Опис фації №2
Адреса точки Пд.-Сх. Підніжжя дюни, правої сторони болота за 1км на південь від озера Світязь, та за 1.1 км на пд.сх від посту на затоці Бужня
Абсолютна (відносна) висота169м; вищевідрівнярічок на 1 м
Площа400-450 м2
Експозиціяділянкинахилділянки на пд.- сх. крутизна схилу250
Форма і частинасхилухвилястаслабопохиленанизовина, нижнячастинасхилу
Рельєф і мікрорельєф (морфометричніпоказники) слабо хвилястий
Положенняповерхняпершоїнадзаплавноїтераси, щозлегкапідвищується
точки на елементірельєфувисотисусідніх точок мало відрізняються одна від одної часто коливання не перевищують 2 метрів
Материнська порода еолові відклади
Грунтдерново-слабопідзолистий піщаний на еолових відкладах
С
тупінь
змиття (намиття) ґрунтів немає
Тип і ступінь зволоження атмосферний нормальний
Глибина залягання ґрунтових вод 1-2 м
Типи рослинності сфагнові мохи, чорниця
Деревостан: загальний склад сосна; зімкнутість крон є
Таблиця 5
Характеристика стану деревостану досліджуваної території
№ п/п |
Назва деревної породи |
Ярус |
Висота,м |
Діаметр, см |
Вік |
Клас бонітету |
1 |
сосна |
1 |
30-40 |
30-35 |
40-60 |
ІІІ,ІV |
2 |
Дуб звичайний |
1 |
2-3 |
До 10 |
5-7 |
І-ІІ |
3 |
Береза пухнаста |
2 |
2-3 |
10-15 |
6-8 |
І-ІІ |
4 |
горобина |
2 |
1,5-2 |
5-7 |
4-5 |
І |
Т ип лісорослих умов
Природне відновлення немає
П ідріст: загальний склад немає; зімкнутість (в балах) немає
Підлісок (чагарники): зімкнутість (в балах) немає
Чагарниковий ярус: проективне вкриття (%) немає
Моховий покрив: проективне вкриття (%) 80-90%
Таблиця 6
Характеристика стану мохового покриву досліджуваної території
№ п/п |
Назва рослини |
Рясність |
Висота, м |
Розподіл |
|
1 |
Сфагновий мох |
Cop1 |
0,05-0,1 |
Південно-східна частина фації |
|
2 |
Оленячий мох |
Sol |
0,07-0,13 |
Північна частина фації |
|
1 |
Чорниця |
cop2 |
Ц1 |
10-20 |
|
Трав’яний покрив: проективне вкриття (%) немає
Середня висота травостою (см) немає
К ультурна рослинність та її стан (для ріллі)
З асміченість Бур’яни
Таблиця 7
Опис ґрунтового розрізу
Індекс горизонту |
Глибина, см |
Опис горизонтів: колір, вологість, мох. склад, структура, щільність, новоутворення і включення(% вмісту уламків і щебеню), перехід |
HЕ
|
4-12
|
Гумусо-сильноелювіальний горизонт сірий або темно-сірий, не міцної порохувато-грудкової структури, збагачений присипкою SiO2, слабо ущільнений, перехід різкий |
I |
18-60
|
Ілювіальний горизонт бурий грубо-горіхуватої структури, до низу переходить у призматичну, ущільнений, перехід поступовий |
P |
Більше 81 |
Світло-голубий, мокруватий, представлений мокруватим дуже дрібним піском, який утворений еоловими відкладами |
Горизонт і глибина взяття зразківHE:4-12 см; I: 18-60 см; P: ,більше 80см.
В икористання комплексу територія стаціонарної рекреації
Назва природного комплексу відносно піднесена слабо хвиляста ділянка водно- льодовикових низовин з сосняками зелено-моховими на дерново-слабопідзолистих піщаних ґрунтах на еолових відкладах
До складу якого урочища входить і роль даної фації в ньому домінуюча фаціяслабохвилястого піднесеного урочища
Основні фізико-географічні процеси затоплення понижених ділянок між дюнами, виснаження вершин дюн.
П римітки
Дослідження типу лісу і його рекреаційної дегресії
1 травня ми вирушили до озера Пісочне, санаторій ,,Лісова Пісня”. Після незначного відпочинку ми вирушили досліджувати типи лісу і стан рекреаційної дегресії на екологічній стежці ,,Лісова Пісня”.
Н
а
початку екостежки ми спостерігали
типовий сосновий бір, який простягався
понад 300 метрів. Повнота деревостанів
лежить у межах 0,6-0,7. Стовбури дерев часто
викривлені, сучкуваті, але здебільшого
прямі і високі, понад 18м. Був присутній
покрив, який складався із мохів, брусниці,
чорниці. На території бору панує 3-тя
стадії рекреаційної дегресії.Далі
вздовж екостежки спостерігаються
субори. Вони є двоярусними. Перший ярус
займає сосна, у другому спостерігається
дуб черешчатий. Підріст становить
горобина. покрив складається із мохів,
орляка, чорнице сфагнової рослинності.
Субір простягався на 300-350 м після бору.
На території субору панує 2-га стадії
рекреаційної дегресії.
На початку рекреаційний пункту ,,Перемут” також спостерігається субір, але вже більш свіжий. Провідною породою є сосна, підріст становить горобина, дубчерешчатий, підлісок складають ожина, малина. Спостерігається трав’яний покрив із брусниці, різної злакової рослинності. Панує 3-тя стадія рекреаційної дегресії.
П
ісля
озера Перемут спостерігається такий
тип лісу як груди. Сосни дуже мало,
переважають береза з домішком дуба
черешчатого. Підріст становлять
горобина, черемха. вільха. У підліску
ожина, малина. Спостерігається рясний
трав’янистий покрив, і 3-тя стадія
рекреаційної дегресії.
ВИСНОВКИ
В системі фізико-географічної освіти особливе місце належить навчально-польовим практикам, які є однією із складових навчального процесу при підготовці географів.
Місцем проведення навчальної польової практики був Шацький національний природний парк.
В період проходження навчально-польової практики з ландшафтознавства ми мали можливість застосовувати знанняотримані під час навчального процесу. Крім того ми спостерігали за географічними явищами та процесами у природі, розвивали географічні мислення, виявляли, аналізувати взаємозв’язки між компонентами ландшафту.
У процесі навчально-польової практики ми дослідили особливості природокористування у Шацькому національному природному парку; визначили фації в межах окремих ландшафтних місцевостях; дослідили типи лісу на екологічній стежці ,,Лісова пісня ” Шацького національного природного парку; навчились визначати типи ґрунтів у польових умовах.