МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, УКРАЇНИ

Східноєвропейський Національний Університет імені Лесі Українки

Кафедра географії

ЗВІТ

Про навчальну професійно орієнтовану і віддалену практику по Шацькому національному природному парку

Виконали студенти 22 групи

денної форми навчання

Бригадир: Басовець А.

Склад бригади: Корнелюк С.

Каленюк О.

Кісільова І.

Сидорчук О.

Штинь С.

Керівник практики:

ст. викл. Міщенко О.В.

Луцьк – 2013

План

ВСТУП…………………………………………………………………………3

Розділ І. Фізико-географічна характеристика Шацького Національного Природного Парку

1.Загальний орогідрографічний план……………………………………... 5

Геологічна будова. Четвертинні відклади

Рельєф

2.Гідрокліматичні компоненти………………………………………………

Клімат

Поверхневі води

3. Грунтово-рослиний покрив і тваринний світ (біогенні компоненти)…….

Рослинний і тваринний світ

Ландшафти. Дослідження ділянок

Розділ ІІ. Ландшафтна характеристика ШНПП

Фізико-географічний опис досліджуваних фацій……………………………

Типи лісу в межах екологічної стежки «Світязянка»………………………..

ВИСНОВОКИ…………………………………………………………………..

ВСТУП

Пізнання природних ландшафтів як динамічної системи, їх структури та просторової диференціації є завданням ландшафтної, фізико-географічної практики.

В системі фізико-географічної освіти особливе місце належить навчально-польовим практикам, які є однією із складових навчального процесу пр. підготовці географів.

В період проходження навчально-польової практики з ландшафтознавства студенти можуть застосовувати отримані знання під час навчального процес. Крім того студенти можуть спостерігати за географічними явищами та процесами у природі, розвивати географічні мислення, виявляти. аналізувати взаємозв’язки між компонентами ландшафту.

Місцем проведення навчальної польової практики є Шацький національний природний парк.

Матеріали та обладнання: топографічні карти Шацького національного природного парку масштабами 1:25000 і 1:60000, рулетка для вимірювання шарів ґрунту, лопата. визначник вищих судинних рослин.

Об’єктом дослідження навчальної практики є Шацький національний природний парк.

Предметом дослідження є особливості функціонування та структура природних ландшафтів Шацького національного природного парку.

Основними завданнями навчально-польової практики є:

• дослідити особливості природокористування у Шацькому національному природному парку;

• визначити фації в межах окремих ландшафтних місцевостях;

• дослідити типи лісу на екологічній стежці ,,Лісова пісня ” Шацького національного природного парку;

• навчитись визначати типи ґрунтів у польових умовах.

Звіт складений із вступу, двох розділів, висновків та гербарію.

Розділ І. Фізико-географічна характеристика Шацького Національного Природного Парку

Геологічна будова. Четвертинні відклади. Рельєф

Територія парку знаходиться на заході одного з найкрупніших болотно-озерно-лісових комплексів у Європі - регіону Полісся, яке поширене на півночі України, півдні Білорусі та, частково у Польщі та Російській Федерації.

За схемою фізико-географічного районування територія парку відноситься до області Волинського Полісся Поліської провінції Зони мішаних лісів південного заходу Східно-Європейської рівнини. Тут проходить головний Європейський вододіл, який розділяє басейни річок Прип'яті і Західного Бугу.

Територія парку включає, переважно, типові для Західного Полісся екосистеми: озерні, лісові, болотні та лучні. Чорницево-зеленомошні соснові ліси є тут найбільш характерним типом лісів. Луки та водні екосистеми зустрічаються переважно поблизу рік та озер.

Визначальною особливістю цієї території є зосередження на ній великої кількості озер, різних за своїми характеристиками та походженням, що утворюють одну з найбільших озерних систем Європи. В пониззях між озерами знаходяться евтрофні та мезотрофні осокові болота. Тут представлені також рідкісні для Полісся оліготрофні болота.

Територія ШНПП, займаючи межиріччя Західного Бугу і Прип’яті, простягається на 32 км у субмеридіональному і на 36 км у субширотному напрямах.

Повсюдно ґрунтоутворення відбувалося на неоплейстоценових та голоценових відкладах антропогенового періоду.

Рельєф суходолів сформований моренними флювіогляціальними та озерно-льодовиковими відкладами дніпровського зледеніння середнього неоплейстоцену, що ускладнені верхньонеоплейстоценовими і голоценовими еоловими дюнами. В межах річкової долини Західного Бугу суходільні ділянки утворені відкладами першої надзаплавної тераси верхнього неоплейстоцену.

Заболочені ділянки території ШНПП сформовані озерно-льодовиковими відкладами дніпровського зледеніння.

Моренні відклади. Власне льодовикові відклади утворені двома типами морен: основною (донною) і кінцевою (насипною). У сучасному рельєфі – це ледь помітне підняття, закартованеяк моренний острів з абсолютною позначкою поверхні 173,0 м.

Не тільки в межах ШНПП, а й на всій території, охопленій дніпровським зледенінням, ніким ще не було закартовано темно-коричневі валунні суглинки, що є підставою для виділення окремого Шацького типу морени. Ці відклади за текстурними особливостями та мінеральним складом збігаються з мореною Чорнобильсько-Чистогалівської зони (обрив берега на р. Прип’ять).

Флювіогляціальні відклади регресивної стадії дніпровського льодовика fsPIIdn. Флювіогляціальні утворення дніпровського пізньольодовиків’я мають повсюдне поширення в межах ШНПП, за винятьком острівних піднятьверхньокрейдового рельєфу на ділянці Ростань і в межах смт Шацьк. Вониутворюють обширнізандрові поля різнозернистих пісків із поодинокими включеннями уламків кременю і гранітів.

У межах кінцево-моренних морфоскульптур флювіогляціальні відклади виповнюють вузькі улоговини стоку талих льодовикових вод.

Потужність зандрових пісків залежно від рельєфу крейдового ложа змінюється від 5 до 10 м.

Своєрідними з генетичного погляду є флювіогляціальні утворення озів. На території ШНПП озові гряди радіального типу утворилися у процесі інтенсивного танення мертвого льоду та винесення дрібнозернистого матеріалу з льодовикового масиву одним тріщинним руслом ріки, що протікала під льодом.

Три невеликі озові центри закартовані на віддалі 1,0 км на південь від оз. Світязь, біля с. Підманове, а також на ділянці між смт Шацьк – с.Мельники. Просторово вони витягнуті в напрямку просування льодовика.

Після льодовикова трансформація озових форм спричинена еоловими відкладами.

Флювіогляціальні відклади камів дніпровського льодовика. Ками як льодовикові акумулятивні горбисті форми рельєфу сформувалися біля внутрішнього краю льодовика у процесі його дегляціаціїі перемивання моренного матеріалу в останцях мертвого льоду. В межах ШНПП ми вивчали кам, розміщений північно-східніше с. Кам’янка, який тяжіє до Ростаньської кінцево-моренної гряди, а також на північному березі оз. Люцимер, що на околиці смт Шацьк. Обидві камові форми у сучасному рельєфі мають однакову висоту – 5 м і овальну форму пагорба з крутими схилами. У районі с. Кам’янка кам із дистального боку оперезаний улоговиною стоку флювіогляціальних вод, у центральній частині якої зараз протікає струмок, що впадає в оз. Луки. Кам на східній околиці Шацька розміщений у безстічній котловині, що омивається водами оз. Люцимер.

У геологічному розрізі камів домінують невідсортовані піски з гравієм, інколи супіски з горизонтальною або косою шаруватістю, типовою для утворень озерного типу.

Озерно-льодовикові відклади є обов’язковим компонентом у комплексі льодовикових утворень.

Вони формуються у період рівноваги краю льодовика у підгачуваних водоймах. У межах ШНПП озерно-льодовикові утворення поширені південніше смт Шацьк – с.Підманове. Залягають вони на флювіогляціальних підморенних пісках, охоплюючи моренні форми. Озерно-льодовиковими відкладами утворений розріз південного берега оз. Світязь. П’ятиметрова товща супісків світло-сірого кольору за палінологічними визначеннями у своєму складі утримує лише пилок сосни, що засвідчує холодні умови осадонагромадження. Потужність озерно-льодовикових відкладів незначна і коливається в межах 2–5 м.

Алювіальні відклади надзаплавної тераси Західного Бугу сформовані відсортованими пісками різного гранулометричного складу із загальною потужністю до 15,0 м.

Описані неоплейстоценові відклади повсюдно перекриваються голоценовими утвореннями. На суходолах – це елювіально-делювіальні відклади, а в межах заболочених понижень рельєфу – захороненізаторфовані ґрунти.

Сучасний ґрунтовий покрив ШНПП та Полісся загалом потребує поглибленого вивчення щодо міграції породотвірних хімічних елементів та сполук, що визначають його хімічний склад і вміст гумусу.