Радзивілла.

На початку вересня польська і литовська армії з'єдналися на Київщині.

І хоча повсталі завдали їм ряд відчутних ударів, це не могло змінити стано­вища, у якому опинилися українці через значні людські і тери­торіальні втрати.

Крім того, в обох воюючих сторін почалися проблеми з продовольством і фуражем. Б. Хмельницький зму­шений був знову погодитися на переговори.

Білоцерківський мирний договір

18 вересня 1651 р. у м. Біла Церква між поляками та Б. Хмель­ницьким був підписаний новий мирний договір.

Відповідно до нього:

• оголошувалася загальна амністія,

• реєстр скорочувався до 20 тис,

• козацька територія обмежувалася Київським воєвод­ством,

• шляхта поверталася у свої маєтки,

• а гетьман (Б. Хмель­ницький був визнаний довічним гетьманом) позбавлявся права зносин з іноземними державами.

• Питання про скасування церковної унії навіть не порушувалося.

Битва під Батогом

Новий мирний договір і спроба його реалізації викликали новий вибух обурення та збройного опору, особливо на основних козацьких землях — у Наддніпрянщині, на Черні­гівщині і Полтавщині.

Б. Хмельницький після короткого перепочинку знову очолив боротьбу українського народу проти гнобителів.

У травні 1652 р. українська армія під коман­дуванням старшого сина гетьмана — Тимоша Хмельни­цького атакувала польський укріплений табір під горою Батіг на Вінниччині.

Поляки, сподіваючись на підхід підкріп­лення, збудували занадто великий табір, і власних сил на оборону всього периметра у них не вистачало.

Скориставшись цим, козаки за підтримки татарської кінноти штурмували табір одночасно з усіх боків.

До вечора польське військо було цілком розбите, командуючий ним гетьман Калиновський загинув.

Довідавшись про поразку Калиновського, польське військо, яке йшло йому на допомогу, повернуло назад.

Успіх бою сприяв розгортанню народного повстання на Брацлавщині і Чернігівщині.

Шляхти була змушена тікати з козацьких земель. Кордон із Польщею установився в рамках, перед­бачених Зборівським договором.