
- •Вопрос 1 Поняття, ознаки, види господарської діяльності та принципи її здійснення
- •Вопрос 2 Види господарської діяльності
- •3 Вопрос Господарські правовідносини, їх ознаки та види
- •Вопрос 4 Методи господарського права
- •Вопрос 5 Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •Вопрос 6 Система господарського законодавства
- •Вопрос 7 поняття, ознаки та види суб’єктів господарських правовідносин
- •Вопрос 8 Суб'єкти господарського права. Суб'єкти господарювання
- •Вопрос 9 Завдання, права та обов'язки суб'єкта господарського права
- •Вопрос 10.Порядок створення та установчі документи суб’єктів господарювання.
- •Вопрос 12. Види органів управління –суб’єктів господарювання.
- •13 Вопрос Підстави та види припинення діяльності суб’єкта господарювання
- •14 Вопрос Поняття підприємства та його основні ознаки
- •15 Вопрос Види та організаційно-правові форми підприємств
- •16 Вопрос Підприємства державної форми власності (державні комерційні та казенні підприємства)
- •17 Вопрос Підприємства колективної власності
- •18 Вопрос Приватні підприємства
- •19 Вопрос Правовий статус громадянина-підприємця
- •2О вопрос Підприємство з іноземними інвестиціями. Іноземне підприємство
- •21 Вопрос Поняття та характерні риси господарських товариств
- •22 Вопрос Поняття, ознаки та види акціонерних товариств.
- •23 Вопрос Органи управління акціонерними товариствами
- •24.Вопрос Поняття товариства з обмеженою відповідальністю
- •25 Вопрос Поняття товариства з додатковою відповідальністю
- •26 Вопрос Поняття повного товариства
- •27 Вопрос Поняття командитного товариства
- •28 Вопрос Поняття та види правового режиму майна суб’єктів господарювання
- •2. Види майна суб'єктів господарювання
- •29 Вопрос Поняття право власності, права господарського ведання та оперативного управління
- •30 Вопрос Види майна суб’єктів господарювання та джерела його формування
- •32 Вопрос Поняття і головні цілі приватизації
- •33 Вопрос Об’єкти приватизації
- •34 Вопрос Суб'єкти приватизації
- •35 Вопрос.Приватизаційний процес та способи приватизації.
- •36.Вопрос Поняття та види господарських зобов’язань.
- •37. Вопрос Поняття та ознаки господарського договору.
- •38. Вопрос Класифікація господарських договорів.
- •39.Вопрос Зміст і форма господарських договорів.
- •40.Вопрос Укладання господарських договорів.
- •41.Вопрос Зміна та розірвання господарських договорів.
- •42.Вопрос Поняття та види господарсько-правової відповідальності.
- •43.Вопрос Поняття відшкодування збитків.
- •44.Вопрос Штрафні санкції.
- •45.Вопрос Оперативно-господарські санкції.
- •46.Вопрос Адміністративно-господарські санкції.
- •47.Вопрос Поняття неплатоспроможності і банкрутства.
- •48.Вопрос Сторони та інші особи у відносинах банкрутства.
- •49.Вопрос Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •50.Вопрос Санація, мирова угода та ліквідаційна процедура при визнанні боржника банкрутом.
- •51.Вопрос Правові форми участі держави в регулюванні господарської діяльності
- •52.Вопрос Договір поставки та його характерні риси
- •53.Вопрос Договір контрактації сільскогосподарської продукції.
- •54.Вопрос Договір енергопостачання та його характерні риси.
- •Вопрос 55. Поняття товарної біржи.
- •57.Вопрос Загальні положення договору оренди.
- •58.Вопрос Договір оренди державної та комунальної власності.
- •59.Вопроси Договір оренди землі та його характерні риси.
- •60.Вопрос Договір лізінгу та його характерні риси.
- •61.Вопрос Поняття договору міни.
- •62.Вопрос Договір перевезення вантажу та його характерні риси.
- •63Вопрос Договір транспортної експедиції та його характерні риси.
- •64.Вопрос Договір підряду на капітальне будівництво.
- •65.Вопрос Поняття інвестиційної діяльності.
- •67.Вопрос Поняття та види кредиту.
- •68.Вопрос Договір страхування та його характерні риси.
- •69.Вопрос Правове регулювання ціни та ціноутворення.
- •70.Вопрос Поняття, види та суб’єкти аудиторської діяльності.
- •73.Вопрос Поняття права на звернення до господарського суду.
- •74.Вопрос Порядок порушення справ у господарському суду.
- •75.Вопрос Основні положення досудового врегулювання господарського спору.
- •76.Вопрос Порядок пред’явлення та розгляду претензії, сроки.
- •77.Вопрос Загальна характеристика справ, підвідомчих господарським судам.
- •78.Вопрос Територіальна підсудність справ господарському суду.
- •79.Вопроси Загальна характеристика участників судового процесу.
- •80.Вопрос Процесуальний статус судді та підстави відводу.
- •81.Вопрос Поняття сторін в судовому процесі. Їх права та обов’язки.
- •82.Вопрос Поняття та види третіх осіб у господарському процесі.
- •83.Вопрос Загальна характеристика представників сторін і третіх осіб.
- •84.Вопрос Порядок участі судового експерта в судовому процесі.
- •85.Вопрос Поняття та види доказів у господарському процесі.
- •86.Вопрос Загальні принципи доказування у господарському процесі.
- •87.Вопрос Поняття письмових доказів.
- •88.Вопрос Поняття речових доказів.
- •89.Вопрос Загальна характеристика та види запобіжних заходів.
- •90.Вопрос Поняття судових витрат у господарському процесі.
- •91.Вопрос Поняття та види процесуальних строків.
- •92.Вопрос Загальні вимоги до форми і змісту позовної заяви.
- •93.Вопрос Порядок прийняття позовної заяви, підстави для відмови у прийнятті позовної заяви.
- •94.Вопрос Підстави та заходи до забезпечення позову, порядок скасування.
- •95.Вопрос Поняття строку вирішення спору та порядок ведення засідання.
- •96.Вопрос Порядок відмови від позову, визнання позову відповідачем, мирової угоди сторін.
- •97.Вопрос Особливості зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •98.Вопрос Поняття та підстави залишення позову без розгляду.
- •99.Вопрос Загальна характерстика прийняття рішення при вирішенні господарського спору. Вимоги до змісту рішення.
- •101.Вопрос Загальна характеристика апеляційного оскарження, строк подання. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги (подання).
- •102.Вопрос Загальна характеристика касаційного оскарження, строк подання. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги (подання).
34 Вопрос Суб'єкти приватизації
Коло суб'єктів приватизації визначається Закону «Про приватизацію майна державних підприємств» у формі вичерпного переліку, до якого входять: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники.
Систему державних органів приватизації визначено в законодавчому порядку.Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
Відповідно до Закону «Про приватизацію державного майна» Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України» та інших законів України з питань приватизації. Проте на сьогодні такий закон не прийнято, а тому правовий статус Фонду державного майна України визначається Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України, затвердженим постановою Верховної Ради України У Закону «Про приватизацію державного майна» зазначено, що Фонд державного майна України підпорядкований, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України. За Конституцією Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна. У зв'язку з цим Конституційний Суд України визнав неконституційним положення абзацу 2 ч. 2 ст. 7 Закону «Про приватизацію державного майна».
Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:
• змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;
• здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації;
• виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством;
• продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств;
• створюють комісії з приватизації;
• затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;
• розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України;
• укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу;
• укладають угоди щодо проведення експертної оцінки вартості об'єктів приватизації;
• здійснюють ліцензування комісійної, представницької та комерційної діяльності з приватизаційними паперами;
• виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності;
• беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;
• здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її межами;
• контролюють виконання умов договорів купівлі-прода-жу державного майна.
Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені Законом «Про приватизацію державного майна», іншими законами України з питань приватизації.
Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України і установчими документами цих підприємств.
Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.
Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітними та підконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.
Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
Регіональні відділення Фонду державного майна України та представництва Фонду державного майна України в районах та містах діють на підставі положень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
Державні засоби виробництва, що підлягають приватизації, є особливим товаром, покликаним забезпечувати не лише потреби приватизації, а й суспільні потреби в продукції, роботах, послугах. Тому законодавець спеціально регулює коло осіб, які можуть виступати покупцями в угодах приватизації, та деталізує ряд елементів правового становища покупця як суб'єкта приватизації.
Визначено загальне коло осіб, що можуть бути покупцями. Це:• громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;• юридичні особи, зареєстровані на території України;• юридичні особи інших держав.
Також визначено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути покупцями.
Стосовно фізичних осіб йдеться про працівників державних органів приватизації (крім випадків використання ними приватизаційних паперів).
Стосовно юридичних осіб діють такі обмеження:
• не можуть бути покупцями юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;
• не можуть бути покупцями юридичні особи, майно яких перебуває у комунальній власності;
• не можуть бути покупцями органи державної влади;
• не можуть бути покупцями органи місцевого самоврядування.
Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України.
Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених.
Стаття 6 Закону «Про приватизацію державного майна» відносить до суб'єктів приватизації представників і посередників. Тут йдеться про різних щодо юридичної природи та організаційно-правових форм суб'єктів права, що входять до інфраструктури приватизації. Інфраструктура — це, насамперед, спеціалізовані організації, які обслуговують продавців і покупців з метою зменшення їх ризиків при розміщенні вкладів покупців в об'єкти приватизації, при укладанні і виконанні угод приватизації. Організації інфраструктури обслуговують також ринок приватизаційних паперів, обіг приватизаційних майнових сертифікатів тощо. Зазначена діяльність здійснюється організаціями інфраструктури на договірних засадах. Це означає, що звернення покупців до послуг посередницьких організацій при придбанні державного майна не є обов'язковим.Закон «Про приватизацію державного майна» передбачає, що основними інфраструктурними організаціями приватизації є:• довірчі товариства;
• інвестиційні фонди та інвестиційні компанії;
• інші фінансові посередники.
Однією з організаційно-правових форм суб'єкта посередницької діяльності у сфері приватизації є довірче товариство. Функції і правове становище даного суб'єкта регулюються Законом України «Про господарські товариства» (загальні положення та особливості правового статусу господарських товариств з додатковою відповідальністю), а також Декретом Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. «Про довірчі товариства».
Довірче товариство - це господарське товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном -об'єктом договору між довірчим товариством і довірителем є кошти, цінні папери, документи, які засвідчують право власності довірителя.
Інвестиційний фонд — це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування. Інвестиційні фонди поділяються на відкриті і закриті. Відкриті фонди створюються на невизначений строк і здійснюють викуп своїх інвестиційних сертифікатів (цінних паперів, що випускаються виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дають право їх власникам на отримання доходу у вигляді дивіденду) у строки, встановлені інвестиційною декларацією. Закриті фонди створюються на визначений строк і здійснюють розрахунки щодо інвестиційних сертифікатів після закінчення строку діяльності інвестиційного фонду.
Інвестиційна компанія - це торговець цінними паперами, який, крім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.
Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.
Взаємний фонд є філією інвестиційної компанії. Він має окремий баланс, на який інвестиційна компанія може передавати майно у вигляді цінних паперів та об'єктів нерухомості. Інвестиційна компанія одержує прибутки від діяльності, пов'язаної зі спільним інвестуванням, пропорційно вартості майна, переданого нею у взаємний фонд, якщо інше не передбачено інвестиційною декларацією.
Для здійснення спільного інвестування інвестиційні фонди, а також інвестиційні компанії, що заснували взаємні фонди (далі - фонди), випускають інвестиційні сертифікати, які пропонують для розміщення серед учасників.
Інвестиційні сертифікати закритих фондів можуть обмінюватися на приватизаційні папери, якщо ці фонди у встановленому Фондом державного майна України порядку отримали дозвіл на здійснення комерційної діяльності з приватизаційними паперами.
Закриті фонди обслуговують власників приватизаційних паперів з такими обмеженнями: інвестиційні сертифікати підлягають викупові фондом не раніше закінчення терміну використання приватизаційних паперів; учасниками інвестиційного фонду не гарантується фіксований розмір дивідендів. Приватизаційні папери, які перебувають у власності фонду, підлягають індексуванню у разі загальної індексації приватизаційних паперів.