
- •Вопрос 1 Поняття, ознаки, види господарської діяльності та принципи її здійснення
- •Вопрос 2 Види господарської діяльності
- •3 Вопрос Господарські правовідносини, їх ознаки та види
- •Вопрос 4 Методи господарського права
- •Вопрос 5 Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •Вопрос 6 Система господарського законодавства
- •Вопрос 7 поняття, ознаки та види суб’єктів господарських правовідносин
- •Вопрос 8 Суб'єкти господарського права. Суб'єкти господарювання
- •Вопрос 9 Завдання, права та обов'язки суб'єкта господарського права
- •Вопрос 10.Порядок створення та установчі документи суб’єктів господарювання.
- •Вопрос 12. Види органів управління –суб’єктів господарювання.
- •13 Вопрос Підстави та види припинення діяльності суб’єкта господарювання
- •14 Вопрос Поняття підприємства та його основні ознаки
- •15 Вопрос Види та організаційно-правові форми підприємств
- •16 Вопрос Підприємства державної форми власності (державні комерційні та казенні підприємства)
- •17 Вопрос Підприємства колективної власності
- •18 Вопрос Приватні підприємства
- •19 Вопрос Правовий статус громадянина-підприємця
- •2О вопрос Підприємство з іноземними інвестиціями. Іноземне підприємство
- •21 Вопрос Поняття та характерні риси господарських товариств
- •22 Вопрос Поняття, ознаки та види акціонерних товариств.
- •23 Вопрос Органи управління акціонерними товариствами
- •24.Вопрос Поняття товариства з обмеженою відповідальністю
- •25 Вопрос Поняття товариства з додатковою відповідальністю
- •26 Вопрос Поняття повного товариства
- •27 Вопрос Поняття командитного товариства
- •28 Вопрос Поняття та види правового режиму майна суб’єктів господарювання
- •2. Види майна суб'єктів господарювання
- •29 Вопрос Поняття право власності, права господарського ведання та оперативного управління
- •30 Вопрос Види майна суб’єктів господарювання та джерела його формування
- •32 Вопрос Поняття і головні цілі приватизації
- •33 Вопрос Об’єкти приватизації
- •34 Вопрос Суб'єкти приватизації
- •35 Вопрос.Приватизаційний процес та способи приватизації.
- •36.Вопрос Поняття та види господарських зобов’язань.
- •37. Вопрос Поняття та ознаки господарського договору.
- •38. Вопрос Класифікація господарських договорів.
- •39.Вопрос Зміст і форма господарських договорів.
- •40.Вопрос Укладання господарських договорів.
- •41.Вопрос Зміна та розірвання господарських договорів.
- •42.Вопрос Поняття та види господарсько-правової відповідальності.
- •43.Вопрос Поняття відшкодування збитків.
- •44.Вопрос Штрафні санкції.
- •45.Вопрос Оперативно-господарські санкції.
- •46.Вопрос Адміністративно-господарські санкції.
- •47.Вопрос Поняття неплатоспроможності і банкрутства.
- •48.Вопрос Сторони та інші особи у відносинах банкрутства.
- •49.Вопрос Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •50.Вопрос Санація, мирова угода та ліквідаційна процедура при визнанні боржника банкрутом.
- •51.Вопрос Правові форми участі держави в регулюванні господарської діяльності
- •52.Вопрос Договір поставки та його характерні риси
- •53.Вопрос Договір контрактації сільскогосподарської продукції.
- •54.Вопрос Договір енергопостачання та його характерні риси.
- •Вопрос 55. Поняття товарної біржи.
- •57.Вопрос Загальні положення договору оренди.
- •58.Вопрос Договір оренди державної та комунальної власності.
- •59.Вопроси Договір оренди землі та його характерні риси.
- •60.Вопрос Договір лізінгу та його характерні риси.
- •61.Вопрос Поняття договору міни.
- •62.Вопрос Договір перевезення вантажу та його характерні риси.
- •63Вопрос Договір транспортної експедиції та його характерні риси.
- •64.Вопрос Договір підряду на капітальне будівництво.
- •65.Вопрос Поняття інвестиційної діяльності.
- •67.Вопрос Поняття та види кредиту.
- •68.Вопрос Договір страхування та його характерні риси.
- •69.Вопрос Правове регулювання ціни та ціноутворення.
- •70.Вопрос Поняття, види та суб’єкти аудиторської діяльності.
- •73.Вопрос Поняття права на звернення до господарського суду.
- •74.Вопрос Порядок порушення справ у господарському суду.
- •75.Вопрос Основні положення досудового врегулювання господарського спору.
- •76.Вопрос Порядок пред’явлення та розгляду претензії, сроки.
- •77.Вопрос Загальна характеристика справ, підвідомчих господарським судам.
- •78.Вопрос Територіальна підсудність справ господарському суду.
- •79.Вопроси Загальна характеристика участників судового процесу.
- •80.Вопрос Процесуальний статус судді та підстави відводу.
- •81.Вопрос Поняття сторін в судовому процесі. Їх права та обов’язки.
- •82.Вопрос Поняття та види третіх осіб у господарському процесі.
- •83.Вопрос Загальна характеристика представників сторін і третіх осіб.
- •84.Вопрос Порядок участі судового експерта в судовому процесі.
- •85.Вопрос Поняття та види доказів у господарському процесі.
- •86.Вопрос Загальні принципи доказування у господарському процесі.
- •87.Вопрос Поняття письмових доказів.
- •88.Вопрос Поняття речових доказів.
- •89.Вопрос Загальна характеристика та види запобіжних заходів.
- •90.Вопрос Поняття судових витрат у господарському процесі.
- •91.Вопрос Поняття та види процесуальних строків.
- •92.Вопрос Загальні вимоги до форми і змісту позовної заяви.
- •93.Вопрос Порядок прийняття позовної заяви, підстави для відмови у прийнятті позовної заяви.
- •94.Вопрос Підстави та заходи до забезпечення позову, порядок скасування.
- •95.Вопрос Поняття строку вирішення спору та порядок ведення засідання.
- •96.Вопрос Порядок відмови від позову, визнання позову відповідачем, мирової угоди сторін.
- •97.Вопрос Особливості зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •98.Вопрос Поняття та підстави залишення позову без розгляду.
- •99.Вопрос Загальна характерстика прийняття рішення при вирішенні господарського спору. Вимоги до змісту рішення.
- •101.Вопрос Загальна характеристика апеляційного оскарження, строк подання. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги (подання).
- •102.Вопрос Загальна характеристика касаційного оскарження, строк подання. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги (подання).
85.Вопрос Поняття та види доказів у господарському процесі.
В процесі доказування засобами встановлення обставин, які мають значення для справи, є судові докази. Судові докази — поняття, яке поєднує в собі два тісно взаємозв’язаних елементи: фактичні дані як зміст доказів і засоби доказування як процесуальна форма.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами в господарському процесі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:— письмовими і речовими доказами;— висновками судових експертів;
— поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
В процесі доказування засобами встановлення обставин, які мають значення для справи, є судові докази. Судові докази — поняття, яке поєднує в собі два тісно взаємозв’язаних елементи: фактичні дані як зміст доказів і засоби доказування як процесуальна форма.
Фактичні дані, точніше відомості про певні обставини, відображають, віддзеркалюють факти реальної дійсності. Особливістю судових доказів є наявність процесуальної форми, встановлені вимоги щодо порядку отримання відомостей про обставини. Відомості про факти можуть бути отримані судом лише за допомогою передбачених законом засобів доказування (письмові, речові докази та інші).
Таким чином, судовими доказами в господарському процесі є відомості, які можуть підтвердити наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи та отримані у встановленому законом порядку передбаченими засобами доказування. Традиційна уява про види доказів, яка склалася в процесуальній науці, дозволяє їх класифікувати на види з таких підстав: за характером зв’язку змісту з фактом, який встановлюється, докази поділяються на прямі й побічні; за процесом формування відомостей про факти — первісні та похідні; за джерелом — особисті й речові.
Окремі засоби доказування. Згідно з Господарським процесуальним кодексом України встановлені такі засоби доказування:— письмові докази;— речові докази;— висновки судових експертів;— пояснення представників сторін, пояснення інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Письмові докази частіше використовуються на практиці, це вид засобів доказування, що зумовлений характером справ, які вирішуються господарськими судами. Господарське процесуальне законодавство не містить дефініції письмових доказів. Стаття 36 ГПК лише визначає, що письмовими доказами є документи й матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, тобто визначаються лише їх види, які застосовуються у господарський практиці. До того ж і ці види не перераховані і мають тільки загальну характеристику як різноманітні документи і матеріали. Письмові докази мають речову основу (папір або інший матеріал), на яку нанесено текст способом, що дозволяє сприймати його візуально. Саме зі змісту даного тексту сприймаються необхідні господарському суду відомості, а не з якості предмета, на який він нанесений. Цим відрізняють письмові докази від речових, оскільки речові докази у своєму зовнішньому виразі також можуть являти собою певні предмети з нанесеним текстом. Викладені у письмовій формі пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, не є письмовими доказами, а є особистими доказами у письмовій формі. Не є письмовими доказами також висновки експертів у письмовій формі. Письмові докази — це предмети, які відображають (віддзеркалюють) відомості, що мають значення для справи, за допомогою доступних для сприйняття їх людиною засобів. За низкою ознак письмові докази можуть бути класифіковані на певні види:— за суб’єктом, від якого виходить документ, — на офіційні та приватні (неофіційні). В господарському процесі частіше досліджуються офіційні документи, що визначається характером справ, які вирішуються господарським судом. Офіційні документи виходять від органів держави, громадських організацій, посадових осіб та інших, тобто тих, хто уповноважений їх видавати. Можуть мати розпорядний характер.
Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору (ст. 37 ГПК). Речові докази, як і письмові — це певні предмети, різноманітні матеріальні цінності. Речові докази відрізняються від письмових не своїм змістом, а якістю, властивостями, відмінними ознаками, а також тим, що їх неможливо замінити. Письмові ж докази можливо відтворити, коли, наприклад, втрачений оригінал замінюється його примірником або копією. Речові докази можуть виступати як саме докази та одночасно як доказ і як об’єкт спору. До речових доказів, які є одночасно і об’єктом спору, може бути застосовано заходи до забезпечення позову. Докази надаються особами, які беруть участь у справі. Законодавство встановлює однаковий порядок витребування речових і письмових доказів. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій — незалежно від їх участі у справі — документи й матеріали, необхідні для вирішення спору. Стаття 38 ГПК передбачає, що господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження. У випадку, якщо особи, які беруть участь у справі, не можуть самостійно отримати необхідні докази, вони звертаються з клопотанням про витребування цих доказів. Сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Після вирішення спору речові докази, які знаходяться в господарському суді, повертаються підприємствам та організаціям, від яких їх було одержано, або повертаються стороні, за якою господарський суд визнав право на ці речі (ст. 40 ГПК). Вони видаються під розписку уповноваженої особи, і ця розписка додається до справи. Речі, які не можуть знаходитись у власності особи, якою їх подано, передаються відповідним органам.