3.3. Параметри та критерії оцінювання теоретичного питання з перекладознавства

Оцінка "відмінно"

Зміст відповіді: повне розуміння та чітке визначення лінгвістичних і перекладацьких термінів, компетентне визначення теоретичних засад та різних підходів до мовних явищ; вміння пояснити смислові, структурні, загальні та відмінні особливості мовних одиниць усіх рівнів та навести доречні приклади.

Форма відповіді: коректна лексико-граматична та інформаційна презентація тексту, вільне володіння професійною термінологією, зв’язність та логічне послідовне викладення матеріалу з дотриманням семантичних та формальних зв’язків між реченнями. Змістовна, логічна, чітка відповідь на усі компоненти питання.

Оцінка "добре" ставиться при невиконанні однієї вимоги до змісту або однієї вимоги до форми. Відповідь абітурієнта повна, зрозуміло викладена, однак містить неповну ілюстрацію понять, недостатньо вдалі приклади, зайву інформацію. Допускається 3-4 граматичних або лексичних помилки.

Оцінка "задовільно" ставиться при невиконанні двох/трьох вимог до змісту або однієї вимоги до форми. Відповідь є правильною по суті, однак неповною (через відсутність пояснень, прикладів, ілюстрацій). Допускається 6-8 мовних помилок.

Оцінка "незадовільно" ставиться при невиконанні чотирьох і більше вимог до змісту, двох чи більше вимог до форми. Відповідь абітурієнта не відображає суті питання, не містить основних термінів та їх визначень, не проілюстрована доречними прикладами, або витлумачена у спотвореній формі. У відповіді студента присутні більше, ніж 9 мовних помилок.

3.4. Комплексна оцінка

Підсумкова оцінка за вступний іспит обчислюється як середнє арифметичне з округленням до сотих долей. Підсумкова оцінка виставляється так:

Середня арифметична оцінка за іспит	Можливі складові оцінки за окремі компоненти роботи	Загальна оцінка за національною шкалою
4,50 –5,00	5, 5, 4	відмінно
3,60 – 4,99	3, 4, 4	добре
3,00 – 3,59	3, 3, 3	задовільно
2,99 і нижче	2, 3, 3	незадовільно

4. Перелік теоретичних питань

(на матеріалі конкретної східної мови)

1. Виразно-зображувальний потенціал мови. Система конотативних засобів та стилістичних прийомів.

2. Дієслово та його граматичні категорії.

3. Дієслово. Морфологічні й синтаксичні функції.

4. Дієслово: система видо-часових форм дієслова.

5. Еволюція синтаксичної системи східної мови.

6. Етимологічний склад мови: запозичені слова, їх класифікація та асиміляція.

7. Зміна значення слова як один із шляхів збагачення словникового складу мови.

8. Значення та поняття. Основні типи значення слова. Полісемія та омонімія, шляхи диференціації полісемії та омонімії.

9. Іменник та його граматичні категорії.

10. Інтонаційна система східної мови. Функції інтонації.

11. Історична періодизація розвитку східної мови.

12. Мова як засіб спілкування. Мова і мовлення. Мовлення і мислення.

13. Модальність як семантична категорія. Модальні засоби мови.

14. Напрямки та методи сучасних лінгвістичних досліджень (теорія мовленнєвих актів, функціональна граматика, когнітивна лінгвістика, лінгвістика тексту, теорія дискурсу).

15. Основні напрямки розвитку лінгвістичних досліджень (порівняльно-історичне мовознавство, младограматизм, структуралізм, глосематика, генеративна лінгвістика).

16. Основні поняття граматичної теорії (граматичне значення, граматична форма, граматична категорія, основні одиниці морфології та синтаксису).

17. Основні поняття морфології (морфема, типи морфем, аломорф).

18. Основні поняття фонетики (фонема, алофон, дистрибуція).

19. Основні проблеми синтаксису. Словосполучення, типи синтаксичного зв’язку. Прості й складні речення. Класифікація речень. Елементи синтаксичного зв’язку в реченнях.

20. Особливості газетно-інформаційного стилю мовлення.

21. Особливості наукового стилю мовлення.

22. Особливості офіційно-ділового стилю мовлення.

23. Особливості розмовного стилю мовлення.

24. Особливості художнього стилю мовлення.

25. Парадигматика та синтагматика. Парадигматичні й синтагматичні методи розподілу лінгвістичних одиниць.

26. Поняття вторинної номінації та принципи перенесення найменувань. Тропи.

27. Прийменник та його граматичні категорії.

28. Прикметник і прислівник та їх лексико-семантична класифікація. Ступені порівняння.

29. Проблема аналітизму та синтетизму у східній мові.

30. Проблема визначення фразеологічних одиниць в сучасній східній мові та їх класифікація.

31. Проблема диференціації одиниць мови.

32. Проблема диференціації частин мови.

33. Семантична деривація (звуження, розширення та перенесення значення).

34. Семантична класифікація словникового складу. Парадигматичні відношення: синонімія, антонімія, омонімія. Тематичні групи. Семантичні поля.

35. Система фонем і фонематичних опозицій у фонології східної мови.

36. Складова та акцентна структура слів у східній мові.

37. Слово як основна одиниця мови. Проблема диференціації слова. Класифікація слова та його морфемна структура. Поняття лексеми та словоформи. Словотвір та словозміна.

38. Словотвір у східній мові. Основні та другорядні типи словотвору.

39. Соціальна стратифікація словникового складу східної мови.

40. Специфіка побудови речення у східній мові.

41. Стилістична диференціація лексики: стилістично нейтральна та стилістично забарвлена лексика.

42. Сучасна дієслівна система східної мови з погляду її розвитку.

43. Сучасні підходи до аналізу тексту і дискурсу.

44. Текст у східній мові. Когезія як одна з головних рис тексту. Типи когезії.

45. Територіальна диференціація словникового складу східної мови (діалекти).

46. Фонологічна система східної мови.

47. Фоностилістика. Інтонаційні стилі у мовленнєвій комунікації.

48. Фразеологія. Особливості сталих словосполучень, принципи їх класифікації.

49. Функціональний стиль, його визначення, класифікація стилів, їх характеристика.

50. Часова диференціація словникового складу східної мови (запозичення).